Новости Республики Коми | Комиинформ

А пызан вылын — пöсь самöвар, чöскыд пöжас…

А пызан вылын — пöсь самöвар, чöскыд пöжас…
А пызан вылын — пöсь самöвар, чöскыд пöжас…
logo

 

Асъя шонді сöмын на восьтö синсö, а ме кыла нин мамлысь пач дорын мошкоритчöмсö. Чöскыд шаньга дукыс чеччöдö миянöс вольпасьысь. А пызан вылын пöсь самöвар, пöжас, йöв, кисель, жаритöм картупель, личкöм рысь, пуöм треска. Кöдзыд йöвлöн да пöсь шаньгалöн кöрыс быттьö öні на вомын кылö. Ок и чöскыда пöжасьö мам: шыдöса пирöг, картупеля, пызя шаньга, сöчöн, подъя нянь... Мамлöн вирас нин пырöма тайö уджыс. Сэсся öд сэки пöшти быд лун вöлі пöжасьöны, да и öні гежöда босьтлö лавка няньтö.

 

Мамлы — Анастасия Спиридоновна Игушевалы, тырис 91 арöс, но ыджыд арлыд вылö видзöдтöг тыр-бур вежöра, тöждысьысь, шмонитысь, сьöлöма ань. Век восьса пызана. Чери, яй, калбас оз быравлы, коді кöть оз пырав, сёйтöг оз лэдз. Вина румка на мыччас, кодöс сулöдöма уна сикас турунöн. Шензьöдö мукöддырйиыс сылöн быдтор да быдöн йылысь ставсö тöдöмыс. Шмонитігмоз шулывлам: "Миян ЦРУ", мися, нинöм тэысь он дзеб.

Кузь олöмас вöлі шогыс и гажыс. Бать-мамлöн олöм йылысь позьö гижны быдса книга. Том нылöн на мам кутіс уджавны гöгыля трактор вылын, а кор заводитчис война, сійöс индісны бригадирöн тракторнöй бригадаö. Мамкöд öтув зілисны Татьяна Егорьевна, Мария Ивановна, Лидия Максимовна, Анна Кузьминична, Лидия Архиповна, Марфа Кирилловна, Ирина Мефодьевна, Анастасия Никитьевна, Ирина Митрофановна. Трактор вылын уджалісны кык сменаöн. Гöрöм бöрад сэтшöма мудзасны, мый эбöсыс абу воöдчыны гортас да мукöддырйиыс узьмöдчöны вöлі бипур дорын. Восьса вылыса трактор эз видз ни зэрысь, ни кöдзыд тöлысь, и ставсö ковмис терпитны. Кисö дойдöм бöрын мамöс индісны веськöдлысьöн порсь гидö, кöні видзисны 940 чошööс.

Ставлы колö вöлі сетны сёян. Яков нима вöлöн ёна и лои мырсьöма. Вый вöчан заводсянь Бажукöдз быд лун кыкысь колö вöлі вайны обрат да лöзйöвва, вöдитчыны сьöкыд флягаясöн, и тадзи тöв и гожöм. Вöв вöлі зэв кывзысьысь, 19 во мысти, кор лэччöдісны начкысянінö, потшöс дорын сулалöмöн ставöн бöрдім.

Мамлöн уджалан стажыс — 59 во. 35 во разöдіс пошта. Кор быдмыштім, удж вичмис и миянлы. Урокъяс бöрын отсалім разöдны газет-журнал. 173 керкаö колö вöлі пыравны. Унаöн судзöдісны "Югыд туй", "Красное знамя", "Труд", "Ленин туйöд" газетъяс, "Чушканзі", "Войвыв кодзув", "Здоровье", "Весёлые картинки", "Крестьянка", "Работница", "Огонёк", "Крокодил" журналъяс. Медуна вöлі судзöдöны велöдысьяс. Нина Петровналы, Агния Васильевналы да школаö торйöн ыджыд чукöр вöлі пыртам.

