Новости Республики Коми | Комиинформ

И бурдöдас, и вынтö содтас

И бурдöдас, и вынтö содтас
И бурдöдас, и вынтö содтас
logo
И бурдöдас, и вынтö содтас
Снимокыс Сергей СухоруковлÖн

Республикаса видз-му овмöсöн тöдмöдігöн ми пырджык гижам скöт видзысьяс, механизаторъяс, картупель да град выв пуктас быдтысьяс йылысь. И тöдчымöн гежöдджыка – мазі вöдитысьяс йылысь. А öд найö ёнджыкасö ас вынöн венöны став сьöкыдлунсö да вöчöны уна сикас бур вöлöга.

Сыктывдін районса Лöзымысь Любовь Алексеевна Лысова йылысь позьö висьтавны сьыланкывйысь кывъясöн: лёксö вунöдысь, бурсö нимöдысь, йöз водзын сöстöм.

Чужöма сійö Волгоград обласьтын, велöдчöма инженер-мелиораторö да экономистö. Дас кык во уджалöма Рудня районса "Громковскöй" совхозын инженерöн да управляющöйöн. 1990-öд вояс помын обласьтса медыджыд овмöсыс киссьöма, видз-му вöдитысьяс, специалистъяс, тшöтш и Любовь Алексеевна, кольöмаöсь уджтöг. Дыр ковмöма корсьны выльсö, овны нажöткатöг. А ки вылас нёль челядь. Сыктывкарын служитысь вокыс корöма ас дорас. Коді пö корсьö, сійö быть аддзас – шулöны йöзыс. И войвылын Любовь Алексеевналы мойвиöма, меда-сьöма "Пригороднöй" овмöсö мазі видзны. Теплицаса быдмöгъяс гöрддзаöдöм могысь сэні лöсьöдлöмаöсь 200 мазі поз.

–Сэтчöдз тайö уджсö некор эг тöдлы, – казьтылö Любовь Алексеевна. – Но вöйысьыд тай и чагйö шашаритчö. Мазіыд и лоис сэки меным татшöм чагнас.

Пемöсъяс бöрсяыс кыкöн дöзьöритöмаöсь, кыкнанныс мазі кодь жö зільöсь да мудз тöдтöмöсь. Любовь Алексеевна содтöд велöдчöма Кировын. Кöкъямыс во сэні уджалöма. Сыктывкарын жö паныдасьöма Андрей Сивковкöд, петöма сы сайö да сизим во нин öтлаынöсь. 2007 воын "Сиктöс социальнöя сöвмöдöм" федеральнöй уджтас отсöгöн ньöбöмаöсь Выльгортын оланін.

–Патера донысь сизимдас прöчентсö вештіс государство, и таысь ыджыд аттьö правительстволы. Миянлы тайö тöдчана отсöгöн лоис. Кöть эськö овмöдчим да, чинаыд унаысь воліс быдторсö видзöдлыны-донъявны, уна жö вын да нерв миянлысь бырöдісны. Но та йылысь абу ёна окота казьтывнысö.

Жаль, дерт, но миян пиысь уналы ковмылö матö нэм чöж дорйыны ассьыным, челядьнымлысь правояснымöс, воштыны чина йöзлöн кабинетъясын дзоньвидзалуннымöс. Любовь Алексеевналöн тырмöма выныс вуджны тайöс.

–Совхозын выль технологияяс кутісны пыртны да эновтчисны мазі видзöмысь. Малямушъяс öні отсалöны быдмöгъяслы гöрддзасьнысö. Дерт, тайö абу лёк, мазіыд öд теплицаын олысь, да и дöзьöритнысö сьöкыдджык, – висьталö Любовь Алексеевна. – А малямушыд и урожайсö содтö, и бурджык прöдукция артмö. Теплицаясын найöс видзны медводз кутöмаöсь 1980-öд вояс помын Голландияын да Бельгияын, а сэсся и мукöд странаын, тшöтш и Россияын.

А мазі видзысьяс колисны уджтöг. Бордъя лолыд сэк кежлö мусмöма нин вöлöм Любовь Алексеевналы. Мöвпыштöма лöсьöдны мазі видзан делянка. Ыджыдджык пиыс зумыда нин сулалöма кок йылас да сы отсöгöн ньöбöма мазі чомъяс да 30 поз. А таво "Пригороднöй" овмöслысь содтöд на нелямын чом да кызь öти поз, а сідзжö мукöд колана эмбур босьтöма. Öні Лысовъяслöн делянкаын 75 мазі поз нин. Шöр Россияса пöрöдаа пö. Татшöм мазісö шуöны скöрöн да мыйла нö сійöс бöрйöма? А сы вöсна пö, мый войвылад татшöмыс медся бура олö да уна ма вöчö.

