Новости Республики Коми | Комиинформ

Подöн Маньпупунёрöдз

Подöн Маньпупунёрöдз
Подöн Маньпупунёрöдз
logo

Кыксё миллион во сайын тайö из бöлбанъяс местаас пö вöліны джуджыд гöраяс. Но зэр-лымйыс, жар-кöдзыдыс да ёсь тöлыс надзöникöн найöс кисьтісны. Сулалан колисны сöмын медся чорыдъясыс, кодъяслы поводдя вежсьöмыд эз мöрччы.

И со талун сулалöны Маньпупунёр паськыд кушин вылын сизим великан-из да видзöдöны енэжсяньыс на кок улö волысь геб ыджда йöз вылö.

Шуöны, мый мортыс кö на дорö локтіс подöн став сьöкыдлунсö венöмöн да воис сьöлöм выланыс, найö вермасны вашкöдны сылы ассьыныс уна гусятор. А тэ верман висьтавны налы ассьыд. Мый ме и вöчи.

Жар да бусöсь жырйын компьютер кнопкаясö тотшöдчиг весиг ачым аслым ог эскы, мый тайö ставыс мекöд вöлі вемöсöн.

Ойбыртчылі кö пызан сайö да лэбзьывлі Маньпупунёрöдзыд, кытысь эськö пельпомын да ки-кокын вижöдан выйын помтöм-дортöм лöзыс? Кытысь нö эськö жыр пельöсын доровтчöм этайö ас ыджда нопйыс? Сідзкö, ставыс збыль вöлі. И заводитчис тадзи…

Öти гожся лунö звöнитö меным бур тöдсаöй, Юралысь бердса искусствояс гимназияысь коми кыв да литература велöдысь Лидия Яковлевна Зварич, да шуö, он-ö пö тэ, Анжелика, кöсйы ветлыны миянкöд Маньпупунёр дорö. Миянлы пö колö журналист, коді экспедиция йылысь эськö газетö гижис.

Сэки ме тöді нин, мый гимназистъясыд таво сыланьö мöдöдчöны –

Павел Симпелев быд паныдасьлігöн долис: миян пö со из бöлбанъяс дорö

мунöны, а ме ог вермы, Гожся университет буретш заводитчö. А сэтшöм окота, сэтшöм окота!

А ме ас кежысь мöвпала: меным, гашкö, мыйсö абу окота да, ланьтöмöн тай ола. Колöкö, ме Маньпупунёрнад тэысь на дыр гусьöн йöйтала да, оз, небось, сыланьöсö некод нуöдлы…

Но, кыдз шуласны, кодлыкö лёк, а кодлыкö и бур. Павел пыддиыд менö коралісны. И öд дзик пыр кöсйыси. Мися, кута кö иты-катыасьны, татшöм позянлуныд, гашкö, нэм чöж сэсся оз ло.

Таöдз экспедицияад ме öтчыд на веськавлі, и то важ томдырйи. Искусствояс училищеын велöдчигöн мöд курс бöрын гожся каникул дырйи босьтлісны менö Луздор районса Сернöс сиктö. Сэтчöс чипсанöн ворсысь аньясöс вöлі аддзöма Прометей Чисталёв да весигтö Мо-скваöдз нуöдлöма.

Сэк, помнита да, тшöтш жö кодкö вöлі абу вермöма муннысö да ме син уланыс уси. Сöлім автобусö да некымын час мысти места вылöдзыд воим. Вежон чöж керкаысь керкаö ветлöдлім да чукöртім коми-роч сьылöм-ворсöмъястö. Со и став экспедицияыд.

А öні… Кор висьталісны, мыйсяма туй водзын виччысьö, йирмöг и быдсöн босьтліс. И коліс сійöс вуджны, кыдз шуласны, и машинаöн, и пароходöн. Но медъёна майшöдліс, кытысь меным куим лунöн корсьны, походъясö вет-лысьяс ног кö, "сняряга", а ме кодь гортын брутви-дзысь серти кö, ыджыд ноп (30 литрысь абу ичöтджык), узьлан мешöк (спальник) да коврик (пенка).

Кор понді корсьысьны, вöлöм, менам ёртъяслöн пöшти некодлöн татшöмторйыс тшöтш жö нэмсö абу вöлöма. Гоз-мöдöн эськö и сюрисны, но öти-ыс буретш ачыс мöдöдчö туйö, а мöдыс удждöма нин кодлыкö.

