Новости Республики Коми | Комиинформ

Любовь Терентьева: "Бöръясö пызан вылад лэпты, но гöсьтöс эн удзöд"

Любовь Терентьева: "Бöръясö пызан вылад лэпты, но гöсьтöс эн удзöд"
Любовь Терентьева: "Бöръясö пызан вылад лэпты, но гöсьтöс эн удзöд"
logo

Бöръя кадö республикаса радио-телевидениеын да газет-журналъясын Изьвакöд йитчöм кызвын юöрыс майшöдлана. Збыльысь öмöй сэтчöс сикт-грездын мытшöд-падмöгыс сэтшöм уна? Кыдзи олö талун Изьва район? Тайö да мукöд юалöмöн шыöдчи "Изьва" муниципальнöй районса администрацияöн веськöдлысьöс медводдза вежысь Любовь Терентьева дорö.
— Любовь Ивановна, кутшöм тöжд-могъясöн олö талун Изьва район?
— Заводитам кольöм вося уджсянь. Сэки вель уна вын да сьöм лои видзöма стрöйбаяс дзоньталöм да выль оланінъяс лэптöм вылö. Районса администрация пырöдчис уна патераа керкаяс дзоньталöм кузя республикаса программаö. Вынсьöдім татшöм муниципальнöй уджтас. И 2009 воын лои капитальнöя дзоньталöма уна патераа дас керка: эжим стенъяссö сайдингöн, вевтсö — металлочерепицаöн. Стрöйбаяс лоисны мичаöсь, югыдöсь да шоныдöсь, а войвыв районлы тайö зэв тöдчана. Дзоньтасьöм вылö видзим 18 миллион шайт. Тöдчана пайсö — 15 миллион 600 сюрс шайт – вештіс ЖКХ выльмöдöм-сöвмöдöм кузя "Содействие" фонд. 1 миллион 157 сюрс шайт вичмöдіс райадминистрация, 768 сюрс воис республикаса бюджетысь. Неуна мынтісны дзоньталöм керкаясса олысьяс.
Щельяюр посёлокын эм велöдысьяслöн важ нин керка, кодöс мöдіс сісьтыны тшак. Киссян выйын оланінъясысь йöзсö мукöдлаö вуджöдöм кузя муниципальнöй программа серти таво райадминистрация сетіс сэтчöс войтырлы выльöн лэптöм керкаясын благоустроитöм патераясысь ключьяс.
Таво лöсьöдчам выльмöдны-дзоньтавны районын дас вит керка, лэптыны нёль патераа кык стрöйба.
— Водзö кö сёрнитны оланін йылысь, эмöсь öд тшöтш и федеральнöй да республикаса программаяс. Сэтчö пырöдчöм кузя мый верманныд шуны?
— Медводз пасъя, мый талун 117 гозъя сулалöны оланін бурмöдöм могысь öчередьын. Кöкъямыс семья дасьтісны колана кабалаяс, медым таво босьтны "Оланін" федеральнöй программа серти сьöма отсöг. А кольöм во татшöм отсöгсö вермис судзöдны сöмын öти том гозъя, налы вичмис 600 сюрс 480 шайт.
— Абу этша…
— Да, унакодь. Но 2008 воын Сизябысь куим морта семьялы мойвиис нöшта на ёнджыка, гаралöм программа серти налы сетісны 1 миллион 50 сюрс шайт. Изьва районын талун кыпалö 460 ас керка, на пиысь 180-сö лэптысьяс надейтчöны босьтны республикаса видз-му овмöс министерство пыр "Сиктлöн социальнöя сöвмöм" программа серти сьöма отсöг.
— Ыджыд-ö тайö отсöгыс?
— Кымын унджык удж вöчöма керкаас, сымын ыджыдджык лоö отсöгыс. Матысса кадö нин стрöитчöм вылö субсидиясö лоö мынтöма Изьваысь да Кельчиюрысь нёль семьялы. Ставныслы öтлаынсö – матö куим миллион шайт.
— Сідзкö, Любовь Ивановна, сьöкыдлунъяс вылö видзöдтöг Изьва район водзö паськалö-быдмö?
