Новости Республики Коми | Комиинформ

Ассьыд олöмтö доран ачыд

Ассьыд олöмтö доран ачыд
Ассьыд олöмтö доран ачыд
logo
Ассьыд олöмтö доран ачыд
Снимокыс авторлöн

Шуöны, Россияын пö кык шог: туйяс да йöйяс. Мылдін районса Приуральскöй посёлокса да Еремей сиктса администрацияöн веськöдлысь Евгений Юшковлöн кывъяс серти, туйясысь öтдор налöн шогыс и телефон пыр йитöд.

Медым кыдзкö-мыйкö видлыны разьны тайö нэмöвöйся гöрöдсö, нёль во сайын Евгений Анатольевич вöзйис асьсö администрацияöн веськöдлысьö. И бöрйысигас, позьö шуны, вермис тышкасьтöг.

А таöдз Сыктывкарса канму университетысь финн-йöгра факультет помалöм бöрти уджаліс Приуральскöй школаын коми кыв да литература велöдысьöн. Весиг кывбуръяс гижліс. А кыдз нö он гиж, дедыд кö тэнад абу кодкö, а ачыс Коми Республикаса народнöй гижысь Геннадий Юшков.

– Öні ёна гижасьны кадыс абу, кöть эськö окотаöй эз на быр, – висьтасьö Евгений Анатольевич. – Быттьö и тöді, кытчö юрöс сюя, но эг чайт, мый этатшöм сьöкыд лоас. "Нималана" 131-öд оланпас серти, быттьö кинымöс и "разисны", сетісны власьт, но сьöм абутöм пондаыс нинöм тайö власьтнас вöчнысö он вермы. Киыд то öтилаö нюжавлас, то мöдлаö, а збыльвылас кö, некытчö оз судз.

Коркö тані, Приуральскöйын, леспромхоз бура лöсьыда паськöдчыліс. Уджыс вöлі и туйяс дöзьöритісны. Öні жö вöрöн ноксьö сöмын ас вылас öти уджалысь, и сöмын тöвнас. Туйяссьыд сöмын нимыс колис. Дзоньтасьöм вылö районным сьöмтö, позьö шуны, пельöсъяссьыс корсьö-курышталö. Республика оз кывкут на вöсна, а сідзкö, и лачаыс сöмын ас вылö.

Мылдінöдз миянсянь машинаöн медым воöдчыны кыксё гöгöр километртö, быдса лун колö воштыны, оз кö унджык. Матö комын поскысь ни öтиöс веськыда, вöйтöг, сибдытöг он вудж. Морт ю вомöн жö прöйдитан, машинаыдлы кö водзвыв борд лöсьöдлан.

Быд тулыс эськö йöзсö чукöртла, корся мыйöн выльмöдавны посъяссö да. Но муртса лöсьöдыштöмнад гоз-мöд машина мунас, и ставыс бара киссьö. Паль ю понтон поссö эз нин öтчыдысь "ньылыштлы" и. Пошта машинаным öдва сорöн "ыджыд муыскöд" миянöс öтлаавлö. Шоперыс быд здукö "енэжа—му" костас öшалö.

Тадзикöн кöть кутшöмкö да йитöд бокын олысь рöдвуж-тöдсаыдкöд эм. Телефон вылö важöн нин некутшöм надея абу. Став олысь вылас, а тані пöрыся-томыс витсё гöгöр морт, сöмын öти аппарат — менам уджалан жырйын. И сійöс йитöма поштасакöд. Нöшта кык таксофон тані, кильчö помас да школаын. Перестройкаöдз эськö быттьö пондылісны талань телефон сутугатö нюжöдны, а сэсся ставыс джöмдіс. Öні, кор связистъяскöд панлан та йылысь сёрни, найö пыр и вочавидзöны, асьныд кö пö озырöсь, асьныд и мынтысьöй ставсьыс, а миянлы пö, гöльяслы, этатшöма лышкыдасьны нинöм вылö.

Да видзöдлыны кö, миян татчöс олöм-вылöмыс ставнас артмö лышкыдасьöмöн нин. Быдöн пессьö-мырсьö коді кыдзи кужö. Кыдзи и быдлаын, пенсия вылö петöм мам-бать вылын и кутчысьö ставыс. Мöс видзöмысь со эновтчисны тшöтш и Еремейын, кöні нэмсö ас овмöсöн овлісны. Видзьясыс ылынöсь, пыжтöг он во, а бензиныд оз шед. Кодкö кöза босьтчис видзны, кодкö ыж, а кодкö и дзикöдз олöмсьыс лэччысис. Мый гожöм-арнас сетыштö вöрыс, сы вылö и юыштöны. Водзті кö окотапырысь медасьлісны удж вылö Ухтаö да Сосногорскö, öні сэні асланыс татшöмыс тырмымöн, бокöвöйöс оз босьтны.

Бур олöм вылö надеяöн, дерт, эськö олам-быдтысям. Менам со аслам куим ныла-пиа. Настенькалы кык арöс тырис, Саша таво школа петö, а Нинаöс мöдöдім велöдчыны Сыктывкарö. Сöмын челядьыд сэсся бöр чужанінас оз окотитны локны. Аддзöны, мый тані найöс виччысьö, оз кöсйыны бать-мамныс моз жö нэмсö вошöм-эновтöм, некодлы ковтöм пельöсын коллявны.

Сэсся кор найö мунöны мукöд карö велöдчыны, весиг каникул вылад гортаныс аминь сьöкыд воöдчыны. Автобусыд татшöм туяд оз пет, и пыжнад катöдысьыс öнія бензин донъяснад оз сюр. Сідзи и орöдчöны надзöникöн семьяысь, мöдлаö, лöсьыдінöджык вужъясьöны.

Но, кыдз шуласны, лёкысь бурыд овлö жö. Быдмöм-бордъясьöм челядь пыдди томджык мам-бать аслыныс гаж вылö босьтöны эновтöм зонпосниöс. Татчöс районса Улыс Омра детдомысь бура уна ныв-зон аддзисны тані выль семья. Бöръя вояснас сэтысь пö став челядьыс разаліс, да тупкыны ковмöма приюттö. Кодкö босьтö öти, кодкö кык кага. Эмöсь вит-квайт челядя семьяяс. Зонпоснилы бур — век нин гортанысöсь, и "выль" мам-батьлы лöсьыд — и олöмас пыкöд, и нажöтка воö.

И школаад эм кодöс велöдны. Кöть эськö асьсö школасö кольöм во суис неминуча: гымньöвйыс лыйöма выльöн на öшöдöм интернетö петан антеннаö. Ветымын вося пу стрöйбаыд ыпнитöма öти здукöн. Но сё гöгöр челядьтö ывлаас эз жö кольны, иналісны кыдзкö-мыйкö.

Кык во мысти Евгений Юшковлöн помасяс тайö веськöдлан уджыс, устав серти татчö мортсö бöрйылöны медунасö кык срок кежлö, дырджыксö оз позь. И Евгений Анатольевич окотапырысь бöр лоас велöдысьöн. Öні сійö стöча нин тöдö: мед мортыс некор эз эновт ассьыс чужанінсö, мед сылöн сьöлöм-лолыс висьöмöн висис чужан грезд пондаыс, колö ичöтсяньыс морттö гöгöрвоöдны, мый шудаöн верман лоны и гортад. А ассьыд олöмтö доран сöмын ачыд.