Важ Римын медся радейтана шусьöгöн вöлі: "Мый кöсйö мортыс, сійöс кöсйöны Енъяс!" Дум вылö усис ёртöй, кодкöд сыöдз муртса неважöн лöгасьыштімкодь (та вöсна шыöдчыны сы дорö эг дзик пыр лысьт). Сылöн, мися, туйтö радейтысьыдлöн, мем коланаыс быть ставыс эм. Öти вöчöмöн кык буртор артмис: и ёрткöд бураси, и снярягаа лои.

Нопъяс кöть ачыд пыр да ов. Бара шог: мыйöн та ыдждасö понда тыртнысö? А, шуам, тырас кö, кыдзи нö та сьöктасö кута кыскавнысö векни мыш вылын, öд бöл-банъясöдзыд пö ковмас кык лун öтарöсö подöн да та мында жö мöдарö кыссьыны.

Аслад пö нöбйыд оз сьöк-тöд. Ме тадз жö чайтлі. А öні тöда: нöшта кыдз на сьöк-тöдö. Дзик коланасö быттьö и босьті: купальниксянь – жар кö лоас, мед ог пöсяв, кыз гачöдз – кöдздöдас кö, мед ог жö йизьы. Дерт, та кын-дзи ковмис на быдсяма шыл-льö-мылльöсö нопйö сюявны: носки-футболкаяс, вöсньыдджык гачьяс, ковта-свитер, резина сапöг, кокни кöм, курт-ка, чышъян-шапка, мыссянторъяс, тасьті-пань. Нопъяси да муртса гатшöн эг пöр.

Кöть и медводдзаысь тадзтö чукöртчи, но öні, локтöм бöрти, верма висьтавны, мый ставыс тайö ковмис, нинöм лишаланаыс эз вöв. Эг кö ачым пасьтавлы, му-кöдыслы сгöдитчис.

Вокзал вылö воигöн ылісянь тыдалісны ме кодь жö ыджыд нопъяясыд. Сідзкö, мися, со кодъяскöд ковмас бисö и васö вуджны, увсö и бадьсö сёйны. На пиысь ме тöді сöмын гырысьяссö: водзті казьтыштöм нин Лидия Яковлевна Зваричöс, гимназияын коми кыв да литература велöдысь жö Нина Григорьевна Сироткинаöс да шылада-драмаа театрын литература юкöнöн веськöдлысь, сьылысь Женя Удаловаöс. Квайт нывкаыс да öти зонкаыс вöліны тöдтöмöсь. Туяс пö миян котыр дорö нöшта на кык ныв да öти ань сибöд-часны.

Öта-мöдкöд тöдмасьöм вылö миянлы сетсис дас квайт час. Буретш та дыра чушиктіс поездыд Сыктывкарсянь Мылдінöдз. Троиц-кöдзыд – тадзи нимтöны сэтчöс олысьяс ассьыныс сиктсö – позьö пö воöдчыны машинаöн 5-6 часöн. А поездыд некытчö эз тэрмась, вöрас пöшти быд пу дорö недыр кежлö сувтліс, а Микуньын час сайö шойччис, быттьö "котöртöмысла" дзи-кöдз нин лолыс тырöма.

Гимназистъяслöн тайö абу нин медводдзаысь туйö петалöм. Найö быд гожöм зільöны öтчукöрöн кытшовтны маті да ылыс инъяс. Ветлöны республика пасьтала, петалöны мукöд регионö. Мудз тöдтöг корсьысьöны важ оласног колясъяссö, тöдма-сьöны выль йöзкöд, зільöны вом тырнаныс апавны кытшалысь мичлунсö.

Шуам, сійö жö дас öтиöд классö вуджысьяс: Дима Пашнин, Катя Тимушева, Оля Перминова, Валя Ларионова – тöвйылöм гутъяс нин. Найö гожöмсö виччысьö-ны оз каникул, а кытчöкö выльлаö воöдчывлöм понда.

Налöн öзъялысь синныс ыззьöдöны и посньыдджыкъяссö, кодъяс некор на некытчö нопнад эз петавлыны. Таво со татшöм шудыс усис дасöд класса велöдчысьяслы — Маша Осиповалы да Диана Старцевалы. А сідзжö öкмысöд классысь ичöт, но повтöм Маша Беляевалы, Катя Андреевалы, Наташа Бажуковалы.

Пукалам поездын, варовитам-шмонитам. Консерв банкаяссьыс, макарон да шыдöс пачкаяссьыс, юмовторъясöн тыр кöрöбъяссьыс коктö пуктыны некытчö, но век жö кутшöмкö вывті кыпыд лолаöсь. Öд некод на оз тöд, мый миянöс збыльвылас виччысьö водзын.

Бур, мый ог тöдöй. Эськö, гашкö, кутшöм шог да зумыш чужöмъясöн петім вагонысь Мылдінса вокзалö.