–Дерт, медводз морт сайын, уна-ö ма чукöртасны мазіясыд, а сэсся нин кутшöм быдмöгъяс матігöгöрас быдмöны да кутшöм пöрöдаа мазіясыд, – висьталö Любовь Алексеевна. – Менам найö ывла вылын тöвйöны, но ни öти семья на эз кув. Кöть эськö мазіыдлы лым улад сьöкыд тöвсö вуджны, васöд сынöдыс чомъяд да и тöлыс оз ветлы.

Шöр Россияса мазі зэв зіль да эбöса. Оз кö зэр ни абу тöла да 10-12 градусысь абу кöдзыдджык, водз асывсянь сёр рытöдз вермас дзоридзысь дзоридзö лэбавны. А жар дырйи кö сайöдö чомсö сувтöдны, и 35-37 градус дырйи матö чукöртас. Сідзкö, Лысовъяслöн овмöсын ставсö нин водзвыв артыштöмаöсь да вöлисти бöрйöмаöсь Шöр Россияса мазітö.

–Кор сöмын на кöсъям вöлі босьтчыны тайö уджас, кутім мöвпавны, кöні делянканымöс лöсьöдны, – висьталö Любовь Алексеевна. – Выльгортсянь медся матын Лöзымöдз. Верöскöд гöгöр ставсö кытшовтім, кöсйим весиг керка татысь ньöбны. А буретш сэки му юклісны, и босьтім пасека улö 15 сотка. Пи отсаліс джуджыд потшöс сувтöдны. А неважöн кывсис, и орчча участокъясас пö стрöитчыны кутасны. Сідзкö, мазіяслы выль оланін колö вöлі корсьны, öд весиг джуджыд потшöсыд оз мезды мазілöн чушкöмсьыд.

Кольöм во сёрниті сиктса администрацияöн веськöдлысь Н.П.Мартыновкöд, коді гöгöрвоис миянöс да вöзйис пасека улö керкаясысь бокын участок. Öні менам мазіяс выль оланінö нин вуджöны.

"Войвывса ма" пасекасö пасйöма асшöр овмöсöн. Водзö вылö Любовь Алексеевна Лысова кöсйö паськöдны делянкасö 100 позйöдз да котыртны крестьянско-фермерскöй овмöс. Öні сійö уджтöмалысьöн лыддьыссьö, а государство отсалö татшöмыслы босьтчыны асшöр уджö, и ань надейтчö та вылö. Арнас пö босьта масö да вузасьны кута, сэки лоа нин асшöр уджалысьöн.

Мазі видзны Любовь Алексеевна абу ас вöляысь босьтчöма, но тайö öні и сылöн, и семьяыслöн удж. Челядьыс век, мыйöн вермöны, отсасьöны мамыслы. Бизнес сöвмöдöмын веськыд кинас аньлы лоö верöсыс Андрей Рудольфович. Öти позйысь мазіяс вонас вöчöны масö 30-50 килограммöдз.

–А нывбабалöн-ö удж тайö – мазі видзны?

–Ме институтсянь нин нывбабалысь уджтö ог вöч, и специальносьтöй öд мужичöйлöн – инженер-мелиоратор. Да и совхозса управляющöйлы оз сöмын паськыд тöдöмлун да удж котыртан сям ков, но и мужичöй характер. Мазі видзысьлы колö жö водзмöстчысьöн лоны и мöвпаланногыд мед мужичöйлöн кодь вöлі. Мазіясыд менам, дерт, курччасьöны, но найö мусмисны нин меным. Мый дыра нин уджала, и век шензя, кыдзи позъяс мазіясыд олöны. Быд позйын аслас оласног. На моз жö кö котыртны олöмсö и йöзлы, унатор эськö сэки ми вермим вöчны.

Любовь Алексеевна иналö масö шойччан лунъясся ярмангаяс дырйи Сыктывкарын да Ухтаын. Сэні пö торйöн нин радейтöны ньöбавны. Бöръя кадас йöзыс ёнаджык кутöмаöсь ылöга ма вылö элясьны. Любовь Алексеевналöн видзöдлас серти, ассьыс уджсö пыдди пуктысь мазі видзысьыд пö матö некор оз сорлав.

–Ньöбасьысьястö ме весиг делянка вылö корлывла, мед асьныс аддзылöны, мый налы вöзйöны, – шуö сійö. – Медся бур маыс тані вöчöмыс. Сійö и уна висьöмысь бурдöдас, и вынтö содтас. Войвылын ма вöчöм сöвмöдöмыс медвойдöр морт сайын. И босьтчин кö тайö уджас, вöч ставсö ас кадö да бура, уджас сьöлöмтö пукты. Сэки мазіыд ыджыд водзöс ваяс.

Подписывайтесь на наш канал в MAX

Подписывайтесь на канал "Комиинформа" в MAX




На сайте осуществляется обработка пользовательских данных с использованием Cookie в соответствии с Правилами использования cookies. Оставаясь на сайте, Вы соглашаетесь с условиями Правил. Вы также можете запретить сохранение Cookie в настройках своего браузера.