Новости Республики Коми | Комиинформ

А баржаыс дом йылын…

А баржаыс дом йылын…
А баржаыс дом йылын…
logo

Миян редакцияö шыöдчисны Кöрткерöс районса Нам посёлокын олысьяс. Майшасьöны, мый ю вомöныс нюжöдöм понтон поскыс важмöма, а выльсö оз вöчны. Гожöм заводитчигас эськö посёлокас вайöмаöсь баржа. Буретш ю вомöн поссö вöчöм вылö. Но кыдзи эновтöмаöсь сійöс Лöкчим ю бокас, сідзи и туплясьö...

 

                                                                                          Тöвнас йи кузя

— Газетын гижлісны, телевизор пыр петкöдлісны, мый Намö выль пос вöчöм вылö вайисны баржа, но уджыс, буракö, тайöн и помасис, — висьталö сэтчöс олысь Нина Васильевна Калинина. — Гожöмыс помасис, а некод нинöм эз и вöч. Тöв воö да, гашкö, чайтöны, юыс пö кынмас да йи кузя кутам ветлыны. Но öд тулыснас сылас да бара йöрмам.

Збыльвылас кö, намсаяс быд тулыс йöрмылöны посёлокас. Сöвет власьт кадö Намса вöр- пунктын ставыс бур вöлöма, быдöнлы уджыс тырмылöма. Йöзыс весиг абу чайтлöмаöсь, мый налöн олöмыс коркö гудыртчас. Öні жö мужикуловлы колö бокö ветлыны нажöвитчынысö. Вöрпунктыс жö дöзьöритлöма и ю вомöн поссö. А ытва дырйи вуджöдчылöмаöсь катерöн. Но мыйöн овмöсыс киссьöма, катерсö да мукöд техникасö вундалöмаöсь да иналöмаöсь важ кöрт пыдди.

 

                                                                                           Мотора пыжöн

Бöръя кадö йи кылалігöн вуджöдчöны мотора пыжöн. Посёлокса администрацияыс медалö сэтчöс олысьöс, кодлöн эм пыж. Тавося майын ытва дырйи Намын вöлі неминуча. Ю вомöн вуджигöн мотора пыжыс путкыльтчис, да йöзыс усины йиа ваас. Бур, ставöн ловйöн колисны.

—Путкыльтчигас ю шöрас нин вöлім. Кыдзи сöмын и петім ловйöнсö йиа васьыс? — казьтылö ваö усьлöм öти ань.

Вуджöдчигас берегас некод абу. Кöть эськö колö мöд пыжалы дежуритны. Но öдва и öти вуджöдчысьсö аддзöны. Торйöн нин не- минуча бöрас мужичöйяс оз окотапырысь кöсйысьны. Тайö öд зэв кывкутана удж.

Ытва дырйи лоö майшасьны и челядь вöсна. Намса школаын велöдчöны и орчча Лопыдінысь сизим нывка да зонка.

—Тулыснас йи кылалігöн челядь эськö вежонсö олöны Намса рöдвуж ордас, а шойччан лунъяс кежлö гортас ветлöны, — висьталö школаса директор Ирина Владимировна Пастернак. — Дерт, вöлі кö ю вомöн бур пос, бать-мамлы сьöлöм вылас лöсьыдджык жö да.

Мотора пыжöн жö ковмö и сёян-юан да лекарство вуджöдны. А чорыда кö висьмас кодкö либö, Ен мед видзас, пöжар ыпнитас, отсöгыс вермас сёрмыны.

—Моздорын дзоля каганад, нöбасигас либö ыджыд арлыданад абу ёна нимкодь мотора пыжнад ижъявны. Рöкыд вылö тай, кор туйыс абу, быть колö кытчöкö ветлыны, — шуö Нина Калинина.

 

                                                                                  Весьшöрö майшасьöны?

Понтон поссö дöзьöритöны посёлокса администрация да ас вылас уджалысь Анатолий Сотиков. Йöз майшасьöны, мый сійö кöсйö эновтчыны поснас ноксьöмысь, а администрациялöн пö та вылö сьöмыс оз кут тырмыны да и техникаыс абу.

Ми шыöдчылім Анатолий Соти- ков дорö юалöмöн, мыйла оз кöсйы водзö видзöдны понтона пос бöрся. Предприниматель чуймис тайö юалöмсьыс, йöзыс пö весьшöрö майшасьöны.

—Поссö дöзьöрита квайт во нин да и водзö кута. Кыдзи нö вермам кольны йöзöс постöг? — шуö Анатолий Николаевич.

Предпринимательлöн чайтöм серти, дерт, бурджык эськö вöлі, гожöмнас кö лöсьöдісны вайöм баржасö. Но, тыдалö, сьöмыс районлöн эз вичмы. Медым нюжöдны ю вомöн пос, колöны торъя специалистъяс. Но а кор сійöс вöчасны, дöзьöритнысö кутасны жö отсасьны, эскöдö предприниматель.

Со мый висьталіс миянлы Намса администрацияöн веськöдлысь Ольга Аркадьевна Семухина:

—Намын 582 олысь. Выль пос нюжöдöм вылö колö уна сьöм, да Кöрткерöс районса администрация июньнас Котласысь ньöбис важмöм баржа, медым сыысь вöчны посёлокö вуджöдчанін. Кöсйисны лöсьöдны июль-август тöлысьясö, сэсся шуисны вöчны сентябрын. Со нин тöв матыстчö, а уджыс эз на пансьы. Век жö районса веськöдлысьяс кöсйысисны отсавны.

 

                                                                                Сьöмыс колö уна

Шыöдчылім Намын олысьяслöн дойöн и Кöрткерöс районса администрацияö. Сэні миянлы висьталісны, мый, кыдзи и пыр, уджыс падмис сьöм абутöм вöсна.

—Баржаысь пос вöчны абу кокни. Удж-нокыс юр выв тыр дай колö уна сьöм, — висьталö райадминистрацияöн веськöдлысьöс вежысь Евгений Павлович Лукин. — 300 сюрс шайт колö поссö лöсьöдöм (проектируйтöм) да 1 миллион 200 сюрс шайт содтöд кöрт ньöбöм вылö. Да нöшта мöд та мында поссö нюжöдны. Медводз колö на мöвпыштны-артыштны, кытчöджык сійöс сувтöдны. Та могысь туявны берегдорса мусö. Шыöдчим нин районса администрацияын архитектура юкöнö да Сыктывкарса механическöй завод "Формат-лизинг" ООО-ö. Буретш найö кутасны дасьтыны пос сувтöдан кузя проектсö. Сэні миянöс эскöдісны, мый став коланаыс кö лоö, поссö вöчасны öдйö — 1-2 тöлысьöн. Сэсся видлам пырöдчыны посъяс нюжöдöм-вöчöм кузя Россияса уджтасö, медым сы серти вичмöдасны сьöмсö.

                                                                                                * * *

Баржаыс, коді куйлö Лöкчим ю бокын, öні дом йылын. Öд вермас ытва дырйи кылавны. Намса администрацияöн веськöдлысь та йылысь весиг мöвпыштны оз лысьт. Йиыс кö пö кутас нуны, киöн, а кутам...