Новости Республики Коми | Комиинформ

Ставным ми пальсаяс

Ставным ми пальсаяс
Ставным ми пальсаяс
logo
Ставным ми пальсаяс
Снимокыс Сергей СУХОРУКОВЛÖН

Шуöны, мый мортыд оз сöмын няньöн ов. Миян пиысь быдöнлöн уджысь öтдор эм прöст кадö радейтана нок. Но куим пöв шуда мортыд, кор радейтана уджыс босьтö сылысь став кадсö. Тадзи и лоис Сыктывдін районысь Паль сиктса администрацияöн юралысь Элеонора Ивановна Потолицынакöд.

Сыктывкарса видз-му овмöс техникум помалöм бöрын сійö бергöдчис чужан сиктас да во уджаліс "Палевицкöй" совхозын бухгалтерöн. 1978 воын вуджис сиктсöветö. Вöлі главнöй бухгалтерöн, сиктсöвет исполкомса секретарöн, администрацияса веськöдлысьöс вежысьöн. Помаліс Коми Республикаса госслужба да веськöдлан академия. Босьтіс муниципальнöй да государственнöй службаса менеджерлысь диплом. 2000 вося декабрын лоис Паль сиктса администрацияöн юралысьöн.

Первойсяньыс сылы ковмис петкöдлыны ассьыс морттуйсö.

—Сійö воас кодлöнкö дзик ковтöм водзмöстчöм серти вылісянь воис индöд овмöдны миян сиктын Княжпогост районысь колония-поселение, — казьтылö Элеонора Потолицына. — Менö дöзмöдіс видзöдласыс миян районса веськöдлысьяслöн, кодъяс дасьöсь нин вöліны пöртны олöмö тайö шогмытöм индöдсö. Сöмын талы паныд сувтöм могысь ме босьтчи веськöдлыны сиктса администрацияöн. Асьныд мöвпыштлöй: кодъяс миянкöд орччöн овмöдчасны? Сиктысь став йöзсö сувтöдім тайö индöдыслы паныд. Нуöдім собраниеяс. Гижим шыöдчöмъяс. Районса администрацияын менö кöсйисны лöньöдны. Но ми эгö сетчöй. Во чöж дорйим сиктöс кортöм гöсьтъясысь. И вермим!

Пöжалуй, сиктлöн öнія историяын тайö вöлі медся ыдж-ыд шум-зык. А сэсся ставыс кутіс мунны тöлкöн-ладöн.

—Талун Пальын олö сюрсöн-джынйöн морт. Кызвыныс ноксьöны асланыс овмöсъясын, — висьталö Элеонора Ивановна. — Унаöн зільöны "Палевицы" видз-му овмöс кооперативын, коді и лоö медся ыджыд вот мынтысьöн. Сыктывдін районса квайт совхозысь сійö öтнасöн сяммис кутчысьны кок йылас да кыпöдчыны вывлань, пыртны уджö выль технологияяс, ёнмöдны ассьыс материально-техническöй подувсö. Сыысь öтдор сиктын 12 учреждение, на лыдын 640 велöдчысь вылö школа, кöні талун тöдöмлун босьтöны 140 ныв да зон, кык детсад, культура керка, вузасянінъяс.

Паль сикт талун сöвмö водзö. "Оланін" республикаса программа серти сиктын водзö нюжалö биару труба. Та вылö сьöмыс воö федерацияса, республикаса да районса бюджетъясысь. Сöмын кольöм во вöлі вичмöдöма 20 миллион шайт. Кызвын уджсö эштöдöма нин Гаждор грездын да коттеджъясысь кыпöдöм посёлокын. Таво индöма вайöдны биарусö сиктшöрса керкаясö. Кöть эськö тайö уджыс дона, сиктса войтыр гöгöр-воöны став сикас сьöкыдлунсö да кöсйöны, мед биаруыс öдйöджык воис налöн оланінö.

Сиктын синмö шыбитчöны выль стрöйбаяс. Бöръя воясö Пальын эштöдöма дас сайö керка. Оланінкöд кыпö-дöм кузя уджтасъяс вылö подуласьöмöн администрация зільö отсавны торъя семьяяслы сьöмöн.

Сиктыс талун томмö. Бöръя кадö чужис 20 кага. Админи-страцияса юралысьлöн кывъяс серти, детсадйö талун волывлö 70 нывка да зонка. Но 20 кагалы сэні оз тырмы местаыс. Сиктса администрация эз öтчыдысь шыöдчыв та кузя районса веськöдлысьяс да Госсöветса депутатъяс дінö. И со неважöн воис бур юöр, мый таво нин "ЛУКОЙЛ-Коми" отсöгöн сиктын лоö стрöитöма ичöт арлыдаяслы 75-80 места вылö детсад.

—А важ кык детсадсö дзоньталам да овмöдам сэтчö том специалистъясöс, — шуö Э.И.Потолицына.

Таво Паль сиктлы тырö 425 во. Дасьтысьöны кыпыда пасйыны. Важся Паль сиктысь петісны уна нималана йöз. На лыдын тöдчана учёнöй-филолог А.С.Сидоров, коми поэт-лирик А.П. Размыслов, СССР-са народнöй артистка Г.П.Сидорова, космическöй конструктор М.В.Осипов. Найö ылöдз нимöдісны важся сиктöс. Дерт жö, тайö тöдчана лыдпасыс лоас ыджыд праздникöн и пальсаяслы.

Талун Пальын олöны 18 сикас сёрниа войтыр. На пöвстын чужöны выль семьяяс.

—Ми некор ог босьтöй тöд вылö, кутшöм кыв вылын сёрнитö мортыс, — водзö нуöдö сёрнисö Элеонора Ивановна. — Ставным ми пальсаяс. Миянöс öтувтöны быдлунъя тöжд-майшасьöмъяс, асланым праздникъяс да сьыланкывъяс. Сідз, праздникъяс дырйи сувтöдлам кузь пызанъяс, дасьтам коми национальнöй сёян-юан, сьылам коми сьыланкывъяс. А сэсся миян дінö öтувтчöны немечьяс, белорусъяс, украинечьяс. Став тайö войтырыс миянлы матыссаöсь.

—Ті юасянныд, мый ме радейта вöчны прöст кадö? — шуö медбöрын Элеонора Ивановна. — А эм-ö сійö менам? Администрацияын уджыс босьтö менсьым став кадöс, став вын-эбöсöс. Асывсяньыс татчö пыравлöны йöзыс асланыс тöждъ-ясöн. Ми быдторйын зілям отсавны налы, кага чужöмсянь мортöс бöръя туйö колльöдöмöдз. И татчö волысьлысь быд дой колö кужны лэдзны сьöлöм пырыд. А таысь öтдор кутны син улын и туйяс дзоньталöм-дöзьö-ритöм, и шоныд да би сетöм, и общественнöй организацияяслысь уджсö. Став вылас и суткиыд оз тырмы. Оз позь юкны ассьыд кадтö уджалан часъяс да гортын олöм вылö. И гортö воöм бöрын пыр на мöвпала сы йылысь, мый талун эг удит вöчны, мый вöсна аски ковмас тöждысьны. Татшöм нин сиктса юралысьлöн уджыс.