Новости Республики Коми | Комиинформ

Юöмлы паныд тыш: коді вермас?

Юöмлы паныд тыш: коді вермас?
Юöмлы паныд тыш: коді вермас?
logo

Уна сикас öлöдöм да курыд юанторйöн вузасьöмын дзескöдöм вылö видзöдтöг Россияын йöзыс юöны водзö: нинöмысь повтöг, азыма, горша. И тайö горшасьöмыс бурöдз эз вайöд: дзоньвидзалун видзан став мирса организациялöн (ВОЗ-лöн) лыдпасъяс серти, странаын став олысьсö тöд вылö босьтöмöн öти мортыс вонас юö 13 литр сорлавтöм спирт. Сэк жö войтырыс заводитö йывмыны-бырны 8 литр юигöн нин. А 13 литр спиртыс — тайö быд во пагалöмысь да юöм помысь висьöмъясысь 500-700 сюрс кулысь, вежöрöн кольччысь 100-200 сюрс чужысь кага, асьсö 40 прöчент помалысьыс да с.в.

Татшöм повзьöдлана-шуштöм юöръяс вайöдісны республикаса Госсöветын парламентса слушаниеяс дырйи, кöні сёрнитісны кодалöм-юöмлы паныд тыш нуöдöм да та могысь оланпасъяс вынсьöдöм йылысь.

 Мыйла ставыс весьшöрö?

Россияын и войдöр, и талун нуöдöны курыд юанторлы паныд тыш. Но мыйлакö государство век ворссьö: йöзыс век юлісны и öні юöны. Мыйла? Тайö юалöм вылас и корсисны вочакывсö парламентын чукöртчылігöн.

Медшöр помкаяс лыдас индісны оланпасъяс тырмытöм. Госсöветöн веськöдлысь Марина Истиховская веськыда шуис, мый федерациялы колö сетны регионъяслы унджык позянлун аслыныс вöчны кывкöртöд, кыдзиджык дзескöдны курыдторйöн вузасьысьясöс. Места вылад пö öд тыдалöджык, кöні да кутшöм кадö колö öлöдны крепыд юантор да сур вузалöмсьыд. Марина Истиховская казьтыштіс Сыктыв районса Визиндорын олысьяслысь водзмöстчöмсö. Сэні сиктса скод вылын войтыр шуöмаöсь дугöдчыны портвейн иналöмысь. Госсöветöн веськöдлысьлöн видзöдлас серти, йöзыслöн кö эм татшöм кöсйöмыс, нинöмла найöс падмöднысö.

"Миян республикаын серпассö вежöм кузя став позянасö вöчöма нин, а федеральнöйын уджыс, позьö шуны, дудіс", — лыддьö и социальнöй политика комитетöн веськöдлысь Ольга Савастьянова. Сылöн чайтöм серти, йöзаинын юöм-кодалöмысь öнія оланпасъясын урчитöм штрапъясыс йöзлы серам вылö и на помысь нинöм оз вежсьы. Оланпас дасьтöм да меставывса асвеськöдлöм кузя комитетöн юрнуöдысьöс вежысь Василий Попов казьтыштіс, мый некымын во сайын Госсöветса депутатъяс шыöдчылісны Госдумаö вöзйöмöн дугöдны йöзаинын сур да 12 градусысь слабджык курыдтор юöмысь. Законопроектсö первойысь видлалісны 2007 воын нин, но куим воöн сідзи и колис вынсьöдтöм.

Федералъяс вылö видзöдтöг водзсасьны олöмын тайö лёкыскöд асланым республикаса оланпасъяс отсöгöн вöзйис и Комиын пытшкöс делöясса министрöс вежысь Анатолий Кисель. Сылöн видзöдлас серти, талун зэв на этшалаын оз позь юны градусатортö, а колö пö урчитны, мед некутшöм йöзаинын эз позь. "Помнитанныд, кутшöм сьöкыда сетчис миянлы сідз шусяна "комендант час" йылысь оланпас вынсьöдöмыд? Прокуратураыд вöлі паныд, шуис, миян пö тайöс вöчны правоыс абу. Но öд венім! А кык вежон мысти нин водзмöстчöмнымöс ошкис Президент", — ышöдіс чукöртчысьясöс Анатолий Кисель.

