Новости Республики Коми | Комиинформ

Вужъястö кö он тöд...

Вужъястö кö он тöд...
Вужъястö кö он тöд...
logo

"Ми мунім Москваö, бара на тыш вылö", — ыстіс меным юöр Дмитрий Меренков, "Кречет" историко-реконструкционнöй клубын водзмöстчысьясысь öти, кор кори висьтавны ас йывсьыныс.

Важся историяыс, торйöн нин Древньöй Русьлöн, менö пыр кыскис. И неважöн "Ыбица" мультифестиваль дырйи дыр кежлö ылавлі рыцаръяслöн турнир дорын. Чуймалöмöн видзöді, кыдз öта-мöднысö кучкалісны сьöкыд мечьясöн. И эз сöмын мужикулов, дасьтысьöмаöсь вöлі весиг нывъяс.

"Кречет" клуб уджалö 1997 восянь. Йöз водзын петкöдчывны кутіс Сыктывкарын томъяслöн "Живая педагогика" общественнöй котырö пырöм бöрын. Öні ёнджыка уджалöны челядьöс да том йöзöс патриотическöя велöдан юркарса шöринын. Сэні нуöдöны историческöй фехтование да роч рукопашнöй тыш кузя секцияяс. Медвойдöр, дерт, зільöны ловзьöдны шöр нэмъясса кадсö: традицияяс серти паськöм вурны, öружие вöчавны. Эмöсь и сэтшöмъяс, кодъяс весиг важъя моз паськöм вурöм могысь асьныс быдтöны шабді, а кöрт вöчны — перйöны руда.

Клублöн сöветын 10 морт. Кыдз шуö Дмитрий Меренков, кодкö медыджыдыс, князьыс, абу. Быдöнлöн аслас торъя мог. Сöветас пырö 20 кымын морт. Эмöсь волысь-мунысьяс, — ставыс öкмылö 50-öдз. Водзті ловзьöдлöмаöсь руочилысь (викингъяслысь) олöм. А бöръя кадö зільöны тöдмавны важъя финн-йöгра йылысь, Биармиялысь традицияяс да культура. Та могысь туясьöны Ко-ми наука шöринкöд öтвылысь.

"Кречетлöн" торъя база абу. Но мöвпалöны сы йылысь. Карса администрациялысь корöны весиг Читын му. Кöсйöны ловзьöдны-кыпöдны Эжва берегсянь неылын Пожöг кар мыльк сямаöс, кöні лоас и конюшня, и дорччанін, и мукöд овмöс. Мед пö сэні весиг история урокъяс позис нуöдны. Позьö нöшта и флот вöчны.

Бöръяысь "Кречет" клубсаяс "тышкасьöмаöсь" Москва дорын. А корлöмаöсь найöс Москвалöн чужан лун кежлас. Сюрс гöгöр морт чукöрмылöма. Миян воинъяс аскöдныс нуöдлöмаöсь весиг кöръясöс. Асланыс лагерын зэвтлöмаöсь чумъяс. "Панлöмаöсь" война. Уськöдчылöмаöсь öта-мöд вылас. Весиг пленнöйясöс босьтлöмаöсь...

Татшöм фестивальяс да турниръяс вылö тшöкыда чукöртчывлöны. И пырджык ас тшöт весьтö. Дерт, сьöмыс уна колö. Важся традицияяс серти, кольöм кад вылö подуласьöмöн вöчöм эмбурлöн доныс 3 сюрс долларöдз сувтлö. Кодсюрöлöн татшöм паськöмыс абу öти. Ловзьöдöны и дорччöм. Öружие, паськöм — ставсö вöчöны асьныс. Дерт, эмöсь торъя лавкаяс, но найö пö ёнджыкасö туристъяслы.

Öткодь тöжд-могöн чу-кöртчылігöн öнія олöмын вöдитчанасö кольöны гортас. Олöны лагеръясын важся ног. Аньяс пусьöны-вурсьöны. Мужикулов "воюйтöны".

Корлöны найöс и кинофильмъяс снимайтігöн. 2007 воын снимайтчöмаöсь "Александр. Невская битва" художественнöй фильмын. Сэсся Петрозаводскын сэтчöс епархиялöн корöмöн "Воитель" фильмын. Ульянаса манастыр йылысь КРТК-лöн уджтасын и. Корлöны и клипъяс вöчигöн.

— Асланым радейтана уджö ышöдам и томъясöс, — висьталö Дмитрий Меренков. — Коді ыззьö, "висьмö" таöн — оз нин некор сетчы лёклы. Тшöтш и историяöн бурджыка тöдмасьöны. А ассьыд вужъястö кö он тöд — аскиа луныд абу.