Новости Республики Коми | Комиинформ

Кытчö инавны дзолюкöс?

Кытчö инавны дзолюкöс?
Кытчö инавны дзолюкöс?
logo

Миян редакцияö шыöдчисны Кöрткерöс районса Позтыкерöс сиктысь бать-мам. Со мый найö гижöны асланыс письмöын:

"...Ми дугдім гöгöрвоны, мыйöн сэтшöма мыжмим районса власьт водзын. Тавося июнь 1 лунö миян детсадным пöдласис дзоньтасьöм вылö. Медводз нимкодясим. Но и мöвпыштны эг вермöй, мый бöбйöдласны. Дзоньтасьöмыс друг сувтіс, а сэсся кывсис, мый детсадсö дзикöдз пöдлаласны. Кыдзи нö сідз? Весиг эз чукöртлыны йöзсö та йылысь сёрнитыштны.

Ми надея кутöмöн июль 6 лунö шыöдчим сиктса да районса администрацияясöн веськöдлысь-яс дорö, районса "Звезда" газетö. Чуймöдö, некысянь некутшöм вочакыв эз во. И сöмын август 22 лунö волісны районсаяс да нуöдісны собранньö. Но быттьö смекайтчисны. Вöзйисны новлöдлыны челядьсö Лöкчимдінö. Рейсöвöй автобусöн сэтчö веськалан сöмын Кöрткерöс пыр. Да и ковмас кык автобусöн мунны. Ас машина абу жö. Нöшта вöзйисны медавны нянькаöс час кежлö, чукöртлыны челядьöс клубса жырйö. А клубас нö ставыс лöсялö зонпосниöс видзнысö? Таысь кöсйысисны вештыны миянлы тöлысьнас 1.500 шайт. Либö аслыным корсьны велöдчан жырсö. А кытысь корсям? Ог кö сиктса юралысьлöн керкаö вöзйысьöй.

Собранньö бöрын дзикöдз шогö усим. Öд ясыда гöгöрвоöдісны, мый сиктын детсад оз ло. Нёль во сайын пöдлалісны школа. Челядьöс кык сменаöн Кöрткерöсöдз новлöдлöны. Ныв-зон велалісны, оз норасьны. Гашкö, детсад пöдлалöм бöрын зонпосниöс тшöтш кутасны новлöдлыны Кöрткерöсса выль мича детсадйö?

Кывлім, Кöрткерöсын ыджыд бассейн кöсйöны кыпöдны. Сэтчö сьöмыс тырмö. А мыйöн миян челядь мыжмисны?"

Е.А.Сергиенко, М.А.Изъюрова В.Д.Худяева.

Ставыс 27 кырымпас.

Сиктын шуштöм

Ми йитчылім Позтыкерöс сиктса администрациякöд. Сэні миянлы висьталісны, век жö пö эм лачаыс, мый детсадсö дзикöдз оз пöдлавны. Воспитательыс эм да дзолюкъясöс школа кежлö кутасны дасьтыны.

—Ми, дерт, сьöм боксянь детсадкöд абу йитчöмаöсь, но учреждениеöн веськöдлысьлöн кывъяс серти, стрöйбасö дзоньталöм-выльмöдöм вылö сьöмсö налы абу нин вичмöдлöмаöсь некымын во, — висьталісны Позтыкерöс сиктса администрацияын. — Мый вöчыштлöмаöсь, ставсö бать-мам отсöгöн. А он кö кут стрöйбасö дзоньтавны-выльмöдны, сійö некор оз кут лöсявны санитарнöй нормаяслы.

Позтыкерöсын детсадсö вуджöдны мöд стрöйбаыс абу. Сиктын чужö этша кага, но век жö быдмысьяс эмöсь, и дзолюкъясöс бокö новлöдлыны зэв деливö. Дерт, кывйыд оз бергöдчы шуны, мый сиктыс "кулö", но серпасыс збыльысь шог. Сиктын 235 олысь. Уджаланіныс вочасöн бырö, та вöсна том йöзлы быть лоö мунны кытчöкö. Öні Позтыкерöсын эм вузасянін, клуб, библиотека, администрация, лесхоз да пилорама.

—Йöзыс миянлы гижöны, мый налöн дзолюк-яслы вöзйöмаöсь клубса жырйын велöдчыны. Эм татшöм позянлуныс?

—Сэні велöдчис начальнöй класс, но санитарнöй нормаяс серти зонпоснилы оз позь ветлыны öтувъя асмогасянінö, — висьталö администрацияын уджалысь Вера Гамрецкая. — Медводз пöдлалісны школа, гырысь класса велöдчысьясöс новлöдлöны Кöрткерöсö. Кольöм восянь и начальнöй классъяс вуджöдісны юрсиктö. Тайö абу бур, но челядьыс сиктын збыльысь этша. Классын велöдчисны öти-кык морт, эз тырмы и велöдысьыс.

