Новости Республики Коми | Комиинформ

Кöсъян кö мортöн лоны…

Кöсъян кö мортöн лоны…
Кöсъян кö мортöн лоны…
logo
Кöсъян кö мортöн лоны…
Снимокыс Фёдор МАКАРОВЛÖН

Медся шуда том пöраö Иван Михайлович Козловöс олöмыс чорыда дойдöма — дас кöкъямыс арöссянь сійö синтöммöма. Ыджыдджык вокыс гаражын сваритчигас корöма Иванöс отсыштны. И, тыдалö, сылы синмас би киньыс чеччыштöма. Зонмыд эськö и дзик пыр шыöдчöма бурдöдчанінö, но бурдöм пыдди мöдарö лоöма...

                                                                                                             Корысьöн ог ло...

—Сэні менö уколалісны да пыр жö и синтöмми. Бурдöдысьыслы висьталі, мися, нинöм ог аддзы. А сійö шуис, мый синмöй бöр воссяс, но эз тай, — казьтылö Иван Михайлович.

Буретш сэки том морт вермис эськö лэдзчысьны олöмсьыс. Но сы-лöн тырмöма вын-кöсйöмыс венны сьöкыдлунсö. Кыдзи ачыс шуис, мöдарö пö, олöмыс ёнджыка мусмис да лои окота велöдчыны, мед мортöн лоны.

—Аслым чорыда шуи, мый корысьöн некор ог ло, — висьталö Иван Михайлович.

Синтöммöм бöрас нин Иван Козлов помалöма Сыктывкарса музыкальнöй училище, а сэсся велöдчöма Коми пединститутын филолог-историкö. Уна во уджалöма юркарса школаясын, нуöдöма история, а сідзжö музыка кузя урокъяс.

—Челядьыс кывзысисны? — юася сылысь.

—Дерт, быдсямаыс вöвлі. Мый классас вöчсьö, ме öд ог аддзы, парта сайын пукалöны али улас пырöмаöсь. Но меным вöлі сетöны отсасьысьöс, медым уроксö лючки нуöдны. Сійö вильшасьысьяссö öлöдö, а ме тöдöмлун сета, — казьтылö Иван Михайлович.

Институтас велöдчыны пыригöн на Иван Козловлы преподавательясыс шуöмаöсь, некутшöм кокньöд пö миянсянь тэныд оз ло, кöть и синтöм. А сійö некод вылö абу и надейтчылöма. Тöдöмлуныд пö öд аслыд колö. Студент Ваня Козлов институтас лекцияяссö гижö вöлöм магнитофонö, а сэсся гортас выльысь ставсö кывзö. Сыкöд öти группаын велöдчысьяс тшöкыда шыöдчылöмаöсь Иван дорö. Велöдысьыслысь пö лекциясö кывзыны дыш, а мыйöн экзаменъяс матыстчасны, Иван дорö отсöгла локтöны. Тöдöны, сылöн ставсö магнитофонö гижöма.

 

                                                                                              Омöля аддзысьыд бура кылö

Иван Михайлович – самодеятельнöй композитор. Сылöн ветымын гöгöр сьыланкыв. Лэдзöма весиг коми сьыланкывъяса диск. Томдырйисö концертöн ветлывлöма Яков Перепелицакöд Кöрткерöс районö. Енбиа композитор велöдöма сійöс баянöн ворсны, аскöдыс концертъясöн новлöдлöма и.

—Ме вöлі, рочöн кö, слухач, — висьталö Иван Михайлович. — Ог аддзы, но кыла бура. Яков Перепелица меным ворсö, а ме бöрсяньыс баян кизьяссö личкала. Окота эськö вöлі водзö консерваторияын велöдчыны, но сійö öлöдіс. Вывті пö сьöкыд лоö.

 

                                                                                      Валентина Есевалы гудöкöн ворсöма

Иван Михайлович вит во уджалöма Улыс Човйын вермытöм йöзлöн керкаын воспитательöн да баянистöн. Дöзьöритöма куйлысь висьысьясöс, зільöма тшöтш гудöкасьöмöн налысь ловсö кыпöдны.

