Новости Республики Коми | Комиинформ

Отсавтöг öдвакö мыйкö артмас

Отсавтöг öдвакö мыйкö артмас
Отсавтöг öдвакö мыйкö артмас
logo

"Паль" СПК-ын тыр öдöн выльмöдöны Ивадорын 200 юр вылö скöт карта. Вежöмаöсь öшиньяссö, дзоньталöмаöсь стенъяссö. Ладмöдöны выль оборудование, механизируйтасны и йöв провод, кöрым сеталöм да картаысь куйöд петкöдöм...

"Паль" СПК, коді öнöдз вöлі Сыктывдін районса мукöд видз-му овмöс пöвстын медся водзмöстчысьöн, öнія сьöкыд кад вылас видзöдтöг бара на вöчис ыджыд воськов водзö. Буретш та вöсна тайö овмöсас и чукöртчылісны сёрнитны скöт видзöм йылысь. Волісны республикаса видз-му овмöс да сёян-юан министерствоын, Сыктывдін районса видз-му овмöс управлениеын, Сыктывкарса, Выльгортса, Паджгаса, Ыбса да Часса овмöсъясын уджалысьяс.

 

Сюрукыс чинöма

Кольöм воын Сыктывдінын мöс лыдыс бара на 200 юрöн чинöма. Сідз, сöмын "Сыктывдін" ООО-ын 76 сюрукöн лоöма этшаджык. Кык ов-мöсын, Паджга" да "Час" ООО-ясын, муртса содыштöма лысьтан стадаыс.

Но та вылö видзöдтöг районын лысьтöмаöсь 4.000 тонна йöв, 2008 во серти 400 тоннаöн унджык. Медся уна "Сыктывдін" ООО-ын: мöйму серти содöма 314 тонна. Пасъям, тайö овмöс вылас воö районын лысьтöм став йöлысь 23 прöчентыс. Сыктывдін районса видз-му овмöс управлениеысь специалист Валентина Афанасьевалöн кывъяс серти, тайö ООО-ас сюрукъяссö вердöны вына кöрымöн.

Сэк жö 2009 воын "Коми му" да "Ыб" ООО-ясын йöв лысьтöмыс некымын дас тоннаöн чинöма. Сідз, "Коми муын" öти лысьтан мöскыс сетöма 2 сюрсысь этшаджык килограмм. Валентина Афанасьева индіс помкаяссö. Тайö овмöсас пö тшöкыда вежласьöны специалист-осеменаторъяс, сэсся абу тырмымöн заптöмаöсь кöрымсö.

И век жö 2009 воын районын öти мöскыс сетöма шöркодя 3.275 килограмм йöв, 566-öн унджык воддза воын серти. Водзмöстчöны Юлия да Светлана Торлопова чойяс, кодъяс зільöны буретш "Паль" ООО-ын. Сідз, Юлия кольöм воын лысьтöма шöркодя быд мöслысь 5.545, а Светлана – 6.016 килограмм йöв.

Медся уна йöла сюрукыс бара жö "Пальын". 2009 воын быдöн лысьтöма 7.900 килограмм.

Казьтыштам, "Пригород-нöй" ВАК-ын öти мöскыс шöркодя сетöма 5.739 килограмм йöв. 6.300 килограммысь унджык лысьтöмаöсь Анна Попова да Светлана Ливсон.

Сыктывдін районса видз-му овмöс управлениеöн веськöдлысь Пётр Хоробрых пасйис, мый скöт видзысьяс босьтöмаöсь колана нырвизь: пемöс лыд содтöм пыдди рöдмöдöны уна йöв сетысь мöсъясöс.

 

Кыдзи вердан, сідзи и лысьтан

Бура тöдса, сюрукыд йöвсö сетас сы серти, кыдзи сійöс дöзьöритан да вердан, тöждысян-бурдöдан, кутшöм картаын видзан. А сэк жö колö тöд вылö босьтны и поводдясö. Мöс лысьтысьяс эскöдöны, ёна кö-дзыд дырйи пö, кор пашляк лыйсьö, йöлыс чинö.

