Картупель да град выв пуктас лоис идралöма, сiдзкö, позьö кокниа лолыштны да вöчны вогöгöрся уджлы кывкöртöд сямаöс.
Ассьыс уджсö донъявны босьтчисны и "Коми войтыр" йöзкостса öтмунöмын. Республикаса быд сикт-районын мунöны конференцияяс. Октябрь 28 лунö татшöмыс вöлі юркарын. Сійöс нуöдіс "Коми войтырлöн" Сыктывкарса представительство.
Менам тöдöмöн, йöзыс, торйöн нин найö, кодъяс вöдитчöны öтуввезйöн, некор на татшöмасö эз ыззьывны, кыдзи тавося конференция водзвылын. "Сюралiс" и представительствоöн веськöдлысь Мария Кузьбожевалы, и сылöн котырлы, и, позьö шуны, став коми войтырыслы öти сайын. Гашкö, та вöсна конференция вылö волыны окотитысьыс вöлi кольöм воясö серти медуна. Кыдз бöрйöм делегатыс (вöлi бöрйöма 285 мортöс, волісны 225-öн), сiдз и ас кöсйöм серти волысьыс.
Ме сюся жö кывзi Мария Вячеславовналысь висьтасьöмсö, но нинöм шемöсмöданасö ли öнöдз кывлытöмторсö, кöть кыдзи эг зiль, эг казяв. Кыдзи и быд во, Мария Вячеславовна мича коми кывйöн юöртiс залын пукалысьяслы, мый лои вöчöма карса администрациякöд öтув. (Казьтыштам, кольöм вося ноябрь 10 лунö администрация да "Коми войтырлöн" Сыктывкарса представительство кырымалiсны öтувъя удж йылысь сёрнитчöм).
Позьö лыддьöдлыны унатор мый вöчöма. Тайö и карбердса посёлокъясын быдвося "Сьылан менам, сьылан" фестиваль, 93 номера детсадйын "Кыв поз", чужан кывлы сиöм лун, карын кык государственнöй кывйöн вöдитчöм кузя семинар, "Мича коми кыв" конкурс да сiдз водзö.
Представительстволöн водзмöстчöмöн жö Коми правительстволöн керка стенö "Коми Республикаса Юралысь" гижöд лои öшöдöма; юркарса коми культура шöрин водзö "ö" шыпаслы гранитысь пас сувтöдöма, а сідзжö республикаса быд школаын босьтчисны велöдны коми кыв.
Мария Вячеславовна висьталiс и сы йылысь, мый налöн уджыс эзджык на ладмы. Эз ло дасьтöма каналан кывъяс сöвмöдöм кузя муниципальнöй уджтас, абу на карса администрацияын коми кывйöн вöдитчöм кузя специалистыс, абу на быд школаын восьтöма коми кыв да литература велöдан жыръяс. И уна мукöдтор вылын на ёна ковмас уджавны.
Кодi сэсся кутшöм сёрниöн петалiс ыджыд трибуна сайö, лыддьöдлыны ог кут. Öти-кö, карса конференция йылысь менам гижöдöй абу кутшöмкö статистика отчёт. Мöд-кö, кызвын висьтасьысьыс воысь воö петалö юксьыны öти и сiйö жö дойнас. Шуам, коми гижысь котырöн веськöдлысь Елена Козлова корис содтыны ко-ми небöгъяс лэдзöм вылö сьöм. Коймöд-кö, окота висьтыштны, мый менö конференция вылас збыльысь вöрзьöдiс.
А шензьöдiс менö, кыдзи и Коми Республикаса Юралысь Вячеслав Гайзерöс, том студент Андрей Терентьевлöн сиктö мунöмлы паныд сув-тöм кузя видзöдлас-шуасьöмыс. Том морт элясис, мый сиктын миян туйяс абуöсь, öтуввез абу, том специа- листъяслы бур оланiн ни ыджыд нажöтка абу...
