Новости Республики Коми | Комиинформ

И Германияын фермерыд майшасьö

И Германияын фермерыд майшасьö
И Германияын фермерыд майшасьö
logo

Некымынысь нин гижлі аслам ёрт Евгений Штейн йылысь, кодкöд öти кадö велöдчылім Коми пединститутын. Бöрынджык сійö да Елизавета Гофман гöтырыс дыркодь уджалісны Коми радиоын дикторъясöн. А сэсся гозъя мунісны Германияö. Öні олöны Бавария мувывса Вюрцбург карын, коді Франкфурт-на-Майнесянь неылын. Евгений Штейн зільö журналистикаын. Лэдзö Россияысь да мукöд странаысь воöм немечьяслы "Kammerton" газет. Гижö медсясö сы йылысь, кыдзи бокысь воöм немеч войтыр велöдчöны овны пöль-пöчьяслöн му выланыс. Газетыс петö роч да немеч кывъяс вылын. Уна во нин колис ёртлöн Германияö мунöмсянь, но öта-мöднымöс огö вунöдöй. Письмöасям, звöнитлывлам ёрта-ёртлы телефон пыр. Менам ёртöй сідзжö майшасьöмпырысь тöдмалö, кыдзи олöны талун Россияын йöзыс, кыдзи найö венöны быдсикас сьöкыдлунъяссö, торйöн нин сиктса войтыр. А неважöн сійö ыстіс меным Германияса фермеръяслöн олöм-вылöм йылысь неыджыд гижöд. Вöлöмкö, Германияса да Россияса фермеръяслöн öткодь тöждъясыс. Со и миян газет вöзйö лыддьысьысьяслы Евгений Штейнлысь пасйöдъяссö.

                                                                                                                                                                              Иван БЕЛЫХ

Кытчöдз компьютеръяс, быдсикас автоматъяс да уна мукöд выльтор оз киритны öнія том йöзлöн вежöрысь важ олöм йылысь бур казьтылöмъяссö, сэтчöдз крестьянин коляс на тайö му вылас пыдди пуктана мортöн. Öд сійö медся матын вöр-ва да му дінас. Сійö и чужтіс уна нэм сайын важся бур оласногсö.

Германияын крестьянаыд олöны быттьö оз нин сэтшöм омöля. Кöть эськö татчöс бауэръяс кадысь кадö кыпöдлывлöны йöвнысö ичöт донысь ньöбöм вöсна зык-шум. Сэк жö карысь йöв-яй ньöбысьяслы му вылын да фермаясын уджалысьяслöн майшасьöмыс веськодь. Найö медсясö висьöны сы вöсна, медым лавкаясын донтöмджыкысь вузалісны йöв, вый, кольк да мукöд сёян-юан.

Кольöм вося августын удайтчис ветлыны йöв новлöдлан машинаöн фермеръяс дінö. Руль сайын пукаліс бокысь воöм немеч Владимир Мессингер, коді висьталіс меным аслас удж йылысь. Сійö локтö аслас машинаöн водзвыв индöм местаö, кытчö крестьянин сувтöдö йöв бидонъяссö, а сэсся шланг да вынйöра насос отсöгöн качайтö сійöс машина цистернаö да вайö йöв чукöртанінö. А рытнас мöд шопер ыджыд цистернаöн нуö сэтысь йöвсö заводö.

Лунтырöн ми кытшовтім уна ичöт, шöркодь да ыджыд крестьянскöй овмöс. Кызвыныс на пиысь воисны меным сьöлöм вылö. Бöръя воясö йöвсö иналігöн крестьяналы пыр ыджыдджык отсöг сетöны компьютер да электроника. Тайö мездö найöс уна нокысь, отсалö видзтыны кадсö. Цистернаö качайтöм йöвсö пыр жö донъялö автомашинаын мини-лаборатория, а сэсся спутник пыр юöртö та йылысь уна километрсайса йöв заводö. Кутшöмкö кад мысти машина вайö сэтчö овмöсъясысь чукöртöм кöдзöдöм йöвсö. Но ректысьöм вылö кадыс мунö этша. Компьютер да спутник пыр йитöд оз лэдз нюжавны öчередьыслы. Заводын тöдöны нин, кутшöм йöв воис торъя овмöсъяссянь. А сэсся вöчöны сыысь йогурт да уна мукöд чöскыдтор.

Торйöн йиджтысис паметьö Митгенфельдын йöв ферма. Овмöсöн тöдмасигöн ме бергалі мöсъяс гöгöр, кодъяс дöвöльпырысь нуръясисны кöрымöн. Öти жырйын аддзи аслыспöлöс станок, код дорын ноксис мужичöй. Тöдмасим. Юалі Гюнтер Веберлысь, мый сійö тані вöчö. Вöлöмкö, видзöдö мöсъяслöн гыж бöрся. Зэв тöдчана, медым пемöсъяслöн кокъясыс вöліны дзоньвидзаöсь да сöстöмöсь. Со сійö и весалö тайö станокнас мöсъяслысь гыжъяссö. Ме дырйи сійö пыртöдіс сюрукöс станок пытшкас, личкис кнопкаö, да станокыс кыпöдчис вывлань. И Гюнтер Вебер торъя инструментъяс отсöгöн босьтчис аслас уджö.