Районса кызвын овмöсыс сетöны скöтлы турун да силос, öткымынлаын и комбикорм. "Паль" ООО-ысь главнöй зоотехник Галина Пяткова висьталіс, мый ов-мöсыслöн тырмымöн туруныс. Но сійö абу зэв бур. Этшаджык и силос. Нöшта оз тырмы йирсянін. Июльсянь нин йöлыс чинö. Сідзкö, колö вынсьöдны мувердасöн лудъяссö да кöдзны уна вося турун. Мöд петан туйыс абу.

"Пригороднöй" ВАК-ысь главнöй зоотехник Валентина Полужина лыддьö:

— Медым лысьтыны 5.000 килограмм да унджык йöв, Комиын колö заводитны вöдитны выль культураяс.

Збыльысь, овмöсъяс ньö-бöны комбикорм, кöні медсясö белок. А пемöсъяслы колö и аминокислота – лизин да метионин, кодъяс содтöны йöвсö. Водзті вöлöм вына кöрымсö вöчöны шобді, ид, зöр да рудзöг сорасысь, öні жö — сöмын шобдіысь да идйысь. Та вöсна скöтлы сеттöдз татшöмсö колö первой дасьтыны, сэтчö мыйсюрö содтыны. "Пригороднöй" ВАК-лы нöшта на сьöкыд сы вöсна, мый видзьясыс ёна ылынöсь. Сэсся овмöсыс öні быд во кöдзö уна вося турунсö 70-80 гектар, а колö — 150. Валентина Александровна висьталö:

— Мöстö он пöрйöдлы. Кыдзи сійöс вердан, сідзи и лысьтан.

 Унатор на майшöдлö

Ивадорын "Паль" СПК-лöн выльмöдан скöт картаö волігöн "Пригороднöйысь" главнöй зоотехник Валентина Полужина пасйис:

— Тані лысьтысян вежöсыс бара картаас. Дерт, сэсся йöлыс омöльджык. Ферма пытшкын лысьтысьны оз ков.

Сыктывдінысь сöмын "Час" да "Сыктывдін" ООО-яс да "Пригороднöй" ВАК иналöны первой сорта йöв.

Нöшта öти гöрöд – оз тырмыны специалистъяс. Талун том йöз оз кöсйыны лысьтыны мöс. Уджыс сьöкыд дай удждоныс ичöт. Би да ломтас-мавтас öтарö донсялöны, а видз-му прöдукция – оз. Кытысь сэсся ыджыд удждон вылö сьöмсö босьтны? И ныв-зон, дерт, оз окотитны татшöминад зільны. Сідз, "Паль" овмöсын оз тырмыны мöс лысьтысьяс да ветеринаръяс. 60 прöчент лысьтысьысьыс сідз и шуöны, талун пö уджалам, а аски, вермас лоны, мöдлаö медасям. "Паджга" ООО-ын некымын во нин абу ветврач ни зоотехник.

 

И миянлы эськö татшöмсö

Ивановкаса скöт картаö волігöн мукöд овмöсса веськöдлысьяс мöвпалісны, ок эськö кö пö и миянлы татшöмсö... Кöть и гöгöрвоана, мый государстволöн отсöгтöг öдвакö мыйкö артмас. Сідз, "Паль" овмöс став оборудованиесö босьтöма лизингöн. Мукöдыслöн жö вит миллион шайта эмбурыс закладö пуктöм вылö абу. Та вöсна банк сьöмсö оз и сет. Сійö жö "Паджга" ООО-ын скöт картасö оз вермыны лэптыны, закладыслöн ыдждаыс банкыслы ичöтöн кажитчö да.

Орчча регионъясын — Киров да Архангельск обласьтъясын, Перым крайын – серпасыс мöд. Сэні видз-му овмöсъясыс вочасöн сöвмöны-ёнмöны. Мöс лысьтан либö кук тшöгöдан комплекс кыпöдігöн банклысь уджйöзöн сьöмсö босьтны кокни. Регионса, весиг и торъя районса веськöдлысьыс кöсйысьö да, мый видз-му овмöс предприятиеыс сьöмсö мынтас. Жаль, но Комиын татшöмыс абу...

Сыктывдін р.