Сэк жö республикаын вынсьöдöма да збыльмöд-сьöны нин сикт сöвмöдöм кузя уна сикас уджтас, том специалистъяслы отсалöны кыпöдны ас оланін-керка, вичмöдöны кокньöдъяс. Коді нö, сідзкö, кутас кыпöдны-сöвмöдны сиктын олöмсö, оз кö том йöз, зумыд тöдöмлуна да ыджыд сяма профессионалъяс?
Вöрзьöдiс и республикаса Госсöветöн веськöдлысьöс первой вежысь Валерий Марковлöн висьтасьöмыс. Валерий Петровичöс, кыдзи и менö да и, чайта, унаöс, майшöдлö, мый Комиын комиöн сёрнитысьыс пондiс бырны. Ог кö восьтöй кöть öти школа, кöнi став предметсö кутасны велöдны комиöн, кöть тэ сэсся мый кер, коми мортыд рочмас. Коркö öд вöлi нин татшöмыс, мыйла эськö не бергöдчывны да видзöдлыны. Валерий Петрович ачыс татшöм школа помавлöма, и, чайта да, та понда и дорйö комитö быд тшупöдын.
Бара жö кыптылiс сёрни, мый коми кыв дорас вежавидзöмöн матыстчöны роч челядьлöн бать-мамыс. Найö кöсйöмöн кöсйöны, мед ныв-пияныс велöдiсны комисö. А комиыс мый вермöмсьыс öтдортö быдтассö мам кывсьыс.
* * *
Конференцияöс шуöма вöлі помавны сизим час рытын, но "Коми войтырлöн" öкмысöд съезд вылö делегатъясöс, Сыктывкарса выль представительствоöс да ставмирса финн-йöгра конгресс вылö мунысьясöс бöрйöмыс нюжаліс матö дас час рытöдз.
Но та дыра пукалöмсьыд мудзöм эг кыв. Гашкö, сы понда, мый паныдалi кар шöрын эг сöмын сэтшöм йöзöс, кодъяс морöсас кучкалöмöн элясьöны, мый бырö коми войтырыс, а асланыс челядьыс коминас öти кыв оз тöдны, эг сöмын сэтшöм йöзöс, кодъяс шуасьöны, мый коми кыв велöдöмнас челядьыс дзикöдз нин гöрбыльтчисны, но и найöс, кодъяслöн уджыс мукöддырйиыс оз и тыдав, но сыысь кыпалö коми мортлöн лолыс да шоналö сьöлöмыс.
* * *
Выльлунö "Коми войтыр" öтмунöмлöн Сыктывкарса представительствоö пырысьяс (конференция дырйи сэтчö индісны 34 мортöс) бöрйисны ассьыныс нырщикöс.
Ставсö вöзйылісны 6 мортöс: Мария Кузьбожеваöс, Алексей Рассыхаевöс, Нина Нестероваöс, Надежда Быковскаяöс, Наталья Макароваöс да Виктория Пименоваöс. Воддза витыс эз кöсйысьны веськöдлынысö да, öнісянь Сыктывкарса представительствоöн юрнуöдны кутас Виктория Пименова.
Сылы отсасьны кутасны вежысьясыс: Анжелика Елфимова, Мария Кузьбожева, Алексей Рассыхаев да Алексей Габов.
Яна Сажина,
коми том войтырлöн "Ми" котырöн юрнуöдысь:
—Вуз помалöм бöрын том йöз пöвстысь унаöн радпырысь эськö локтісны сиктъясö, кöні эм позянлун бура уджавны и овны. Гöгöрвоöны öд, мый сиктын том специалистыд ёна колö. Но оз на быдлаын вермыны отсавны налы. Со Удора районса Благоев посёлокö ас кöсйöм сертиыс локтіс том педиатр, а оланінсö кöртымавны лоö. Шыöдчöма администрацияас, медым патера вичмöдасны, а сылы вöзйöмаöсь оланін, кöні и ваыс абу.