— Артмö, сідзи. Кольöм во районын 24 семья овмöдчисны выль керкаясö. Сэк жö унаöн лача кутöны казьтыштöм программаяс вылö да выль стрöйбаад вуджны оз тэрмасьны. Öд выльлаын олысьястö пыр жö киритасны субсидия вылö öчередьысь. Неважöн ми, чина войтыр, ветлім сідз шусяна социальнöй десантöн Сизябö. Клубын сиктсаяскöд аддзысьлігöн матыстчылісны öтка мам да том гозъя. Миян пö оланінъяс пöшти дасьöсь нин, колис джодж-пöтöлöк мавтны да стенсö шпалеритны. Но окота пö сьöма отсöгсö судзöдны, сöмын кор тайö шуда здукыс воас, öд öчередяс ми кызьöдöн да кызь кыкöдöн сулалам. Артыштны кö, во вит-квайт ковмас на виччысьны.
— Кывлі, зэв сьöкыд судзöдны и стрöитчан местасö...
— Збыльысь сьöкыд. Во кык-куим сайын на "Изьва" овмöдчöминöн юралысьлöн пызын вылын вöрзьöдлытöг куйліс стрöитчöм вылö му вичмöдöм йылысь кыксё сайö шыöдчöм. Кольöм восянь стрöитчанінъяссö юклö районса администрация бердын эмбурöн вöдитчöм кузя служба, но и сэні йöзсянь шыöдчöмъяссö öні оз нин босьтны, стрöитчан местаыс пö абу. Муниципальнöй овмöслöн та могысь муыс эз коль. А медым вуджöдны федеральнöй фондлысь кöть нин ичöтик юкöн, администрациялы колö вöчны зэв ыджыд удж.
Дерт, ки-кок кресталöмöн ог пукалöй, республикаса вöр комитеткöд öтув дасьтам Изьваса важ аэропорт бердысь мусö асэмбуралöм йылысь сёрнитчöм. Ставыс кö артмас, матысса кадö позяс лэптыны некымын сё гектар вылын выль ыджыд микрорайон.
— Но Изьваын меным син улö усьлісны сикт шöрын эновтöм керкаяс да эндöм муторъяс. Сэні тшöтш эськö позис стрöитчыны…
— Писькöсджыкъясыд казялöны татшöминъяссö да шыöдчöны эмбурöн вöдитчан службаö. Администрацияын видлалöны тайö му кузяыс кабалаяссö да, прöст кö сійö, некод абу асалöма, сетöны шыöдчысьлы позянлун стрöитчыны сэні. Но нöшта öтчыдысь пасъя, прöст муыс Изьва районын, торйöн нин юрсиктын, пöшти абу.
— Артмö, син улö усьлöм муторъяслöн эм кöзяиныс. Асьныс кö оз стрöитчыны, мыйла нö мусö оз вузавны?
— Кодсюрö миллион шайт корöны, овлö, нöшта на унджык. Кытысь нö сиктсалы, том семьяяслы сы мындаыс? Со и пышйöны унаöн карö ыджыд нажöткала. Гежöд на пиысь коркö локтас татчö бöр. Мед эз кус сикт-грездын олöмыс, колö öдйöджык бырöдны федеральнöй фондысь муниципальнöй овмöсö матігöгöр муяс вуджöдöмкöд йитчöм мытшöдъяссö да сетавны найöс выль оланін лэптыны окотитысьяслы, öд буретш та сайын сикт-грездъяслöн социальнöя сöвмöмыс.
— Матыстчö зэв ыджыд да тöдчана гаж — Ыджыд тышын Победасянь 65 во тырöм. Кыдзи лöсьöдчанныд Май 9 лун кежлö?
— Райадминистрацияса юралысьлöн индöд серти дасьтöма торъя план. Быд вежон котыртлам "Победа" оргкомитетлысь чукöртчылöм, видлалам, кыдзи мунö гаж кежлö дасьтысьöмыс. Овмöдчöминъясöн веськöдланінъясысь уджалысьяслы шуöма водзвыв пелькöдны уличаяс, памятникъяс, шойнаяс. Лои традицияöн нин котыртлыны Май 9 лунö сикт-грездъясын кросс. Ордйысясны верстьö йöз да челядь. Котралöм бöрын йöзöс гажöдасны концертöн, а сэсся ставöн ветласны шойнаяс вылö казьтыштны кувсьöм ветеранъясöс.
— Салют лоö жö?
