Новости Республики Коми | Комиинформ

А Мутничаын бурджык?

А Мутничаын бурджык?
А Мутничаын бурджык?
logo

Тшöкыда кывлан, сиктö пö оз локны том велöдысьяс, торйöн нин зонулов. Сідзнад эськö сідз, видзöдан да весиг карса школаын кызвын велöдысьыс нывбаба, мый нин сикт йылысь сёрнитнысö. Но, вöлöмкö, абу на быдлаын тадз. Луздорса Мутничаö таво кык том велöдысь воöма. Зонъяс!

Алексей Плеховлы 25 арöс. Чужлöма Мутничаын, но матö 10 во олöма Сыктывкарын, велöдчöма Коми Республикаса Юралысь бердын искусствояс гимназияын да СГУ-са история факультетын. Университет помалöм бöрас служитöма армияын, сэсся уджалöма финн-йöгра шöринын...

Но век жö, мися, сиктö локтöмыд. Мыйла? Мыйöн сиктыс мусаджык карсьыс?

–А кор кылі, мый чужанінö колö велöдысь, пыр и муні удж вылысь да вои гортö. Меным Мутничаын кыпыдджыка лолавсьö, сэсся бать-мамöй танöсь. Век нин верма налы отсыштны. Öтувтö öд кокньыдджык овнытö, – окотапырысь висьтасис Алексей.

–А кутшöм урокъяс нуöдан? – юася водзö.

–История да обществознание. Университет помалöм бöрын велöдан уджад эг пыр босьтчы да, дерт, сьöкыдджык. Но практикадырся конспектъясöй отсалöны. Ме öд гимназияын практикуйтчи да вöвлöм велöдысьöй, Татьяна Ивановна Липина, ёна зілис, мед ставсö вöлі вöчöма бура. А öні со и лöсяліс сылöн туйдöм-велöдöмыс.

–А кутшöм сьöкыдлунъяс сиктса школаын?

–Ті öд тöданныд, мый школаным сотчис. И пöжар бöрас ми ставным неыджыд стрöйбаö тöрöдчам. Та вöсна медся ёна майшасям. Миянлы эськö выль школа колö! Районса администрацияöн веськöдлысь Иван Александрович Рожицын кö босьтчас тайö гöрöдсö разьны, кутшöм бур лоö. Школаö воліс да кöсйысис эськö. Сэсся миян велöдан небöгъясным важöсь, оз тырмыны пособиеяс, картаяс киссян выйынöсь. Автобусным 15 во нин журъялö, локтан воö оз нин кут позьны вöдитчыны. А ми öд юркарсянь 300 верст сайын олам, миянлы автобустöгыд некыдз. Меным, кыдзи историклы, сэтшöм окота нулыны челядьöс музейясö, юркарсö налы петкöдлыны, но кытчö мöдöдчан татшöм омöль техниканад? Сэсся миянлы и компьютера класс колö.

Ме ачым школаын уджавлі да гуг и бан тöда велöдысьлысь уджсö, локтан лун кежлö рытъя ноксö. Алексей Анатольевич быд рыт 3-4 час жö дасьтысьö урокъяс кежлас. Уна пособие пö видлала, нöшта на и öтуввезйысь содтöд тöдöмлун босьта, зіля урок дасьтыны кыдз позьö интереснöйджыка. Сöмын пö тай 45 минутыс оз тырмы, быттьö öти здукöн и коляс урокыс.

–Гöтыра-котыра нин, гашкö? – юася том зонлысь.

–Менам ставыс на водзын. Го-жöмнас, гашкö, гöтырпуöс корся, öні некор, – нюмъялö сійö.

* * *

Дмитрий Лобановлы 22 арöс на, а мутничасаяс сійöс вичнас нин ыдждöдлöны – Николаевичöн. Тадзи сиктсаыд пыдди пуктана йöзöс нэмсö нимöдлісны. Дмитрий – Мутничаын да Пожöмаягын физкультура велöдысь. Ачыс Черёмуховкаысь, сэні чужлöма, помалöма школа, öні сэні жö том гöтырыскöд да ичöтик Настя нылыскöд олö 8 патераа керкаын.

Иван Куратов нима педколледж помалöм бöрын Дмитрий во уджа-лöма Пожöмаяг посёлокса спортшколаын тренер-велöдысьöн. Таво пö Олег Николаевич Гурков, Мутничаса велöдысь, Абъячойö муніс да, ме окотапырысь босьтчи содтöд уджö. Ачым пö коми да зэв на и любö татчöс челядьтö велöдны. Найö зэв шаньöсь да пöслукманöсь.

Ме видзöді том зон вылö любöпырысь: сöстöм нюма да кыпыд ви-дзöдласа. Татшöмыдкöд челядьыдлы и збыльысь кокньыд. Менам юалöмъ-яс вылö вочавидзис веськыда. Мыйла нö, мися, спорткöд йитöда удж бöрйин, да сералігмоз и шуис: ичöтсянь пö спорткöд ёртаси да. Кыдзи ачымöс помнита, век мач бöрся вöтлыси. Сэсся водзö висьтасис. Таво мартын пö гöтраси, гöтырöй физкультура жö велöдны кутас. Öні сійö отпускын. А кык уджнад нö, мися, гортад волан он? Асывнас пö 8 часын пета да рытнас бöрсö 8 часын жö воа. Луннас тай öти сиктсянь мöдас мунігöн гортö пырала пажнайтны да кагукöс киын кутыштны. Батьö пö менö сиктысь сиктö аслас машинаöн журйöдлö-новлöдлö.

А сэсся меным окота лои юавны, уна-ö тайö востер зонмыс нажöвитö. Чайті, оз висьтав. А сійö веськыда вочавидзис – 30 сюрс шайт гöгöр! А, мися, карö мунны он кöсйы? Локтан 10 восö пö – стöча шуа – ог, а сэсся видзöдлам!