Сиктö мöдöдчысь том мортыс öд оз виччысь сэтысь кутшöмкö суперклуб ли мый ли. Сылы тырмымöн медколанаыс, медым вöлі позянлун и бура уджавны, и овны судзсьымöн удждон босьтны, и семья лöсьöдны. Чайта, конференция дырйиыс Андрей Терентьевöс эз тырвыйö гöгöрвоны. Öнія кадö оз ков виччысьны, медым том специалист сöмын бурас лача кутöмöн уджаліс. Колö, медым и чина войтыр отсалісны налы, кодъяс кöсйöны уджавны сиктын. Отсалісны сідзи, кыдзи "Ми" котырлы отсасьö "Коми войтыр" öтмунöм. Сергей Иванович Габов быд лун туйдö миянöс да тöждысьö том йöзлöн котыр вöсна. И тайö быдлунъя отсöгсьыс ми восьса сьöлöмöн аттьöалам сійöс.
Гашкö, торъя уджтас лöсьöдны, медым том йöз велöдчöм бöрас куим-нёль во вермисны лючки уджавны сиктын, а сэсся карö кö мунасны, на пыдди выль том специалистъяс локтісны. А ме унакöд, тшöтш и университетысь коми юкöнын велöдчысьяскöд, тöдса, кодъяс збыльысь кöсйöны уджавны сиктын.
Виктор Напалков,
Коми Республикаса Юралысь бердын искусство гимназияса театр юкöнöн веськöдлысь:
—Миянöс ичöтдырсянь велöдісны зумыд "гражданскöй позиция" вылö подуласьны, а öнія том йöзлöн татшöмыс вошис. Тшöтш и велöдчöмсьыс сьöмсö, шуны кö нин — "дипломыдлысь донсö" — вештöм могысь миянлы колö вöлі некымын во уджавны сэні, кытчö ыстасны. Öні тайö абу жö. Сэсся öд том йöзыдлы кöнкö и овны-вывны на колö. Кутшöмкö пöч ордын кöдзыдкодь керкаын?
Перым карса культура институт помалöм бöрын менö нёль во кежлö мöдöдісны Абъячойö да пыр жö жыр сетісны. Нёль воыс на эз коль, шуисны, бура пö уджалан да, кöсъям, мед и водзö на татчö кольччин. Удждонöс содтісны, куим патераысь оланін тшöктісны бöрйыны. Та бöрти нöшта на вит во уджалі, а сэсся карö мöдöдчи да, районöн сэкся юралысь Василий Гуторов сöгласö мекöд воис — Сыктывкарас пö тэ збыльысь унджык верман вöчны, да аслас машинаöн карöдз вайöдіс. Бур сьöлöмöн матыстчисны да, Луздор районкöд и öні топыд йитöд кута.
Сиктад уджыд унатор вылö синтö восьтö, олöмыс вылö выль видзöдлас лöсьöдö, институтын босьтöм тöдöмлунтö шыльöдны-мольöдны, водзö уджалан сямтö содтыны отсалö.
Уджавны босьтчигöн менам ас пайсянь вöлі "гражданскöй позицияыс", и власьтбердсаыс зэв жö уна вöчисны, мед тыр-бура верми збыльмöдны дум-кöсйöмöс.
Ганна Холопова,
"Коми му" газет редакция" учреждениеöн веськöдлысьöс вежысь:
—Мыйлакö Сыктывкарса представительство эз ёна ышöд коми войтырöс тавося IV квартал кежлö акция серти "Коми му" газет судзöдны. Орччаöдны кö "Коми войтырлöн" Кулöмдін да Кöрткерöс районъясысь котыръяскöд, юркарсалöн тöдчанлуныс ёна ичöт. Эжва йылын да Кöрткерöсын судзöдісны öтлаынсö 4 сюрс сайö газет, а юркарын, кöні олысьыс 200 сюрсысь унджык, гижöдчисны сöмын 195-öн. Да и зілис та могысь медсясö Коми культура шöрин.
А кöні, огö кö "Коми муын", кутöй гижны асланым тöжд-мог йылысь?