Менсьым шензьöмöс аддзöм бöрын сійö варовмис. Веберлы квайтымын квайт арöс. Дас во нин сійö уджалö Митгенфельдса фермаын. Тайö овмöсыс кооператив сяма, кытчö öтувтчöмаöсь нёль крестьянин. Ачыс Гюнтер Вебер босьтчыліс кöзяйствуйтны том мортöн на уна во сайын гöтырыскöд öтвылысь. Сылöн вöлі сизим мöс. Зіль уджöн кык во мысти том семья содтіс налысь юр лыдсö кызьöдз. А кутшöмкö кад мысти кутісны дöзьöритны сизимдас мöскöс нин. Но сэсся гозъя мöвпыштісны, колана ногöн-ö олöны да уджалöны. Став вын-эбöссö найö видзисны сюрукъяс вылö. Прöст кадныс пöшти эз вöв. Сэсся и дзоньвидзалуныс кутіс майшöдлыны. И Веберъяслöн семья шуис öтувтчыны суседъясыскöд. Водзöсыс таысь вöлі эз ичöт. Ставныс вылö уджсö юклöм бöрын позис босьтчыны дöзьöритны унджык пемöсöс. А отсöг вылö воисны машинаяс да механизмъяс, кодъясöн ичöт овмöсад абу ёна кивыв вöдитчынысö. Талун, дас во мысти, öтувъя овмöсын видзöны кыксё гöгöр мöс да сы мында жö кукань.

Гюнтер Вебер нюмъялігмоз видзöдліс ме вылö:

—А тöданныд, мыйла ме нырччи кооперацияö? Толстой та вылö ышöдіс.

Ме бара шензьöмпырысь видзöдлі сы вылö.

—Збыль, збыль, роч гижысь Лев Толстой. Ме аслам олöм чöж лыдди сылысь немеч кыв вылö вуджöдöм став гижöдсö, на лыдын "Война и мир", "Анна Каренина" да мукöд. А ставыс заводитчис Лев Толстойлöн "Казаки" небöгсянь, кодöс меным томдырйи чужан лун кежлö козьналіс вокöй. Кутшöм югыд мöвпъяс бергалöны роч мортлöн вежöрын! Общинаöн олöмыс, коді ёна воліс гижысьлы сьöлöм вылас, сідзжö кыскис менö ас дорас. А сёрнитны кö миян овмöс йылысь, öтувтчöмыс отсаліс сылы сöвмыны. Да и прöст кадыс лоис унджык. Ме уджала луннас дас гöгöр час. Быд во дас нёль лун кежлö петала отпускö. Миянкöд орччöн олысь бауэръяслöн öткöн уджалігад нокыс ёна унджык. А сідзсö Германияын окотапырысь уджалысь крестьянаыс пыр этшаджык. Со и менам пиöй сідзжö зэв зіля босьтчыліс крестьянскöй уджö, а öні ноксьö сöмын аслас олöм вылö нажöвитöм могысь.

Овмöслöн аскиа лун йылысь сёрнитігöн Гюнтер Веберлöн чужöмыс эз нин вöв сэтшöм долыд. Ставыс сыын, мый йöвсö налысь ньöбöны зэв донтöмысь. Талун крестьянинлы литр йöлысь мынтöны комын евроцентысь этшаджык. А колö эськö этша пыдди 40 евроцент. Сэки и зумыдджыка позяс видзöдны аскиа лунö. Сэсся и кооператив водзö сöвмöдöм могысь колö, медым нёльнан кöзяиныс бура гöгöрвоисны öта-мöднысö. Но воöдчыны öти кывйö оз пыр удайтчы.

Но кольöм во Митгенфельдса овмöс ошкис акциясö Баварияса крестьяналысь, кодъяс ичöт донъяс вöсна кисьтісны муö уна йöв. Сэки, кооператор Буркард Бауслöн кывъяс серти, налöн овмöсыс воштіс кызь сюрс сайö евро.

Мекöд сёрнитысьяс пасйöны, мый налöн ыджыдкодь овмöсыс век жö вермас на сулавны кок йылас. Сы вöсна, мый эм позянлун вичмöдны мыйтакö сьöм сійöс сöвмöдöм вылö. Талун Митгенфельдын быд мöслысь луннас лысьтöны 29 литр йöв. Тайö Бавария муын шöркодь лыдпасъясысь унджык.

Митгенфельдысь мунігöн нин ме кывлі Гюнтер Веберлысь нöшта öти выльтор. Вöлöмкö, налöн ветеринарнöй врачыс бöръя каднас некымынысь ветлöма Россияö, кöні сійöс корлöмаöсь отсавны лöсьöдны ыджыд ферма. Сійö отсалöма ньöбны Германияысь бур куканьясöс. Вöзйöма ассьыс мöвпъяс ферма лöсьöдöм могысь. Но бур мöвпсö абу удайтчöма ва-йöдны помöдз. Пемöсъяссö эськö Россияö вайöмаöсь, но фермасö налöн воигкежлö абу удитöмаöсь стрöитны. Сю-рукъяс кольöмаöсь восьса енэж улö. А сэсся и лымъя-лöма.

Век жö Гюнтер Вебер эскö Россиялы да рочьяслы. Толстойысь да Достоевскийысь öтдор сійö öні тöдса Россияысь воöм öти семьякöд, коді олö орччöн.

—Бур да восьса сьöлöма йöз, — шуö немеч крестьянин.