Александра Мишарина. Нимсö сöмын на шуышта вомгорулын, а морöсын быттьö кодкö тöдлытöг гусьöник заводитö нин: "Сувтны эськö пелысьöн тэнад öшинь улö…"
Муслун йылысь тадзи висьтавны, кöть кыдзи ми ог пычкысьöй да кабалатö чашйöй, некод сэсся оз куж.
Некод сэсся оз куж тадзи тöв ли гожöм йылысь, зэр ли кодзув йылысь. Оз куж туй йылысь, ас сикт йылысь. Оз куж мам йылысь, весиг кань йылысь. Некодöс на абу сы выйöдзсö кужöма ша- мыртны Коми муным. Сыысь кындзи некодлы быттьö сэсся абу на лысьтöма "кок ув му" восьтыны ассьыс став гуся мичсö, шог-дойсö, нимкодясьöмсö.
Квайтымын вит во сайын Енмыс нюмдыштöма мам-батьыслы, тшöтш и став коми войтырыслы да козьналöма налы кывбуралысь медводдза аньöс.
Дерт, кыдзи и унджык коми, кöть роч, кöть татара гижысьлöн, олан туйвизьыс эз дзик пыр вайöд литератураöдз, а медводз чукыль-мукыльясöд новлöдлiс, быдсяма шог-печальсö пельпом вылас плавгылiс. Кыйöдiс – вермас-ö лоны сыöн, кодöн Енмыс збыльвылас индöма, кужас-ö быдса войтырлöн лоны аслыспöлöс рöмпöштанöн.
Александра Мишариналысь кö талявны кок туйсö öтиöд номера педучилище помалöм да чужан Ыджыдвиддзас квайт во велöдöм бöртиыс, 1974 восянь, кор поэт лэччö Сыктывкарö, миянлы медводз ковмас пыравны "Войвыв кодзув" журналö корректоралыштны да литработникавны. Та бöрти "Югыд туй" газетын корреспондентавны да "Пионеры Севера" радиопередачаын редакторавны.
Сэсся ветлыны Сыктывкарса АТП-ö кассиравны, педучилищеын лаборантавны. Водзö став Россияса добровольнöй кусöдчан котырлöн республикаса сöветын секретар-машинисткаалыштны. И бара на "Войвыв кодзулö" кежавны. Водзö "Йöлöга" газетын Кöрткерöс районсянь корреспондентавны. И сöмын 1995 воö эновтны став уджсö да суныштны юр выв тырöн творчествоö, кыдзи и индöма вöлi Енмыс.
Медводдза кывбуръяссö Александра Мишарина йöзöдлöма 1966 вося июньын "Войвыв кодзулын", но нимавны пондiс, кыдзи ачыс шуö, сöмын юркарын ас кодьыс жö творческöй йöз пöвстын.
Сизим кывбура небöгын, лыдтöм-тшöттöм кывбур чукöра öтувъя сборникъясын, вуджöдöмъясын – коми аньлöн, кывбуралысьлöн олöмыс: сьöлöмыслöн став ыпнитлöмыс, морöспытшса став курыд шогыс. Став майша-сьöмыс да воштöм-аддзöмыс. Став матi-ылысса гöгöрвоöмаыс и гöгöрвотöмаыс, вöлöмаыс и лоанаыс. Гижанаыс и гижтöмыс.
Шуда-ö Петыр Саньö? Ассьыс колö юавны. Эновтiс со сэтшöма томдырйиыс ас дорас кыскысь Сыктывкарсö. Карсö, кодi козьналiс сылы ыпъялысь кодзув. Кодi лэдзис сылы лэбавны помтöм ота енэжöд да любуйтчыны кодзувкот ыджда му вывтi ветлысьясöн. Кар-сö, кодi быд стрöка сылысь разöдiс шондi югöръяс бöрсяыс да ичöтик беринöн пысалiс Коми муса быд олысьлы сьöлöм-лолас.
А, гашкö, эз и карыс тайöс ставсö вöч, а чужан сиктыс, кодi лэдзлiс пышйывны нылыдлы – мед пö ловсö тешитыштас. Видзöдiс, кыдзи сылöн быдтасыс вуджас би пыр, ва пыр да ыргöн трубаяс пыр. Тöдiс öд, мый бöр воас дiнас. И кöть кутшöмöн сiйö кутас кывсьыны, примитас нюмöн. Öд найö сöмын öта-мöдыслöн.
Республикаса став гижысь да
став лыддьысьысь, тшöтш и "Коми му" газет вöчысьяс нимсянь чолöмала тэнö, Александра Мишарина,
Ыджыдвидзса Петыр Саньö, чужан лунöн!
Эн на дышöдчы гижнытö, эн на вунöдчы шмонитнытö,
эн на мудз гажöдчынытö!