Оз кöсйы? Мырдöн тшöктам!

Талун, кор юöм-кодалöмыс лёк висьöм кодь нин кутіс лоны, пыр тшöкыдджыка кывлан, колö пö бöр восьтавны лечебно-трудöвöй профилакторийяс (ЛТП-яс) да босьтчыны юысьясöс мырдöн бурдöдны. Право дорйысьяс паныдöсь, мортöс пö лоö дзескöдöма. А пикö воöм гöтыръяс да мамъяс Ен могысьöн корöны бурдöдны мужичöйясöс.

Босьтны кö тöд вылö, мый туй вылын джын неминучаыс овлö код юраяс вöсна да унджык сьöкыд мыжсö (морт виöм, мырдöналöм да с.в.) вöчöны буретш курыдтор видлöм бöрын, то гöгöрвоана, мыйла оланпас дасьтысьяс вöзйöны ёрдлöн шуöм серти мырдöн бурдöдны алкоголикъясöс. Та йылысь сёрнитісны и парламентын чукöртчысьяс. Сідз, Госсöветса весь-кöдлысьöс вежысь Евгений Шумейко серти, алкоголизмсö колö шуны туберкулёз кодь жö социальнöй тöдчанлуна висьöмöн да бурдöдны сыысь мырдöн.

Но, вöлöмкö, мездыны йöзсö тайö омöльсьыс позьö и кыв отсöгöн. Буретш тадзи вöчöмаöсь Сыктывдін районса Зеленечын, кöні мöд во нин збыльмöдöны "Дзоньвидза гöгöртас — коми йöзлöн аскиа лунлы подув" уджтас. Кыдз юöртіс Зеленечса администрацияын зільысь Ольга Калмыкова, сиктын юысь-кодалысьяскöд тышсö панöмаöсь накöд гортас волöмöн сёрнитöмсянь да бурдöдчыны корöм-тшöктöмсянь. Водзöсыс таысь эм: кодкö "кодируйтчöма", кодкö лечитчö. Юны дугöдчысьяслы администрация отсалö инасьны удж вылö. Челядькöд уджалысьясöс да педагогъясöс велöдöмаöсь колана ног варовитны алкоголикъяскöд да налöн семьяясысь быдтасъяскöд. Сиктса кык лавка кутысьяскöд вермöмаöсь сёрнитчыны чинтыны градуса юантор вузалан кадсö 1 час вылö. Зеленечсаяс сідзжö сяммисны корны власьтöс стрöитны сиктын лызьöн котралан базасö урчитöм кад кежлö (сьöм тырмытöмла сійöс вöлі шуöма 2010-öд пыдди кыпöдны 2012 воын). Та дырйи "турунвиж змейкöд" водзсасьысьяс гöгöрвоöны, мый дзик ставнысö лёксьыс он дугöд, но öтдортны кö сулеяысь кöть нин некымын мортöс — тайö нин ыджыд вермöм.

Усинскын татшöм уджсö нуöдöны жö, сöмын, дерт, аслыснога. Сэтчöс администрацияöн веськöдлысь Александр Тянлöн висьталöм серти, öтувъя уджö пай пуктöны общественнöй котыръяс. Шуам, Улыс Одес посёлокын верöсъясöс да бать-пиянöс "турунвиж змейысь" дорйыны босьтчис нывбабаяслöн сöвет. Öти кывйöн, водзсасьöны, коді кыдзи кужö да сяммö...

 Медводз колö мездыны томуловöс!

Öтиторйын Госсöветын чукöртчысьяс эз вензьыны — ыджыд лёксьыс колö мездыны томуловöс. Кыдз пöсь вывсьыс шуис Комиын мортлысь правояс дорйысь Людмила Завьялова: "Оз верстьö йылысь ков сёрнитнысö — чöрту, мед, колöкö, пагалöны-кулöны. Колö мездыны челядьöс, öтувтны та могысь став выннымöс!"