Газет пыр кöсъям аттьöавны Кулöмдінысь поштаса начальник Н.И.Кирушеваöс да профкомöн веськöдлысь Е.Н.Игнатоваöс. Тайö шань аньясыс оз вунöдны вöвлöм уджалысьяссö, быд праздник кежлö ыстöны дона козин да гижöны аттьöалана кывъяс ветеранъяслы.

Уна вося зіль уджысь да челядь быдтöмысь мамлöн уна награда: I да II степеня "Медаль материнства", "За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.", "Участнику трудового фронта", "Ветеран труда" да юбилейнöй медальяс.

6 нылöс да пиöс сувтöдісны кок йылö Анастасия Спиридоновна да Пётр Алексеевич. Батьö — войнаса участник, 23 во сайын кувсис. Фронт вылö сійöс нуисны 1941-öдын, а демобилизуйтісны 1946 воын. Куимысь ранитчыліс, но госпитальын куйлöм бöрын бöр муніс фронт вылö, кöть позьö вöлі воöдчыны чужанінö. Батьö миянлы эз висьтавлы война йылысь. Помнита, оз вермы вöлі видзöдны война йылысь кинояс, синваыс доршасьö. Мам висьталöм серти, фронт вылын батьö вöлöма телефонистöн. Унаысь ковмывлöма лöсьöдны йитöд, нуöдны кабель и, дерт, ёна отсалöма сылы, сиктса зонлы, вöр-васö бура тöдöмыс. Батьöс пасйöма Великöй Отечественнöй войнаса 2 степеня орденöн, "За отвагу", "За победу над Германией", "За оборону Ленинграда", "За доблестный труд", "Ветеран труда" да юбилейнöй медальясöн.

Война бöрын веськöдліс стрöитчан бригадаöн. Ыджыд сьöлöма, шань морт дорö унаöн шыöдчывлісны могöн, и быдöнлы батьö сетіс отсöг, кужöмöн нуöдіс йöзкöд удж. Öні на сиктсаяс казьтывлöны Пётр Алексеевичöс бур кывйöн.

Челядьдырся олöмысь унатор коли паметьö. Ми асывнас мöдöдчам школаö, а батьö пырö нопйöн, удж вылас мунтöдз кытшовтöма нин вöр-васö, пызан вылын кисьмöм мырпом и весиг ёгтор сэні абу. Олöмын и уджын сöстöм, киподтуя, уналы вурліс паськöм. Война бöрад оз на вöлі сюр ньöбнытö да сиктса том и олöма йöз вурöдлісны гач, дöрöм, пальто. Вурлывліс и миянлы. Рытнас дöраыс куйлö на машина дорас, а асывнас крöвать дорын öшалö выль платтьö либö дöрöм. Тадзи вöлі нимлун кежлö лöсьöдö козин. Мастер вöлі батьö и гудöкасьны. Радейтана сьыланкывйыс — "С чего начинается Родина?"

Мамлöн нажöткаыс вöлі 40 шайт, батьлöн — 70. И, дерт жö, гортса пемöсъястö видзöмыс гажöдіс пызан вывтö. Ыджыд овмöсын уджыд век вöлі юр выв тыр. Видзим мöс, чипанъяс, ыжъяс, кроликъяс, порсь. Быдöнлы вöлі юкöма ас вын серти удж. Гожöмын — турун пуктöм, кырсь кульöм, корöсь заптöм, ёг весалöм. Корöсь да кырсь вузалöмысь сьöм вылö ньöблім школаö пыригкежлö паськöм, велöдчан небöгъяс.

Мамлöн 18 внук да внучка, 20 правнук да правнучка. Ныв-пиянлы, внук-внучкалы мамö шуö: "Ме гöрдитча внукъясöн, правнукъясöн. Ставыс мед олöмас вöлі лючки, лоöй бур йöзöн, а миянлы, пöрысьяслы, уна оз нин ков, мед вöлі тöждлун да мирнöй олöм".

Став сьöлöмсянь ми, ныв-пиян, пöся чолöмалам ыджыд праздникöн ассьыным муса мамнымöс, сиам дзоньвидзалун, олöмын кыпыд здукъяс.