— Лоö, но лунöн водзджык. Тайö изьвасаяслöн Победа пасйöмын аслыспöлöслун. Май 8 лунö Ыджыд тышын усьöмаясöс казьтылан рыт бöрын йöзыс восьлаласны уличаясöд кианыс факелъясöн. Мöдас гораа юргыны метроном шы, сэк кості диктор лыддяс став пöгибнитöмаыслысь ним-овсö. Йöзыс вочасöн локталасны памятник дорö, сэсся здук чöв олыштасны да, енэжсö югзьöдас яръюгыд салют. Сьöлöмтö вöрзьöдана серпас, весигтö йирмöг босьтлö...
— А мыйла буретш май 8 лунö?
— Бара жö традиция сяма тайö лои. Уна во нин тадз. Коркö видлім салютасьны Май 9 лунö, да йöзыс эз чукöрмыны. И шуим, кольны ставсö, кыдзи эм.
— Ті гаралінныд факелъясöн уличаясöд восьлалöм йылысь... Помнита, татшöмыс вöлі буретш налöн, кодъясöс ми пасьвартім Ыджыд тышын...
— Коркö тайö миянöс чуймöдліс жö. Шыöдчим йöз дорö, колöны-ö факелъясыс? Ставöн öтсöгласöн, торйöн нин ветеранъяс, вочавидзисны, колöны пö — тадзи быд во на вöлі.
— Уна-ö ветераныс талун Изьва районас?
— Дас витöн колины. Неважöн на пиысь нöшта öти эновтіс таладор югыдсö. Дзоньвидзалунныс слабмис да, бöръя кадас мöдісны кувласьны. Та понда районса юралысь П.Н.Дитятев водзвыв козьналіс став фронтöвикыслы тшупöда паса медальяс да верблюд вурунысь шебрасъяс. Олöмаяслы шоныд козиныс воис сьöлöм вылас.
— Любовь Ивановна, водзö вай том йöз йылысь сёрнитыштам. Коркö Изьва му быдтыліс вель уна нималана спортсменöс. Кыдзи талун сöвмö районын спорт? Окотапырысь-ö пырöдчöны сэтчö ныв-зон?
— Спортад пырöдчыны окотитысь вочасöн бара содö. Гашкö, сы вöсна, мый эм кытчö та могысь ветлöдлынысö. Во-мöд сайын юрсиктын воссис спорткомплекс, кöні эм волейболасянін, тренажёръяса зал, каток. Сэні жö меститчис содтöд тöдöмлун сетан шöрин. Öти вевт улын челядь вермасны и секцияын лысьöмсö песыштны, и кружокъясын вöчасьыштны. Регыд воссяс комплексыслöн мöд юкöн. Мöвпалам вуджöдны сэтчö районса том войтырлысь спортшкола. Нöшта эм гуся кöсйöм лэптыны гостиница.
— Та вылö öд уна сьöм колö...
— Сытöг, дерт, некыдзи. Мыйтакö районса бюджетысь чуктöдам, мыйтакö республикалысь корам. Удайтчас кö пырöдчыны кутшöмкö программаö, гашкö, "федералъяс" на сьöмсö вичмöдасны. Колö кутны тöд вылын и найöс, кодъяс перйöны миян районын мупытшкöсса озырлун. Шуам, "Газпром" компания сетіс неважöн миян спортшколаö выль лызьяс ньöбöм вылö 400 сюрс шайт.
— Дерт, тайö ошканатор, но öд бур тренеръястöгыд весиг медся выль да озыр спортбазаыд — тшаква...
— Тренеръяснад ми вермам жö ошйысьыштны. Тайö Мокчойысь Алексей Ануфриев, Кипиевоысь Алексей Артеев, Няшабöжысь Николай Коровин да мукöд. Зіль да водзмöстчысь йöз. Дасьтісны нин вель уна бур спортсменöс. Чайтам, налöн быдтасъяс пиысь кодкö нимöдас на Изьва мунымöс гырысь вермасьöмъясын. Регыд öд Сочиын Олимпиада заводитчас... (Нюмъялö—Г.Х.).
— Любовь Ивановна, сёрни пансигöн Ті казьтыштінныд социальнöй десант йылысь. Мый татшöмыс?
