Новости Республики Коми | Комиинформ

Асьнымöс нимтам комиöнджык?

Асьнымöс нимтам комиöнджык?
Асьнымöс нимтам комиöнджык?
logo

"Коми му" газетын йöзöдöм бöръя статтяас нималана коми гижысь Горчаков Гений зэв стöча казялöма, ёна комиöн-джык пö эськö лоас, гижигöн кö овсö сувтöдны ним водзын, а оз бöрын, кыдзи кызвынсö велалöмаöсь нин пасйыны, шуам, Тимин Володь, а абу Владимир Тимин.

Та йылысь сёрнисö вöзъя водзö нуöдны, а подулала ассьым мöвпъясöс тадзи. Öнi Россия пасьтала коми йöзöс официальнöя, кабалаясын (пашпортын, чужöм йылысь эскöданпасын, класса журналын, сиктса весь-кöдланiнын, бöрйысян кабалаын, мукöдлаын) гижö- ны дзик роч ног — ним, вич, ов лыддьöдлöмöн, шуам, Коми Республикаса Юралысьöс пасйöны Вячеслав Михайлович Гайзер, нималана йöзöс Геннадий Анатольевич Юшков, Евгений Александрович Игушев да с.в. Корсюрö овсö сувтöдлöны медводдза местаö, сы бöрын мунö ним да вич, шуам кöть, Марков Валерий Петрович, Ракин Анатолий Николаевич да с.в.

Öттшöтш сиктъясын бергалö на дзик коминогса нимтанногыс, абу официальнöйыс, а нэмöвöйсяыс. Сэки ним водзвылын сулалö сиктса ним либö ай, айлöн ай да с. в. нимъяс: Тури Мишка, Сирпи Володь, Кузук Мая, Петыр Вась, Габö Иван Марья да с.в. Татшöм ногöн, ас коми ног нимтöмыс да официальнöя йöзöс пасъялöмыс миян уна нэм чöж нин кыссьö.

Дерт, бöръя нэм чöжыс рочнога нимтöмыс пондiс тöдчымöн венны нэмöвöйся ногасö, каръясад кö матö дзикöдз нин, гырысь сиктъясад венан выйын, сöмын посни грездъясын, бура тöдса йöз пöвстын зумыда на бергалöны коми ногöн тэчöм морт нимтан кывтэчасъясыс.

Позьö тшöтш казявны öтитор: сиктса интеллигенция (велöдысьяс, бурдöдысьяс, веськöдлысьяс) дорö век-джык йöзыс шыöдчöны ним-вичнас, нимтöны найöс роч ногöн нин, шуам, Сэнi олö школаса директор Изъюров Иван Микайлöвич.

А век-ö тадзи вöлi? Пыр-ö вежöра коми йöз нимтылiсны асьнысö дзик роч ногöн, öнiя моз?

Вöлöмкö, абу век вöлöма тадз: XIX нэмса вежöра йöзыс асьнысö пасъявлöмаöсь нин коми ног. Иван Куратов бöрйылöма аслыс Гугов гуся ним (псевдоним), Георгий Лыткинлöн вöлöма Ёгуш мöд ним, Каллистрат Жаков нимтылöма асьсö Палалей Калеöн. Коми ногöн асьсö нимтöмыс пондöма дзордзавны XX нэмса 20-öд воясын, дзоньнас коми войтырлöн да культуралöн туан-быдман кадö.

Коми канму-автономия вынсялан кадö уна гижысьлы, веськöдлысьлы, туялысьлы ёна дöнзьымöн лоöма роч ногсöн официальнöй нимтысьöмыс, найö казялöмаöсь нэмöвöйся аслыспöлöс коми нимтанногсö да зiльöмаöсь нэммöдны асьнысö буретш татшöм нимъяснас.

Мыйла нэммöдны? Да сы понда мый нимыс ыджыдö пуксьысь мортлöн медводз йöз юрвежö кольö, сэтчö измö тшöтш быд войтырсикас кывлöн рöмыс, сылöн аслыспöлöслуныс. Шуам, нимсьыс гöгöрвоана, мый Александр Пушкин да Лев Толстой рочьяс, Джек Лондон да Бернард Шоу англия кывъя йöз, Иоганн Бах, Стефан Цвейг да Фридрих Шиллер немечьяс.