Тані миянöс паныдалісны кык том мужичöй. Кыкнанныс найö пуктісны – öтиыс став позянлунсö, мöдыс став сьöлöм-ловсö миян экспедицияö. Не кö тайö йöзыс, ог и тöд, кыдзи миян ставыс бергöдчис.

Öтар мужичöйыс – тайö Алексей Целищев, районса администрацияын уджалысь да öти сайын Маньпупунёр вылö мöдöдчысь котыръяс паныдалысь-колльöдысь.

Мыйöн Алексей тöдмалöма, мый котырыд воö оз кытыськö, а гимназияысь, дзик пыр и босьтчöма отсасьны. Вöлöмкö, сылöн гöтырыс тшöтш жö коркö помавлöма гимназиятö. Со и артмис, мый велöдчаніныд мездіс миянöс уна нокысь. А нокыс, Алексейлöн кывъяс серти, челядя котырыдлöн век тырмымöн. Зонпосниыдлы колö корсьны автобус, коді эськö лючки-ладнö вайöдіс Ылыдз-дінöдз, сэсся дасьтыны пыжъяс, мыйöн эськö весь-кöдлісны кывкутана йöз да мед сэні бытьöн вöліны спасательнöй жилетъяс. Торйöдны сэтшöм вöралысьясöс, кодъяс, неминуча кö сьöд вöр шöрад суас, вермасны сетны колана отсöг. Сэсся зонпоснитö колö лöсьыда овмöдны, мед налы эз вöв дзескыд. Öти кывйöн кö, челядьыдлы сё пöв ставсö бура колö лöсьöдны. Миян водзын со тшöтш велöдчысьяс вöз-йысьлöмаöсь волыны, но налы öткажитöмаöсь, ог пö вермöй тырвыйö примитнысö.

А миянлы Алексей вер-мöдчис, мыйысь сылы аминь ыджыд аттьö.

Мöд мужичöйыслы кöть сё аттьö шуим и сё миллион на шуам, век на лоö этша. Олег Ткачев вöлі миян видзысь анделöн. Лидия Зваричöс кö позьö öткодявны курöгкöд, коді тöждысьö аслас чипанпиян пондаыс, мед найö син водзсьыс эз саймовтчыны, узисны шоныдінын да чечисны ас кадö кыпыд руöн, Олег – сійö петук.

Олег гимназияысь петöм-сяньыс нин, кор сійö ад-дзöма миянлысь сёян-юан мешöк-кöрöбъяснымöс, шуöма, мый сöвтас аслас машинаö ставсö, мый тöрас да ваяс Мылдінöдз. И туй костас на ньöбалöма, мый быттьö оз на вöлöм тырмы: нянь, кöлач. А та кындзи на миянöс номсöд-лыны босьтöма гортсьыс быдсяма варенньö, шома капуста, лук-морков, укроп-петрушка.

Туй чöж Олег садьмыліс медся водз, лöсьöдліс бипур, дежурнöйяс пыдди асывнас пуліс чöскыд рок. Видзöдіс, мед быдöнлы вичмис нянь и кампет. Аслас нопйö тöрöдліс ставсö, мый сьöктöдіс нывъяслысь пельпомнысö, да ачыс кыс-кис помöдзыс. Олег видзö-діс, мед некод бöрö эз кольччы, некодлöн мед туйын горшыс эз косьмы. Кöть ачыс мужичöйыд абу öтчыд мунлöма Чечня война пыр, сьöлöмнас ни ловнас абу чорзьöма. Пыр зілис шмонитана кывъясöн ышöдны мудзöмаясöс. А мыйöкö велöдіс сідзи, быттьö он тэ сылысь ве-лöдчы, а сійö ачыс тэн-сьыд отсöг корö.

Нöшта Олег кисьыс эз лэдзлы ичöтик камера. Сылöн паськыд ки пыдöсын снимайтчанторйыд чача кодь вöлі, та вöсна некод сійöс ёнасö эз и казяв, эз ышнясь, эз яндысь. И ставнас киноыс, кодöс кöсйисны регыдъя кадöн лöсьöдны, артмис збыльвывса кодь — баситтöм, шыльöдтöм-мольöдтöм.

Татшöм мужичöйыд, дерт, понтöг вöрад оз ветлы. И миян гаж вылö сійö вöлі босьтöма Нордöс. Норд кöть и карса олысь, нэмсö дача вылö кындзи некытчö на абу петавлöма, но ассьыс пон нимсö эз уськöд.

Анжелика Елфимова.

(Водзö лоö на.)

"Коми му" газет.