— Социальнöй десанттö ми котыртім кольöм во. Нимыс — "Отсавны томъяслы". Могыс гöгöрвоана — отсавны том йöзлы венны олöмас мытшöдъяс. Юрсиктса организацияясöн веськöдлысьяс, специалистъяс ветлывлöны ылі сикт-грездъясö да ёрта сёрниын зільöны вочавидзны чукöртчысьяслöн юалöмъяс вылö, сетöны колана сöвет. Таво февраль 3 лунö ветлім Сизябö. Асывсяньыс сэтчöс администрациялöн керкаын аддзысьлім том инвалидъяскöд. Луннас паныдасьлім öтка том аньяскöд, тыр арлыдтöм бать-мамкöд. Рытгорувнас культура керкаын чукöртчылісны сиктса том войтыр. Сёрниыс муніс велöдчöм, оланін лöсьöдöм, дзоньвидзалун ёнмöдöм да мукöдтор йылысь.
— Водзöсыс татшöм аддзысьлöмъяссьыс эм жö?
— Медводдза соцдесант дырйиыс на босьтім тöд вылö сиктса талунъя том войтырлысь медшöр мытшöдсö. Школа помалöм бöрын эз ставöн вермыны босьтны специальносьт кузя тöдöмлунъяс. Öтияс олöны судзсьытöм семьяын да непöштö вылыс, весигтö шöр тшупöда диплом йылысь оз лысьтны мöвпавны. Мöдъяс полыштöны карса олöмсьыд да, он кö найöс ыззьöд, ылі туяд нэмнас оз петны. Коймöдъяслöн дзоньвидзалуныс оз сет позянлун эновтны бать-мам керкасö... Гöгöрвоана, помкаыс тырмымöн.
— Ті кыдзкö отсаланныд налы?
—Кольöм во сёрнитчим Войвыв войтырсикасъяслöн Санкт-Петербургса институткöд торъя местаяс вичмöдöм йылысь. Комиссияыс уджаліс тані, юрсиктын. Дас кык морт лоисны сэтчöс студентъясöн. Районса администрация отсаліс налы воöдчыны ылі карöдз, овмöдчыны общежитиеын. Изьваысь ныв-зон сэні велöдчöны бура, окотапырысь, сідзкö, ёрта-сьöмным ёнмас водзö. Таво вылö корим вичмöдны дон босьттöг кызь места нин.
Татшöм ногöн жö отсалім налы, кодъяс кöсйöны лоны флотса капитанъясöн. Печораса речнöй техникумын тшöтш велöдчöны Изьваса зонъяс. Кодсюрö на пиысь кольöм во гожöмнас ветлöмаöсь нин Печора, Двина, Волга юяс кузя. Нимкодьныс!
Но оз тай быдöн окотит велöдчыны водзö. Кодсюрö кольччöны сиктö да уджтöмалöмысла юсьöны. Этшаöн вермöны ас выннас петны тайö зыбуч нюрсьыс. Öтияс сотчöны пеж сорасъясысь, мöдъяс сюйöны юрсö гезйö.
— Соцдесантныд кыдзкö тышкасьö тайö неминучаыслы паныд?
— Да, миянкöд öттшöтш ветлöдлö нарколог Т.К.Вокуева. Дон босьттöг сійö кодируйтö юöмысь эновтчыны окотитысьясöс. План серти кö, колö вöлі бурдöдны сё мортöс, а талун кежлö врачлöн отсöгыс вичмис сё комынлы нин.
— Коркö Изьва район другысьöн кутіс нимавны республикаын дай финн-йöгра регионъясын сійöн, мый тані зэв унаöн помалöны олöмнысö ас кöсйöм сертиныс. Торйöн нин томъяс...
— Серпасыс та боксянь збыльысь вöлі зэв лёк. Быд во таладор югыдсö асланыс кöсйöмöн эновтлісны куим-нёль челядь. Верстьöяслöн тайö лыдпасыс вöлі нöшта на ыджыд. Кольöм во асьсö виысь ныв-зонмыс, слабог, эз вöв. Тöдчис такöд йитöдын уджыс. Ми шыöдчылім Сыктывкарын семьялы отсöг сетан шöринö. Куим во районса велöдчанінъясын уджаліс врач-психотерапевт Геральд Комольцев. Нуöдіс ныв-зонлы тренингъяс да вочасöн торйöдіс найöс, кодъяслöн слаб мывкыд сямыс. Татшöмъяскöд мöдісны тшöкыдджыка аддзысьлыны психологъяс, и серпасыс вежсис бурланьö.