Дерт, оз век тадзи овлы, торйöн нин Россияын, öд унджык татчöс войтырысь петлöм йöз нимыс официальнöясö юргö роч ног, шуам, Флор Васильев, нималана удмурт кывбуралысьöс, ним-ов сертиыс тöдтöгыд чайтан и рочöн. Коми гижысьяс кольöм нэмся 20-öд воясö зiльлöмаöсь лоны олöмас коми йöзöн медводз асланыс нимнаныс, ассьыныс пыдi вужсö да ас войтыркöд йитöдсö бура гöгöрвоöмöн да сiйöс петкöдлöмöн. Со кыдзи Нёбдiнса Виттор "Менам томдырся олöм" гижöдын лыддьöдлö ассьыс чужанвужсö:

"Ме ачым — Виттор.

Код Виттор? — Öльöш Виттор.

Код Öльöш? — Öньö Öльöш.

Код Öньö? — Öнись Öньö.

Код Öнись? — Лева Öнись.

Код Лева? — Трöш Лева.

Код Трöш? — Педь Трöш.

Код Педь? — Аврам Педь.

Код Аврам? — Сава Аврам.

Код Сава? — Кузь бива вотлук…

Мый лоö "вотлукыс" — ме ачым ог тöд".

Татысь нин бура тöдчö коми йöзлöн асьнысö нимтанноглöн ыджыд аслыспöлöслуныс: сиктъясын эз бергавны овъяс, айнимъяссö некор эз шулыны ним бöрас (Иван Ильич, Мария Ивановна ног), став кывйыс гöгöрвоöдö вöлi мортлысь нимсö, тайö вöлöма войдöр медтöдчана торъяланлуныс. Öти сиктын мортöс нимтöны ай да сылöн ай сертиыс, корсюрö энь (мам) сертиыс, абу кö вöлöма оланпаса айыс, мукöд сиктын — орд сертиыс, кутшöмкö важ ай либö энь ним серти, унаысь прöзванньö сертиыс, сиктса йöзöн аслыспöлöс нимтöм сертиыс, шуам, Куран Валя, Зурган Ёгор, Курыд Васька, Ош Аля, Кöч Закар да с.в.

Бергöдчылам бара кольöм нэмса 20-30-öд вояслань. Сэкся газет-журналö, дзоньнас коми литератураö кольöма уна коминогса нимталöм, на пиысь миянлы мыйкö тöдса, öттшöтш унатор тöдмавтöм на. Гижысьяс, журналистъяс, веськöдлысьяс, сель- да рабкоръяс асьнысö нимтывлöмаöсь: 1) налöн чужанiн сертиыс (Нёбдiнса Виттор, Луздор Вась — Василий Юхнин), 2) айним сертиыс (Илля Вась — Василий Ильич Лыткин, Тима Вень — Вениамин Тимофеевич Чисталев), 3) ордним да мукöд прöзванньö сертиыс (Изъюр Иван — Иван Изъюров, Ичöт Иван — Иван Сажин), 4) ним-овсö дженьдöдöмöн (Иливапыс — Илья Иванович Пыстин, Мивашеков — Михаил Иванович Шестаков), 5) роч овсö комиöдöм серти (Юсь — Михаил Лебедев). Тшöкыда йöзыс асьнысö нимтывлöмаöсь ассьыныс öбичасö петкöдлöмöн либö мыйкö ас йывсьыс тöдчöдны зiльöмöн, шуам, Биа Öгыр — Яков Чупров, Чард — Н.А.Надеев, Жугыль — Николай Попов, Жан Морöс — Иона Чисталев. Вöлiны тшöтш зэв аслыссяма ногöн лöсьöдöм, шензьöдана нимъяс, шуам кöть, челядьлы коми гижысь ань Юстина Попова гижсьылöма Войт нимöн. Коминогса татшöм нимъяссö зэв на омöля туялöма-велöдöма. Тöдса Ю.Г.Рочевлöн öти неыджыд гижöд чужан му туялан 1989 вося "Родники пармы" медводдза небöгын, нимыс "Псевдонимы коми писателей" (170-171 л.б.). Гуся либö сайнимъяс йывсьыс унатор тöдмалöма критик Беляев Гень.

