Новости Республики Коми | Комиинформ

Кыдзи нö татшöмыс вунас...

Кыдзи нö татшöмыс вунас...
Кыдзи нö татшöмыс вунас...
logo

Сыктывкарса Вöр пилитан завод микрорайонын олö зэв пыдди пуктана морт, кодлы таво майын тырис 90 арöс. Ыджыд арлыд вылö видзöдтöг сійö збодер на. Оз норась олöм вылас, коді сэтшöм ёна песлöдліс сійöс быд ногыс. Сöмын оз радейт казьтывлыны томдырся вояс йывсьыс, мед этшаджык дойдавны сьöлöмсö. Но оз-оз да и бара сувтöны син водзас войнабöрся шуштöм лун-войясыс.

Великöй Отечественнöй войнаöдз Райлеяслöн семьяыс оліс Одесса бердын. Öнія серти кö, сійö вöлі уна челядя. Талун эськö сылы отсаліс государство. Но сійö кадас Сöветъяслöн ыджыд странаса веськöдлысьяс мöвпалісны мöд ног. Сяммис кö семья стрöитны аслыс керка, сідзкö, сійöс позис кулакавны. Буретш таысь и грекалісны Райлеясöс. 1937 вося öти пемыд войö арестуйтісны батьнысö, кодкöд сэсся эз и удайтчы аддзысьлыны. А семьясö вöтлісны асланыс керкаысь. Мамыслы öтнаслы ковмис пессьыны-мырсьыны квайт челядь вöсна. 1944 воын рытыввылö пышйигас фашистъяс став немеч войтырсö нуисны аскöдныс. Кыдзи казьтылö Траугот Райле, Венгрияöдз ковмис восьлавны подöн. А сэсянь нин поездöн вайисны Польшаö. Сэні роч немечьяс лоисны батракъясöн.

Сöветскöй войскалöн воöм бöрын вöля вылö лэдзöм пыдди немеч батракъясöс йöртісны военнопленнöйяслöн Познаньса лагерö. Сöмын во джын мысти найö вермисны мöдöдчыны Коми муö, 14-öд лагпунктö. Райле ыджыд семьясьыс дзик öтнасöн веськаліс Россияса Войвылö. Мукöд чой-вокыс разалісны став мир пасьта.

Но вермисны-ö сэки пленö босьтöм роч немечьяс кольччыны асланыс пöль-пöчьяслöн му вылö?

—Вермисны, дерт, — казьтылö Траугот Готлибович. — Пленнöйяс пиысь унаöн, кодъяс веськалісны американечьясöн босьтöм Германия му вылö, кольччисны сэтчö. А Россия шуис бергöдны "ассьыс" немечьяссö гортас.

Военнопленнöйяслöн лагерьяс йылысь ми тöдам историяысь, фильмъясысь, репрессируйтöм войтырлöн казьтылöмъясысь. Мыйта сюсь да ыджыд енбиа войтыр вуджисны лагерьяс пыр, кодъяс чегисны налысь олöмсö. Ковмис ёна тшыгъявны, кынмавны, ныр вылад усьтöдз уджавны. Зэв унаöн мунісны мöдаръюгыдö.

Траугот Готлибович вöлöма винёлöн. Кыдзи кöть олöмыс эз зіль чегны том немечöс, сійö терпитіс ставсö да эз усь кок йывсьыс. И со öкмыс тöлысь мысти сійöс мукöд военнопленнöйяскöд овмöдісны Мандачö.

1949 воын тöдмасис сэні Аннакöд, немеч анькöд. Лöсьöдісны семья, быдтісны куим нылöс. Куимнанныс медсестраяс.

Нывъяс пиысь öти, Эльза, казьтылö, мый батьыс ичöтдырсянь велöдіс найöс пыдди пуктыны йöзöс да петны верöс сайö сöмын радейтана морт сайö. Тайö и вöлі Траугот Готлибовичлöн олöмас подулöн, коді отсаліс сылы венны став сьöкыдлунсö.