— Шулöны, изьватас — чöв оласа, вöй войтыр. Тайö збыль?
— Изьватас некор оз норасьны сьöкыдлунъяс вылö, оз юксьыны шогöн. Зільöны бырöдны найöс асланыс пытшкöс вынöн. Сэк жö пыр нюмбанаöсь, вежавидзысьöсь, шань сьöлöмаöсь. Быд керкаын туй морттö вердасны пöсь сёянöн, узьтöдасны небыд вольпасьын, гажöдасны лов кыпöдана сьыланкывйöн. Олöма йöз на шулöмаöсь: бöръясö пызан вылад лэпты, но гöсьтöс эн удзöд. Тайöс тöд вылын кутöмöн и олам.
— Сьыланкывъястö шуинныд да, казьтышті "Луд" йылысь. Таво гажыс лоас жö?
— Кыдзи нö оз, лоас, дерт. "Луд" гаж — районлöн рöмпöштан, олöм гугыс и баныс сэні петкöдчö. Йöзыслы сійö зэв колана. Кризис понда таво ковмис киритны вель уна гаж, но "Лудтö" öтсöгласöн шуим кольны. Сэсся öд сійöс виччысьöны мукöд кар-районса войтыр.
— Районса бюджетыд таво вылö ёна вöсняліс?
— Тöдчымöн... Видзтам, кöні мыйта вермам. Но социальнöй юкöнтö зілям не дойдавны. Топöдчыштім райадминистрацияын — дас вит мортлы ковмис эновтчыны уджысь. Мöдім этшаджык сьöм видзны командировкаяс вылö. Воыс оз ло кокни, но кыдзкö öд бергöдчам жö.
— Бокисалöн отсöгыс эськö лöсяліс жö. Ме мупытшкöсса озырлун перйысьяс йылысь...
— Быд во "Изьва" муниципальнöй районса администрация кырымалö мусир да биару перйысьяскöд сёрнитчöм. Тайö кабала сертиыс районын уджалысь компанияяс вичмöдöны урчитöм мында сьöм, медым ёнмöдны-выльмöдны бюджет организацияяслысь овмöсъяссö. Вайöда пример. 2009 воын "Лукойл-Коми" ООО отсöгöн ми ньöбим районса АТП-лы ПАЗ автобус, больничалы "Тэрыб отсöг сетан" да вакуумнöй машинаяс, Кыдзкар сиктлöн администрациялы — туй весалан трактор. Та кындзи мусир перйысьяс вичмöдісны стрöитчан удж вылö сьöм — вештісны райбольнича бердын дезкамера лэптöм вылö проект дасьтан рöскод. Кипиевоса да Красноборса школаяс дзоньталöм вылö компания козьналіс миллион шайтöн, татшöм жö дон вылö бöръяыслы выльмöдісны пызан-улöсъяс. 720 сюрс шайт вичмис "лукойлсаяссянь" районса детсадъяслы, 450 сюрс сетісны Изьваса велöдчысьяслы гожся шойччöм вылö. Миллион джын шайт шуисны торйöдны районса енбиа челядьöс водзö сöвмöдöм вылö. Став отсöгсö он на и лыддьöдлы. Таысь кындзи регыд кырымалам тшöтш "Газпром трансгаз Ухта" компаниякöд сёрнитчöм.
— Любовь Ивановна, талун мый тіянöс медся ёна майшöдлö?
— Сійö жö больничаас, кöні öні сулалö выль оборудование (татшöмнас оз на быд кар либö юрсикт вермы ошйысьны), оз тырмыны врачьяс. А бурдöдчанінад волысьыс пыр уна. И мый нимкодь, шыöдчöны оз сöмын висьöмöн. Вель уна нывбаба локтöны еджыд халатаыд дорö нимкодь юöрöн — воысь-во районын содö пузчужöмаяслöн лыд. А сідзкö, и олöмыс бара ладмö.
— Любовь Ивановна, аттьö Тіянлы висьтасьöмсьыныд!
— Аттьö Изьваса войтырлы! Аттьö налы, кодъяс вын-эбöссö сетісны районлöн сöвмöм-быдмöмлы, кодъяс талун зільöны, мед аскиа луныс вöлі шуда!