Кольöм нэмса 40-50-öд воясö Коми муын дай дзоньнас Сöвет Öтувлунын серпасыс вежсьö, уна войтырса вежöра йöзлöн аскылöмыс усьö: рочмöдан нырвизьыс выналö тшöтш нимтанногын. Сэки гижысьяс, журналистъяс да артистъяс пондöны шуны асьнысö дзик официальнöя, роч ногöн. Татшöм серпасыс вöлöма тшöтш удмуртъяслöн, марилöн, татаралöн, якутъяслöн, мукöдлöн. Коминогса нимтöмыс вочасöн вошö-бырö. Педь Гень гижсьö нин Геннадий Фёдоровöн, Луздор Вась Василий Юхнинöн, Изъюр Иван Иван Изъюровöн. Гижысьяс пиысь сöмын öтнас Илля Вась абу сетчöма рочмöдан гыыслы. Библия комиöдысь Висер Вась (Василий Иванович Попов) тшöтш жö асьсö пыр гижлывлöма коми ног. Кы-дзи он пыдди пукты тайö йöзсö да он копыртчыв налы?

Мукöд коми гижысьыс, критикыс, журналистыс, туялысьыс, веськöдлысьыс öнi нимтö асьсö роч ногöн нин, кöть налöн чужан сиктъясас, дерт, вöвтöг эз овны кутшöмкö коминога нимтöмъяс: народнöй гижысь Геннадий Юшков, Виктор Напалков, Василий Лодыгин, Елена Козлова, Алексей Попов, Вера Латышева, Валентина Лимерова да унаöн мукöд. Дай став коми туялысьыс нимтö асьсö роч ног, нимсö медводдза инö пуктöмöн, шуам, Валерий Марков, Евгений Игушев, Вера Пахорукова да с.в.

Бöръя вежсян кадыс, дерт, неуна тöдчöма тшöтш и нимталöмын, öткымын гижысь бара асьсö шуö коми ногöн, зiльö нимнас тöдчöдны ассьыс войтырсикассö, ассьыс вужсö да вирсö, шуам, Игö Васьö Володь — Владимир Тимин, Паш Вась Öльöксан — Александр Ульянов, Скöр Кöсьта — Константин Сердитов, Лытун Лёш — Алексей Полугрудов, Илля Райö — Рая Куклина, Кино Вась — Василий Попов, чужан му туялысь Владимир Королев нимтö асьсö Эжъёс Микол Микол Володьöн. Паськалас-ö водзö тайö зiльöмыс? Тайö ставыс медводз вежöра йöз сайын. Окота эскыны: йöзлöн коминогса шуанногыс паськалас.

Дерт, кокниа позьö тшöтш комиöнджык асьнымöс нимтыны, неуна вежыштны кö ов-нимлысь инсö. Коми газет-журналын, радио да телеуджтасъясын век гижöны-шуöны нимсö водзас, овсö бöрас (дзик роч ногöн), комиöн кö гижны-шуны, колö эськö дзик мöдарö сувтöдны кывъяссö. Öд коми кывйын, финн-угор да урал кывъясын моз, гöгöрвоöдысь кывйыс век сулавлö гöгöрвоöдана кыв водзвылас, шуам, пöсь кöвдум, сiмöм кöрт, дасöд во, "Парма" кинотеатр да с.в. Дзик татшöм кыв артыс кольöма нэмöвöйсяногса коми нимтöмын: Макар Васька, Тури Нина, Кекур Галь, Висер Вась, Митрук Як да мукöд. Лоас ёна комиджык шуöмтор, кутам кö овсö век пуктыны ним водзас, а нимсö кö вайöдам коминогсаöс. Öткодялöй Тимин Володь, Юшков Гень, Лодыгин Вась, Ельцова Öльöн, Бутырева Галь тэчасъяс Владимир Тимин, Геннадий Юшков, Василий Лодыгин, Алёна Ельцова, Галина Бутырева да сэтшöмъяскöд тшöтш. Öтиясыс коми ногöн юргöны, мöдъясыс дзик рочöсь. Сiдзи абу? Гашкö, кад локтö асьнымöс ас кывъя ногöнджык нин нимтыны? Буретш тай тадзи кольöма венгр кывйын. Сэнi ас кывйöн сёрнитiг-гижиг пасйöны Петöфи Шандор, Домокош Питер, Редеи Карой, а налöн роч, англия, немеч кывъя небöгъяс водзвылас нин сулалö Шандор Петефи, Петер Домокош, Карой Редеи. Финн да эст кывъясын индо-европейскöй кывъяслöн синтаксис балаыс дзик вермöма мортöс нимтöмын, шуам, Антон Таммсааре, Арво Валтон, Алексис Киви, Элиас Лёнрот да с.в.