Сылöн кывъяс серти, öткымын бать-мам — татчöс депутатпуяс да, кöсйöны öткажитчыны таысь. Администрация да депутатъяс кö пö нинöм вöчны оз вермыны, мый наысь.

Ставыс-ö бать-мам сайын?

Шыöдчылім и Кöрткерöс районса велöдан юкöнöн веськöдлысь Вера Киселёва дорö. Сійö шуис, медым пö детсадйö позис вайöдны дзолюкъясöс, колö стрöйбасö бура дзоньтавны. И та могысь колö уна сьöм. Талун сійö оз лöсяв санитарнöй нормаяслы. Но детсадйыс, дерт, колö.

—Сиктсаяс висьталöны, мый дзоньтасян уджыс пансьыліс, но мыйлакö бöр эновтчисны.

—Некутшöм дзоньтасьöм сэні эз пансьыв, — вочавидзис Вера Васильевна. — Найö ас вынöн, дерт, кыдзи и быд во, босьтчылісны мавтчыны. Öні сэні абу ва ни канализация, ни песласянін. Детсадйыс меститчöма пача пу керкаын.

—Гашкö, сиктас колö кыпöдны выль школа-сад?

—Вöлі эськö бур. Та кузя локтан во кежлö республикаса стрöитчан уджтассö вынсьöдöма нин. Дерт, кутасны и выль уджтас дасьтыны, но веськалам либö ог сэтчö Позтыкерöс кузя, öні висьтавны ог вермöй. Веськыда кö шуны, Позтыкерöсын челядьыс этша.

—И кöні сэсся налы тöдöмлунсö босьтны?

—Дерт, дзолюкъясöс орчча сиктъясö новлöдлыны оз позь. Лöкчимдінöдз комын верст. Веселовкаöдз сідз кымын жö. Чукöртчылігöн бать-мамлы вöзйим, мый кытчöдз челядьыс кутасны овны гортас, налы кутам вештыны бюджетысь 1.500 шайт. Тайö стöч сы мында, мыйта найö быд тöлысь вöлі вештöны садйö. Луннас на-лöн челядькöд кутас занимайтчыны сиктса воспитательыс. Но бать-мам таысь пыксисны.

—А кытöн кутас сійö велöдны дзолюкъясöс, аслас гортас?

—Бать-мам кö кöсйысясны тадзи уджавны, кутам корсьны велöданінсö. Позяс и воспитательлы челядь ордö гортас ветлыны. Но öні та йылысь ми сёрнитны ог вермöй. Нöшта шуа, бать-мам кö кöсйысясны татшöм уджаланног вылö, сэки аддзам, кöні дзолюкъяссö велöдны.

Купеч керкаын велöдчыны оз позь

Ми шыöдчылім и Кöрткерöс районса администрацияöн веськöдлысь Василий Гончаренко дорö.

—Детсадлöн стрöйбаыс меститчöма вöвлöм купеч керкаын. Стрöйбаыслы сё сайö во нин. Дзолюкъясöс сэні видзны оз позь ни госпожнадзорлöн, ни санитарнöй нормаяс серти. Керкаас ва оз во, шонтысьöны пачöн. Ёрдлöн помшуöм серти тавося сентябрь 1 лунöдз урчитöма вöлі лöсьöдны ставсö колана ногöн. Но дзоньтасьöм-выльмöдöм вылö колö некымын миллион шайт. Позтыкерöсын некутшöм мöд стрöйба абу, кöні эськö позис велöдны дзолюкъясöс, — висьталіс Василий Анатольевич. — Ставыс зэв важ.

—Позтыкерöсса детсадйö котралö öкмыс кага, — водзö висьталіс сійö. — Но ми гöгöрвоам, мый районса челядьлы быть колö сетны бур тöдöмлун. Öні мöвпалам, кыдзи разьны тайö гöрöдсö. Позтыкерöссалы вöзйим гортас видзыштны челядьсö. Весиг вöзйим вичмöдны районса бюджетысь быд кага вылö 1.500 шайт. Нöшта на воспитатель кутас велöдны зонпосниöс. Но та вылö бать-мам эз кöсйысьны.

Вöзйим и новлöдлыны челядьöс орчча Веселовкаö, кытчöдз 13 верст. Веселовкаын вермасны видзны, дерт, оз ставнысö, а сöмын вит кагаöс. Мöд детсад, коді дась босьтны Позтыкерöсса дзолюкъясöс — Лöкчимдінын. Но сэтчöдз ылынджык — 30 верст. Та вылö бать-мам эз жö кöсйысьны.