Дöзьöритöма сэні и нималана сьылысь Валентина Есеваöс. Олöма аньöс парализуйтöма да нэм помсö коллялöма Улыс Човйын вермытöм йöзлöн керкаын.

—Сійö сёрнитнысö оз нин вöлі вермы. А кор ме сылысь сьыланкывъяссö гудöкöн ворсі, вомсö вöлі вöрöдыштö, — казьтылö Иван Михайлович.

 

                                                                                             Крыса куталöма

Чужлöма Иван Козлов Сыктывдін районса Паль сиктын. Батьыс вöлöм уджалö туй вöчан управлениеын шоперöн да сійöс ыстöмаöсь Сыктывкарö. Став семьянас юркарö и локтöмаöсь. Батьсö Иван Михайлович оз помнит. Кор на сылы вöлöма арöс, заводитчöма война, да батьсö нуöмаöсь фронт вылö.

—Война кадсö помнита нёль арöссянь. Сэки удж вылö нин "медаси". Мам вöлі карса пусянінын тасьті-пань мыськалö, а ме, дерт, сы гöгöр гартча. Кöзяиныс ыджыд тушаа, сьöдіник армянин и медаліс миянöс воккöд сылы батрачитны.

—А мый нö нёль арöса зонка вермас вöчны? — водзö юася сылысь.

—Ми кань пыдди вöлім. Столöвöйсьыс крысаяссö куталім, — водзö висьталіс сійö. — Миянлы Виталей воккöд кöзяиныс норма лöсьöдіс, луннас дас крыса колö вöлі кутны. Сы пыдди миянлы нянь тупöсь вöлі сетö. А крыса яйсьыс шыд пуö, котлетъяс вöчалö да.

—И йöзсö вердö?

—Да. Миянöс öлöдіс, мед некодлы эг висьталöй. Вомтö кö пö восьтанныд, асьнытö яй вылö лэдза.

—Кыдзи нö вöлі куталанныд?

—Ме няньторйöн крыса поз розь дорас дэльöдча, мыйöн мыччысяс, Виталей беддьöн юрас вартас. Мукöдыс сэтшöм ыджыдöсь вöліны! Сэсся ыджыд кöрзинаö тэчам дай сетам кöзяиныслы.

 

                                                                              Муслуныд кö эм, сьöлöмыд оз кöдзав

Иван Михайлович абу öтка. Сылöн эм радейтана гöтыр. Таво январын найö пасйöмаöсь зарни кöлысь. Антонина Ивановнакöд тöдмасьлöмаöсь Сыктывкарын синтöмъяслöн котырын. Иван вöлöм сэні юмовтор пöжалан фабрикалы ящикъяс вöчалö, и Антонина сэні жö зільöма.

—Ме ог гöгöрво гозъяöс, кодъяс во-мöд оласны да сэсся торйöдчöны. Шуöны, этш-сямöн пö ог ладмöй. Ставыс тайö сöрöм! Сьöлöмсяньыд кö радейтан ёрта-ёрттö, муслуныд оз кöдзав. Ме вöлі синтöм, а Тоня дзоньвидза ныв. Та вылö видзöдтöг öта-мöдöс пыр радейтім. И нэм чöж сійö менам синмöн вöлі, — висьталö Иван Михайлович.

Загсас гижсьыны кор мунöмаöсь, Иванлöн сьöрсьыс сьöмыс ньöти абу вöлöма. Ог пö тöд вöлі, мый гöтырпусö колö "ньöбны". Бур, Антониналöн вокыс абу тыртöм зепта вöлöма. Дас вит шайтсö зятьыслы сійö водзöсалöма.

—Ыджыд кöлысь эг ворсöй, — казьтылö Иван Михайлович. — Загсас юим гöрд вина сулея и ставыс. А олам ладöн ветымын во нин.