Танi нöшта öти юалöм чужö: кыдзи пасйыны айнимсö, öд рочногса нимтан балаын тöдчанаторйöн лоö индыны мортлöн ай вылö, шуам, Александр Сергеевич Пушкин, Элеонора Анатольевна Савельева. Татшöм индöмыс ёна нин вужъясьöма комияс пöвстö, абу сöмын официальнöй, но тшöтш быдлунъя сёрниö, йöзкостса поэзияö да литератураö. Казьтыштам татчö ёна сьылана "Пелысь" сьыланкывйысь "Василей дай Яковлевич виччысяс-ö?" кывъяс. Танi петан туйыс тшöтш ясыд: айнимсö колö пуктыны ним водзвылын, кыдзи комияс век сёрнитлöны, шуам Петыр Наста і Настасья Петровна, Педöр Вань і Джон Гордон Коутс. Бöръя ногöныс, буретш асьсö коми ног нимтöма Ыджыд Британияысь коми литературанымöс нималана туялысь. Лунвылынджык олысь перым-комияс айним бöрас нöшта шулöн пиян кыв. Со вайöдам öти перым-коми частушка Россияын медводдза президент Ельцин Микол пи Бöрис йылысь да сыöн веськöдлан кад йывсьыс:

Гижа, гижа ме письмо

Миков пиян Ельцинлö:

Мыля сымда весь олiсь,

А уджавны некинлö?

Тані колö тöдчöдны, мый перым-коми сёрниын пиян кывйыслöн вежöртасыс öтка лыд вылö петкöдлö, миян сы пыдди шулöны пи. Сэнi ошпиян вежöртö ошпи, а вит ошпияннэз — вит ошпи. Коми кывйын миян позьö на бергöдчыны асьнымöс дзик коми нимтанноглань. Сэки, гашкö, шыкудйысь (радиоысь) да пертаскудйысь (телевизорысь) кывлам, газет-журналысь лыддям Козлов Йöвгинь, Одинцов Öльöш, Беляев Гень, Маркова Галь, Кузнецов (немся абу Кузнецоф) Öльö, Попов Вась, Белых Вань, Ладанов Миш, Каракчиев Валер да уна мукöд татшöм нимтöм. Канмуöн да газет-журналöн коми веськöдлысьясöс пондасны нимтыны выль ног: Торлопов Володь, Марков да Потолицын Валеръяс, Кузьбöжева Марья, Елькин Миш да Быковская Надь, Бутырева Галь да Ульянов Öль.

Öнi коми газет-журналын, радиоын да пертаскудйын авторъяссö век öд нимталöны роч ногöн, нимсö медводз, овсö бöрас пуктöмöн. А колö эськö мöдарö. Коми войтырлöн садьмöм-кыпалöмыс заводитчö торъя мортсянь, сылöн комиöн сёрнитöмсянь, асьсö нимтöмсянь.

А кыдзи тi мöвпалад, бур йöз?

Подписывайтесь на наш канал в MAX

Подписывайтесь на канал "Комиинформа" в MAX




На сайте осуществляется обработка пользовательских данных с использованием Cookie в соответствии с Правилами использования cookies. Оставаясь на сайте, Вы соглашаетесь с условиями Правил. Вы также можете запретить сохранение Cookie в настройках своего браузера.