Новости Республики Коми | Комиинформ

Лунсö кö сетöма, мед весь эз вош

Лунсö кö сетöма, мед весь эз вош
Лунсö кö сетöма, мед весь эз вош
logo

Тайö ворсан сезоныс республикаса вужвойтырлöн шылада-драмаа театрлы тшупöда – 2012 вося январын тырас воссьöмсяньыс 20 во. Сэтчö локтысь медводдза артистъяс лыдын вöлі и Андрей Епанешников.

Андрей Епанешников – шылада-драмаа национальнöй театрса артист. Зэв аслыссикас, пöсь сьöлöма, уджач морт. Енбиа, ыджыд сяма ворсысь. Тшöтш и режиссёр – пуктö челядьлы спектакльяс.

Коми Республикаса заслуженнöй артист.

Коми Республикаса правительстволöн да Виктор Савин нима государственнöй премияяса лауреат.

"Любимец публики" орд-йысьöмын вермысь (2011 во).

 

–Кор театрыс воссис, ме вöлі студентöн на, – висьталö ас йывсьыс Андрей. – Во джын и велöдчим эськö, но миянöс, кöкъямыс кымын мортöс да сьылысь-йöктысь "Парма" котырöс, босьтісны сэтчö ворсны. Тадзи чужис фольклор театр, а бать-мамнас, котыртысь-лöсьöдысьнас, вöліны Светлана Горчакова да Михаил Бурдин.

–Эз на вун, кутшöм спектакль пуктінныд?

–Кыдз нö татшöмтортö вунöдан. Тайö вöлі "Енкöлаяс йылысь поэма". Но и сюраліс жö сэки. Ёна и полі-тіралі.

–Кутшöм роль тэныд сетісны?

–Ме ворсі зонмöс, язычникöс, коді вермасис Перымса Степанöс видзысьяскöд. Ставным томöсь, выныд уна, окота ворсны бурджыка. Йöз öд видзöдöны. Со ме и зіли сэтшöма, мый ёртъяс öлöдісны, эн пö вывтіась, весиг вачкалісны (сералö), мед ас садьö вои, дзикöдз ышмыссьöма да. Öні ме гöгöрвоа, мый сэки сöмын ас йылысь мöвпалі, а орччöн ворсысьяссö быттьö эг казяв. Да и öні на кутшöмкö пытшкöсса би мукöддырйиыс дзугö сцена вылын. Со "Коркö муса, коркö абу" спектакльын ворсі Чечняысь воöм контузитчöм зонмöс, коді вöтасьö, быттьö война мунö, да вöрöг пыдди уськöдчö ёртъяс вылас. Менам бара жö сэтшöма пырöдчыссьöма сылöн куö – ачым ог гöгöрво, ог вежöрт, мый тайö сöмын спектакль, да вöча ставсö збыль вылö моз. Орччöн ворсысьясыс полöны нин меысь, шуöны, Öньöкöд пö шмонитны оз позь.

–Сідзкö, позьö шуны, артистöн и чужöмыд. А кыдзи веськалін театральнöяс, гашкö, кыдзи унаöн, ичöтсяньыд мöвпалін сцена йывсьыс?

–Эг. Веськалі сэтчö виччысьтöг. Школа бöрын пыри Эжваса 27 номера ГПТУ-ö, кöсйи лоны автокрановщикöн. Но во сöмын и тырмис терпенньööй – гажтöм меным сэні вöлі. Юасьöны вöлі, мый кута вöчны водзö. Мися, армияын служитны. Бергöдчи гортö, муні рытъя школаö, но сöмын кык урок вылö и удиті ветлыны. Мамö аддзöма газетысь юöр, мый Виктор Савин нима драма театр чукöртö том йöзöс. Сетіс меным да шуö, сэтчö кöть пö видлы пырны, тэ öд менам артист. Гашкö, артмас. Ас посёлокын ме вöлі мыйкö бард сямаöн, ворсі гитараöн, ачым лöсьöді сьыланкывъяс. Эг и пыксьы. Ветлі, лыдди кывбур, басня. Ачым эг надейтчы, и друг босьтісны. А сэсся кутіс бергавны олöм вабергачыс: велöдчöм, театрын ворсöм. Сьöлöм радлö, ыпъялö, премьера водзын öні на узьны ог вермы.

–Кывлі, Рытыввылын велöдöны сöмын ворсны, а театрысь петöмöн колö пö вунöдны роль йылысь. Миян, мöдарö, тшöктöны ставсö ас пырыд лэдзны. Тэнад та кузя кутшöм видзöдласыд?

