Новости Республики Коми | Комиинформ

Мичаммыны да сöвмыны-паськавны

Мичаммыны да сöвмыны-паськавны
Мичаммыны да сöвмыны-паськавны
logo

 

Август 1 лунö Летка ю берегö пуксьöм Гурьёвчи сикт кутас пасйыны ыджыд тшупöда юбилей – 300 во тырöм. Кыдзи овсьö сэтчöс войтырлы, мыйöн сиктыс вочаалö ассьыс гöгрöс пассö — миян корреспондентлы висьталіс овмöдчöминöн веськöдлысь Вера Владимировна Черных.

—Вера Владимировна, висьталыштöй "юбиляр" йывсьыд.

—Июль 1 лун кежлö сиктын артавсис 789 олысь. Медся уна —324 морт – Гурьёвчиын, 245 – Березовка, 136 — Талича, 84 – Корольки грездъясын. На лыдын 207 пенсионер. Война вылö ветлысьясысь ловъяöсь сöмын кыкöн нин, тышын усьöмаяслöн да дойясысь кулöмаяслöн дöваыс квайт, тылса уджалы-сьыс – 33. Медся дыр олысьыслы, Пелагия Степановна Осиповалы, 92 арöс, а кöкъямысдасысь петöмаыс 8 морт. Квайтымын квайтöн – уджвывса ветеранъяс, нёльöн – Александр Филиппович Дымов, Розалия Николаевна Жигалова, Геннадий Васильевич Осипов, Павел Емельянович Рубцов – Коми Республикаса заслуженнöй уджалысьяс.

— Мыйöн олöны сиктса войтыр?

—Медся унаöн, 70 гöгöр морт, уджалöны "Южное" восьса акционер котырын, бюджет юкöнын ветымынöн кымын, сельпоын 25, предпринимательяс дорын 20 гöгöр жö. Унаöн ветлöны вахтаöн Усинскö, Сыктывкарö, Ношульса вöр овмöсö. Öти кывйöн кö, коді кöсйö, сылы нажöткаыд сюрö. И йöзыс уджалöны, зільöны бурмöдны ассьыныс олöмсö, велöдны челядьсö. Дерт, видзöны скöт, вöдитöны град йöр. Но колö шуны, бöръя кадас, кыдзи и уналаын, мöс лыдыс чиніс – пöрысьясыд оз нин вермыны, а томъяс, буракö, кокньöдчöны. Сэк жö видзöны на порсь, ыж-кöза, кроликъясöс, чипан да весиг дзодзöгъясöс.

—Ті казьтыштінныд предпринимательясöс. А мый найö вöчöны?

—Öти вузасьö, кыкöн фермералöны, нёльлöн – асланыс пилорамаяс. Найöс кутысьясыс ёна отсалöны тьöс-плакаöн, штакетникöн. Юбилей кежлö дасьтысьöм могысь предпринимательяс сетісны миянлы дон босьттöг стрöитчан материал.

—А уджтöмалысьыс эм?

—Эм. Уджöн могмöдöм кузя шöринын пасйöма 28 мортöс. Лыдыс ёнасö оз вежлась. Медсясö тайö öти и сійö жö йöз, кодъяс оз кöсйыны мунны нажöвитчыны бокö, босьтöны пособие. Эм и сідз шусяна гуся уджтöмалöм. Татшöмъясыс олöны ас овмöс тшöт весьтö.

Бур, мый öні республикаын эм уджтöмалысьяслы отсалöм могысь торъя программа. Сы серти ми медалім вит мортöс. Найö вöчисны челядьлы ворсанінъяс, кытчö посниулов окотапырысь волывлöны, моски, пуктісны клумбаясö дзоридзьяс, мукöдкöд тшöтш отсалісны идравны шойна, разисны киссьöм керка, ытшкисны борщевик да туй бокысь турун. Öні лöсьöдöны сиктлöн юбилей кежлö пызан-лабичьяс. Тöлысьнас налы кутасны мынтыны вит сюрс сайö шайтöн, сиктад тайö бур сьöм. И йöзыс локтöны, уджавны кöсйöмыс налöн абу на бырöма. Оз пыксьыны и субöтникъясысь. Таво куимöс котыртлім да, пыр волісны.

—Абу гуся, мый уджтöмалöны медсясö юны радейтысьяс да лэдзчысьöм войтыр. А тіян кыдзи та боксянь?

– Татшöм шогыд, кыдзи уналаын, эм и миян, но öні юöм-кодалöмыд абу нин воддза моз сэтшöма паськалöма. Эмöсь, дерт, и лёк оласнога семьяяс, кодъясöс ми кутам син улын, уджалам накöд. И колö шуны, мый водзöсыс эм: кык мам дугдісны юны. Öні лючки олöны асьныс и челядьыс. Общественнöй уджад йöзсö на пöвстысь жö ышöдім, мед пальöдчыштасны, и, кыдзи пасйи нин, локтöны быд лун.

—Ёна-ö стрöитчöны сиктад?

—Öні 11 керка кыпöдöны. Уналöн абу на помалöма. Коді ветлö нажöвитчыны вахтаöн, налöн öдйöджык ставыс артмö да зэв мичаа вöчöны сайсö и пытшкöссö. Мукöдыслы сьöкыдджык, но коді веськалö, шуам, сиктса том специалистъяслы либö том семьялы урчитöм уджтасö, налы сетöны отсöг.

