Новости Республики Коми | Комиинформ

Эрдöдö олöмысь омöльсö

Эрдöдö олöмысь омöльсö
Эрдöдö олöмысь омöльсö
logo
Эрдöдö олöмысь омöльсö
Снимокыс Фёдор МАКАРОВЛÖН

Некымын во сайын аддзысьлі нин От гöравывса олысь Ксения Алексеевна Козловакöд. Сэки и висьтасис, мый ас кадö уджавлöма öтлаын Емдінса больничаын менам Агния ичинькöд. Авъя ань бурпырысь казьтывліс важсö да меным пыр жö лоис ас мортöн. И со бара мойвиис сыкöд паныдасьны. Збыльысь тай Му шарыд дзескыд. Кузь туйясад век нин кутшöмкö бур тöдсакöд аддзысьлан. И кыкнанныдлы сэки сьöлöм вылад долыд.

Ксения Алексеевна чужлöма Туискерöсын 1936 воын. Емдінын уджалöм бöрын чужан сиктас локтöма, зільöма медсестраöн Туискерöсса больничаын. 1989 воын петöма пенсия вылö. Олö Кöжмудорса ветеранъяслöн вöвлöм керкаын, кодöс öні патераяс вылö юклöма. А гажтöм кö босьтас, Выльгортö Людмила да Нина нывъяс, внук-внучкаяс дорас кайлывлö.

—Людмила помавліс Коми пединститут. Öні зільö Коми Республикаса больничаын. Нина страхöвöй агентöн уджалö, — висьталö Ксения Алексеевна.—Шаньöсь менам нывъясöй. Мамнысö ёна пыдди пуктöны. Вöлі нöшта Миша пи, но нелямын сизим арöсöн сьöкыда висьöм вöсна муніс тайö олöмсьыс. Öтчыд норасис меным, доймö пö морöсöй. Пыр жö ысті сійöс Айкатыласа больничаö. Но сёр нин вöлöма. И öні синва петмöн жаль, мый ас кадö пилысь висьöмсö эг казяв. Абу жö нин ловъя и Илья Михайлович верöсöй, коді нэмсö капитан-механикаліс. Туискерöссянь увтасінджык вöліны ремонтно-механическöй мастерскöйяс. Сэтчöс уджалысьяс асланыс торъя посёлокын и олісны. А öні нинöм сэні эз коль.

Кывзі варов аньлысь сёрнисö и кыдзкö лöсьыдджык лои лов вылын. Радлунсö и шогсö сійö тöдліс тайö олöмас. Но некор эз усьлы ловнас. А, гашкö, сійöн, мый абу велалöма овны кинас öвтыштчöмöн. Оз кöсйы миритчыны миян олöмын паныдасьлысь нелючкияскöд. Со и босьтчис уна во сайын нин комиöн да рочöн гижны кывбуръяс.

—Видлывла сэні и Путинöс, и Медведевöс, — серамсорöн шуö нывбаба. — Медводз сыысь, мый на дырйи вöлі бырöдöма ветеранъяслы кутшöмсюрö кокньöдъяс. Со и öні на пиысь унаöн воштісны бурас эскöмсö. Нывъяс эськö шулывлöны жö да, дугды пö, мамöй, ыджыд йöзсö казьтывлыны аслад кывбуръясын. Но ог öд лёк вылö гиж. Некымын во сайын аслам кывбуръяс отсöгöн жö удайтчис тöдмасьны коми поэтесса Александра Мишаринакöд. Волі весиг сы ордö гортас, карса патераас. Öні эськö бара окота аддзысьлыны енбиа мортыскöд, но мунöма овны чужанінас. А бура эськö и сёрнитім. Радейта и "Коми му" газет лыддьыны. Уна буртор да выльтор сэтысь тöдмала.

Олöма нывбабалы, кыдзи и уналы миян пиысь, оз воны сьöлöм вылас, мый талун нывъяс да зонъяс томсянь заводитöны юны да куритчыны. А велалан, дерт, грекуйтчыны, кор телевизор пыр став омöльсö восьсöн петкöдлöны. Киас вина румкаа да вомас чигаркаа морттö быд сериалысь аддзан. Сылöн кывъяс серти, мыйкö такöд быть колö вöчны. Öд войдöр татшöмторйыс эз вöвлы. Йöзыс зілисны видзчысьны быд сикас омöльсьыс. Со и петіс сылöн ки улысь татшöм кывбур сяма:

Важöн вöлі суртö юан

Сöмын праздник лунö.

Öні школаö со ныв-зон

Сур банкаöн мунö.

 

Уджтöмалöм деньга босьтіс

Талун миян Петыр Вань,

"Троя" дозтö öдйö ньöбис,

А эз небыд еджыд нянь.

 

Лои на тай олöмыд,

Юны воссис вöля.

Асывводзсянь шома юра

Ветлö пастук Толя.

 

Гашкö, тайö кывбуръясыслöн поэзия доныс абу ёна ыджыд. Но öд гижöма найöс сьöлöмсянь. Со и мöрччöны вежöрад. А неважöн Ксения Алексеевналы звöнитлöма Зöвсьöртсянь Вячеслав Огнёв, коді уна во нин тышкасьö вина юöмкöд. Во-мöд сайын сійö лэдзис весиг та кузя торъя небöг. Öні дасьтö выльöс да корöма Ксения Алексеевналысь вина юöмлы паныд выль кывбуръяс.

—Неважöн Выльгортö волігöн меным Антон внукöй шуис, кута пö видзöдны боевик, — водзö юксьö мöвпъяснас олöма ань. —А тэныд, бабöй, сійöс оз позь видзöдны. Повзян пö. Но мый сэсся татчö шуан? Збыльысь öд öні телевизорад помтöг петкöдлöны тышкасьöм да морт виöм йылысь фильмъяс. Кутшöмöн на та бöрын быдмасны талунъя челядьыд? Öдвакö татшöм фильмъяссьыд найö мыйкö бурöс босьтасны. Кытчö нö видзöдöны миян ыджыд веськöдлысьяс, миян депутатъяс? Кыдзи позьö быдтыны татшöм кинояс отсöгöн бур сьöлöма, асьнысö да мукöдöс пыдди пуктысь йöзöс?

Уна мукöдтор кузя на юксис мöвпъяснас Ксения Козлова. Оз во сылы сьöлöм вылас, мый öні лавкаясын зэв тшöкыда вузасьöны тшыкöм сёян-юанöн, йöзыс ёна гусясьöны, ылöдчöны, дугдісны пыдди пуктыны олöма войтырöс. Кывзі Кöжмудор сиктын олысь аньöс да мöвпалі ас кежысь: сідзкö, абу на ставыс вошöма миян олöмын, сэтшöма кö йöзыс сулалöны нелючкияслы паныд. Сідзкö, эм лача, мый коркö венам став омöльсö.