Зонпосни вöсна полöны-майшасьöны и специалистъяс. Сыктывкарса университетысь доцент, социолог Раиса Зубова юöртіс, мый 2009 воын юöм кузя юасьöм бöрын тыдовтчис: 1986 воын серти юысьыс Комиын чиніс 92-сянь 86 прöчентöдз, но сы пыдди тыр арлыдтöмаяс пöвстын курыдтор видлалысьыс содіс 42-сянь 88 прöчентöдз! Быдмысь войтыр вочавидзисны, мый градуса юанторъяссьыс медводдзаысь видлісны сур (54%) да шампанскöй (33%). Коймöд пайыс видлісны найöс верстьöяскöд, тшöкыдджыкасö рöдвужыскöд тшöтш, а öд эськö налы и колö öлöдны томуловöс лёксьыс.

Кор кыптіс сёрни зонпоснилöн юан помкаяс йылысь, чукöртчысьяс ыззисны нöшта на ёна. Депутат Юрий Сарычев вöзйис медводз видзöдлыны быдöнлы ас вылас, а сідзжö ёнмöдны юысьяскöд тышсö удж вылас. Республикаса вузасьысьяслöн ассоциацияöн веськöдлысь Галина Лапшина чайтö, мый позьö да колö дугöдчыны сідз шусяна корпоративъяс нуöдöмысь. А Людмила Завьялова медшöр помканас лыддьö верстьöяслысь веськодьлунсö. Быдöн кö пö кутас öлöдны сур дозъя челядьöс, найö гöгöрвоасны ассьыныс мыжсö.

Парламентысь бюджет, вот да экономическöй политика комитетöн юрнуöдысь Белла Забровскаялöн видзöдлас серти, талунъя том йöз юöны сы вöсна, мый налы некытчö асьнысö воштыны, некытчö инасьны. Вöчöны ассьыныс "сьöд делöсö" и телевидение-радио да газет-журналъяс, кöні ошкöны-нимöдöны крепыд да слабджык юанторъяс.

 

* * *

Парламентын сёрнилöн кывкöртöдъяс серти öні дасьтöны Госдумалы юöмкöд водзсасьöм кузя оланпасъяс бурмöдöм могысь вöзйöмъяс. Сідз, лоö корöма öткодявны сур курыд юанторъяскöд да мед сійöс эз позь вузавны 21 арöсысь томджык войтырлы. Таысь кындзи, колö дугöдны йöзаинын слаб курыдтор да сур юöмысь и верстьöясöс, кыскыны чорыдджык административнöй кывкутöмö крепыд юантор вузавлан правилöяс торкалöмысь, уголовнöя мыждыны сійöс тыр арлыдтöмалы вузалысьясöс да сідз водзö. Госдумалы вöзйöма öддзöдны алкогольлы паныд водзсасьöм кузя оланпасъяс вынсьöдан уджсö.

Комиысь правительстволы депутатъяс вöзйöны дасьтыны оланпас бала, код серти лавкаясын оз кут позьны вузасьны крепыд юанторйöн 9 час рытсянь 9 час асылöдз (либö 8 час рытсянь 10 час асылöдз). Уджöн могмöдысьяслы шуöма видлавны позянлун бурдöдны предприятиеын зільысьясöс алкоголизмысь.

Россияса правительствоöс республика корö вынсьöдны дзоньвидза оласногö ышöдан федеральнöй уджтас, код вылö сьöмсö вичмöдісны эськö и федеральнöй, и регионъясса бюджетъясысь, да урчитны вузавны 15 градусысь крепыдджык юанторъяс торъя лавкаясын.

А ассянь позьö содтыны: "алкогольнöй войнаын" вермöмыс, "турунвиж змейлысь" водзöс босьтöмыс — миян пöвстысь быдöн сайын. Сыкöд тышсö колö нуöдны быд карын, керкаын да семьяын.