Талун Траугот Готлибович нимкодьпырысь казьтылö, кутшöм зіля уджалісны йöзыс вöр посёлокъясас. 1954 вося гожöмын куим бригада стрöитісны Тöрöяг посёлокын нёль патераа 28 керка.

Сöмын 1956 воын репрессируйтöм войтырлы сетісны паспортъяс. И сэки позис нин лолыштны кокниджыка.

Траугот Готлибовичöс пыр пыдди пуктылісны. Сійö вöлі вöр кыскалан машинаса шоперъяс пöвстын медбурöн. Но кор леспромхозса веськöдлысьяс вöзйисны Сыктывдін районса юралысьяслы сетны Траугот Райлелы Социалистическöй Уджвывса Герой ним, найö тайö корöмсö сюйисны топыд томан сайö. НКВД-лöн вуджöрыс дыр на повзьöдліс районса юралысьясöс.

55 арöсöн петіс пенсия вылö. Но зіль мортыд уджтöг овны эз вермы. Пырис Сыктывкарса вöр пилитан заво-дö, кöні и зілис 78 арöсöдз. Вöлі и плöтникöн, и столярöн, и нöшта унатор на кужис вöчны.

А реабилитируйтісны Райлеöс сöмын кольöм нэмлöн 80-öд воясын.

Гöтырыслöн кувсьöм бöрын сійö öтнас колис ыджыд керкаын. Важ мозыс быд асыв кытшовтліс керка гö-гöрсö. То öтилаті тувйыштас, то мöдлаті лöсыштас. Тöвнас весавліс лым, а гожöмнас ноксис град йöрын. Во са-йын Эльза нылыс корис овны батьсö ас ордас. Сылы сьöлöм вылас кыпыдджык, кор батьыс орччöн. Да и внукъясыс век нин гажöдыштасны пöльсö.

А олöмыс мунö водзö. Траугот Готлибович пыр зільö тöдны, мый нин талун вöчсьö Россияын да мирын. И быдтор вылö сылöн аслас видзöдлас. Сэк жö сійö важ мозыс бур сьöлöма да вежавидзысь.

—А мыйла норасьны? Быдса страналöн кö татшöм историяыс вöлі, видлы сувтны тайö ыджыд машинаыслы паныд, — шуö Траугот Готлибович. — Со и олі, кыдзи верми. И некодöс таысь ог кöсйы мыждыны.

 

*** Кыдзи гижö историк Николай Морозов, 1940-1941 воясö 7,5 сюрс поляк-военнослужащöй, кодъяс веськалісны Краснöй Армиялöн киясö, СССР-са НКВД-лöн Войвыв кöрт туй лагерысь 100 сюрс заключённöйкöд тшöтш стрöитісны Котлассянь Воркутаöдз кöрт туй. Тайö жö кадас 30 сюрс полякöс, на пöвстын нывбабаясöс, пöрысь йöзöс да челядьöс, вöлі вайöдöма асыввыв Польшалöн муяс вылысь Комиö, кöні найö уджалісны "Комилес" трестса вöр делянкаясын.

Война помасьöм бöрын Коми АССР-са лагерьясö вöлі мöдöдöма некымын сё сюрс военнопленнöйöс, а сідзжö фашистъяслöн концлагерьясысь сё сюрс гöгöр вöвлöм пукалысьясöс. 1949 вося июль 1 лун кежлö Коми АССР-ын олісны 16.100 спецпоселенеч, на лыдын 5.983 власовец, оуновечьяслöн семьяясысь 2.135 морт, 620 прибалт, 6.869 немеч, 83 белоэмигрант, Комиö бöр локтöм олысьяс лыдысь 410 морт.

 

 

Подписывайтесь на наш канал в MAX

Подписывайтесь на канал "Комиинформа" в MAX




На сайте осуществляется обработка пользовательских данных с использованием Cookie в соответствии с Правилами использования cookies. Оставаясь на сайте, Вы соглашаетесь с условиями Правил. Вы также можете запретить сохранение Cookie в настройках своего браузера.