–Вунöдны он вермы. Тэ велöдан кывъяс, а он кö мöвпав, кыдзи петкöдлан геройсö, сылысь мöвпъяссö, пытшкöсса кылöмъяссö, абу öд кын кер. Роль – тэнад сьöлöм дой. Колö быд боксянь донъявны, кутшöм сійö: бур, лёк, кодöс да мыйла ворсан. Ме вöлі Кöин Пашöн. Сійö лёк герой, но ас кага вöснаыс куліс. Сідзкö, кутшöмкö еджыд мöвпъяс вöліны и сылöн. И колö ворсны сідз, мед видзöдысь тайöс казяліс да гöгöрвоис. Чайта, мöвпавтöг оз позь, егули-гачи, весиг отпускад он вермы вунöдны, сідзи и бергалö юрад то öтитор, то мöдтор.

–Сідзкö, Андрей Епанешников артист нинöмöн оз торъяв Андрей Епанешников мортысь? Артмö Шекспирлöн моз: олöмыд – театр, а йöзыс сэні – актёръяс.

–Сідз, буракö, и эм. Но торъялі кö, этша мый верми петкöдлыны. Сценалы став сьöлöмöс сета, олöмас тшöтш ставсö сьöлöм пыр лэдза. Веськодьöн лоны ог вермы. Олöмыс сэтшöм, лунсö кö тэныд сетöма, мед сійö эз вош. И войнас весиг лоö гортад уджавны, мыйкö гижны, но ме рад и шуда, мый олöмыс пуö. Дерт, окота унджык кад челядькöд коллявны, и эм кö прöст здук, зіля вичмöдны налы.

–Эн на мудз артисталöмсьыс?

–Культураын зільысьыдлы сьöкыд, сьöмтö этша мынтöны. Унаöн та понда эновтісны театрсö. Ме тшöтш мунлі ыджыд сьöмла. Велöдчи вöчны шкап, пызан-улöс, но куим тöлысь и кутчыси. Локті бöр. Вöзйисны содтöд удж. Луннас сцена вылын, войнас – сы улын пу кöлуй дзоньталі-вöчи. Öкмыс во тадзи нокси. Артистъясысь унаöн кöнкö содтöд нажöвитчöны, но урчитöм кадö ставöн чукöртчам театрö. Сійö миянöс кутö. Коми театрыд – Коми мулöн ыджыд сьöлöм. Ставыс, мый гижöны, тасянь мунö йöзлы. Кыдзи шуліс Гоголь, театр – тайö кафедра, кысянь позьö висьтавны мирыслы уна буртор.

А мудз кузя кö сёрнитны, ог ошйысь, но творческöй вынöй зэв на уна. Эз весьшöрö вош и гитараöн ворсны велöдчöмöй. Гöтыркöд, Оля Санкöд, лэдзим "Тунасьöм" альбом, гижим диск. Неважöн ветлім Петрозаводскö "Лица Карелии" войтыркостса фестиваль вылö, кытчö волісны Америкаысь, Африкаысь, Финляндияысь сьылысьяс. Жаль, Комиысь ми вöлім öтнаным, но бур, мый корлісны. Донъялісны зэв бура, корисны нöшта волыны мöд во тулыснас.

Öні коми мойд серти гижа "Ёма баба да кык чой" инсценировка.

–Гашкö, ачыд жö кутан пуктыны да?

–Кöсъя. Чайта, 20 во мысти верма нин и кöнкö мöдлаын видлыны вынöс. Коркö театрса главнöй режиссёр Светлана Горчакова велöдіс ворсны, а öні туйдö режиссураö. Эска, сы отсöгöн ставыс артмас.

–Гастрольясöн тшöкыда ветланныд?

–Кöть миянöс и виччысьöны республика пасьталаын, и аслыным окота ветлöдлыны, ёнасö оз артмы. Сьöмöн зэв сьöкыд, ломтас дона, та вöсна матыссаджык районъясö медсясö петавлам. Куим во сайын петкöдчылім Норвегияын, вöлім Марий Элын. Бур эськö и Финляндияö, Россияса мукöд финн-йöгра ордö ветлыны. Гашкö, и збыльмасны на мöвпъясным.

–Кутшöмöн аддзан театрлысь аскиа лунсö?

–Медводз окота эскыны, мый театрлöн лоö аслас стрöйба, мый республика колана ногöн донъялас артистъясöс. Да мед и коми йöзыс оз вунöдны чужан кывсö, велöдасны сыö челядьсö да тшöкыдджыка волывласны театрö. А ми ассянь вöчам ставсö, мед налы тані эз вöв гажтöм.

–Мыйöн нимкодьöданныд видзöдысьöс юбилея сезонас?

–Дасьтім Лопе де Вегалöн пьеса серти "Маэстро Дэнс, или Учитель танца" спектакль. Виччысям, мый сы вылö локтасны уна том йöз. Премьераыс лоö ноябрын. Кора ставнытö волыны.