—Бöръя кадас тшöкыда кывлан, керка улö пö муыс абу...

—Ми быд шыöдчысьöс зілям могмöдны. Кöсйö кö мортыс стрöитчыны, мутö аддзам. Таысь на öтдор, вöзъям корсьны овтöм керкаясысь кöзяевасö (наследникъяссö), ньöбны налысь важ оланінсö да стрöитны сійö йöрас выльöс. Сэки и муыс аслад лоö. А öнія оланпас серти сійöс первой сетöны кöртымö, сэсся нин позяс асавны. Но миян и выльлаад стрöитчöны, бöръя воясас кыптіс быдса улича.

—Йöзыс кö стрöитчöны, сідзкö, и выль семьяяс лöсьöдöны, челядьöс чужтöны-быдтöны, да сиктыд оз на быр?

—Чайта, регыдöнсö Гурьёвчиным оз на кушмы, во сётö олас на. Öні школаын 100 велöдчысь, детсадйö ветлысьыс 40. Таво чужис 5 кага нин, а во помöдзыс виччысям нöшта сизимöс. Кöть и оз ёна, выль олысьыс воысь-во содыштö, и таысь нимкодь. Сідзкö, детсад ни школа оз на тупкысь. Дерт, уна кагатö öні оз вайны, но миян эм и 5, и 4, и 3 челядяяс – татшöмыс 12 семья. А вот гöтрасьöны этшаджыкöн. И кулысьыс важ моз уна. Но водзтіджык кö йöзтö "ытшкис" "Троя", öні содіс лёк пыкöсöн висьысьыс. Мыйла? Код тöдас...

—А мый медся ёна падмöдö тіянöс?

—Кыдзи и быдлаын, сьöм тырмытöм. Зэв этша сетöны туй весалöм, сикт югзьöдöм, мичмöдöм-сöстöммöдöм вылö. Но кыдзкö тай бергöдчылім на. Лёк, дерт, мый абу совхоз-леспромхоз сяма ыджыдджык предприятие, код вылын эськö кутчысис сиктным, но асланым предпринимательяс да "Южное" восьса акционер котыр, шыöдчам кö, век воча мунöны, отсалöны, мыйöн вермöны. А керка гöгöртö йöзыс асьныс идралöны-пелькöдöны, гожöмнас уна дзоридз быдтöны.

—Веськöдлыны, мед кöть и неыджыд овмöсöн, абу кокни, код вылö мыджсянныд асланыд уджын?

—Менам медыджыд мыджöдыс — депутатъяс. Ставныс зэв зільöсь да водзмöстчысьöсь. Найö оз сöмын заседаниеяс вылö волыны, а збыльысь быдторйöн отсасьöны. Некор нинöмысь оз пыксьыны, кытчö кöть он кор, век чукöстчöны. Пырöдчöны и культурно-массöвöй мероприятиеясад. Кöть кутшöм уджын ас вылö моз ме верма надейтчыны Г.В.Осипов, В.М.Сухогузова, Л.В.Потапова, С.Г.Кетова вылö. Оз öтдортчыны и В.Г.Зизганова, М.Н.Коснырева, В.В.Черных.

Сэсся эмöсь, позьö кö тадзсö шуны, ыджыд сяма наставникъяс. Тайö Павел Емельянович Рубцов да Егор Афанасьевич Жигалов, век бур сöветъяс сетöны. Топыд йитöд кутам ветеранъяслöн сöветкöд. Найö унатор жö вöзйöны. Шуам, водзті сиктлысь лунсö пасйим республикасакöд тшöтш, а найö висьталісны, Гурьёвчиад пö нэмсö Илля лунö гажöдчылісны. Кыдз нö он кывзысь, шуим бергöдчыны важас. Öні пасъям август медводдза шойччан лунö.

—А кыдзи кутанныд пасйыны юбилейтö?

—Медся ёна виччысям гöсьтъясöс, чайтам, унаöн локтасны. А панам праздниксö Таличаын: сэні медсясö пенсионеръяс олöны да налы сьöкыд воöдчыны Гурьёвчиöдз. Сэсся вуджам татчö. Культураын уджалысьяс, ветеранъяс, том йöз ёна дасьтысисны: и концерт петкöдласны, и ворсöм-ордйысьöмъяс нуöдасны, и выставкаяс котыртласны, уна мукöд ног на гажöдасны.

—Мый сианныд сикт-саяслы тайö кыпыд лунас?

– Медводз, дерт, дзоньвидзалун, шуд да тыр-бур олöм. Сэсся мед йöзыслöн вöлі удж, мед чужис унджык челядь, мед лёк висьöмъяс ордйисны ставнымöс. Мед Гурьёвчи мичаммис, сöвмис-паськаліс водзö, оліс мöд куимсё да унджык на во. И государство мед ён- джыка тöждысис сиктсаяс вöсна.

Нöшта кора ставнысö, коді петліс Гурьёвчиысь либö коркö овліс-уджав- ліс тані, кодлöн вужйыс миянын, мед кöть и абуöсь нин рöдвужыс (аддзам, кытчö овмöдны), волыны праздник вылас да миянкöд öтлаын пасйыны сиктлысь гöгрöс тшупöда лунсö, юкны кыпыд гажсö.

Елена ХАЯНЕН.

"Коми му" газет.