Новости Республики Коми | Комиинформ

Керкаыд челядьтöгыд тыртöм

Керкаыд челядьтöгыд тыртöм
Керкаыд челядьтöгыд тыртöм
logo

Татьяна да Александр Триппель гижсисны 2002 вося ноябрын. Таöдз вöліны тöдсаöсь 6 во. Александр Андреевич чужліс-быдмыліс Койгорт районса Грива сиктын, а Татьяна Владимировна — сыктывкарса.

—Но гижсьöм бöрын ми во джын на торйöн олім, — висьталö ань. — Котыртчим, а поздысьны некöн.

Александр карын овны эз кöсйы. А Татьяналы Грива сикт воис сьöлöм вылас, но том гозъялы овны вöлі некöн. Зон оліс мамыскöд, но шуöны тай, том гозъяыдлы пö бурджык бать-мам дорысь торйöн овны, ас позйын. Том морт ньöбис Гриваысь ичöтик важиник керка — век нин пö ас юр сюянін. Аддзис гöтырыслы и удж. Мой-дын моз пондісны овны-вывны да добра нажöвитны. Олісны лада, öта-мöдсö радейтöмöн да пыдди пуктöмöн. Ыджыд керка кыпö- дісны. Нёль тöв нин сэні тöвйисны. Сöмын тай Енмыс челядьöс эз сет.

А кык во сайын сиктын кывсис: Триппельяс пö кöсйöны детдомысь кага босьтны. Öтияс ошкисны. Мöдъяс пондісны дöжнавны да шуалісны йöйясöн. Аддзысисны и горшлунын мыждысьяс — нажöвитчыны пö кöсйöны кага вылас. Но унджыкыс век жö гöгöрвоисны, мый челядьтöгыд семьяыд абу тыр. И аслыд кö кагасö Енмыс эз сет, позьö вöчны шудаöн бать-мамтöг кольöм ныв-зонмöс, кöть нин öтилы сетны шоныдлунтö да муслунтö.

—Ме Сашалы унаысь шулі, вай, мися, кагукöс детдомысь босьтам. Сійö дыр мöвпаліс. Сэсся коркö ачыс матыстчис да шуис, сöглас пö.

—Кагатö лöсьöдöмыд öд абу лавкаысь акань ньöбöм, — пырöдчис сёрниö Татьяналöн верöсыс. — Колö бура мöвпыштны, а вöчан кö нин воськов, бöрсö оз нин позь бöрыньтчыны...

Сашаöс Триппель гозъя аддзисны телевизор пыр, зонкаöс петкöдлісны "Помоги ребёнку" передачаын.

—Сьöлöмным кыкнаннымлöн ёкнитіс, — казьтылö Татьяна. — Ми пырысь-пыр жö и звöнитім Сыктывкарö да мунім тöдмасьны ичöтик Сашакöд. Ставныс öні шуöны, сійö пö дзик тіян кодь. Ми тöдмалім, мый Сашалöн эм ыджыдджык вок. Воваыслы 12 арöс. Кöсйим тшöтш и сійöс босьтны, медым кык вок эз торъявны. Саша ыджыдджык воксö оз тöд, но Воваыс Сашаöс бура помнитö. Но сэки детдомöн веськöдлысь мыйлакö сувтіс паныд. Öні на ог гöгöрвоöй, мыйын помкаыс.

А кольöм во Выль во водз-вылын Триппельяслöн семья бара на содіс — 4 арöса Сашалы öні абу гажтöм, сылöн эм 5 арöса вок, мед кöть и абу аслас, но мортсö öд радейтан да пыдди пуктан он сöмын рöдвуж серти.

—Даня миян дорö дырджык велаліс, ыджыдджык да, сы вöсна, тыдалö, — висьталö Татьяна. — Кор ми сы дорö воим, вайим гöснечь-яс, зонка пыксис: некытчö пö ог мун. Сэсся приютса уджалысьяс вайисны сійöс Гриваö гöститны, керкаас оз кöсйы вöлі пырны, пыр петитчис. Но тöдмасис Сашакöд, ворсіс бурпöт, а воис кад мунны да, öдйö и пасьтасис-петіс машинаас. А бöрас ачыс юасьны кутöма, кор пö бара ветлам Саша дорö. Öні на тшöкыда казьтылö приютсö, сэтысь челядьсö, уджалысьяссö, чачаяссö, и ми кадысь кадö ветлывлам сэтчö. Но Даня челядьыскöд ворсыштöм бö-рын нуöдчö нин гортö.

Сашаöс бать-мам ыдждöдлöны Сан Санычöн.

—Кык Саша гортын да, мед ог сорсьöй. Даня тшöтш Александрович, нарошнö эг бöрйысьöй, сідзи артмис, — шуöны гозъя. — Ми кöсйим сетны зонкаяслы ассьыным овнымöс, но бура мöвпыштім да шуим кольны сідз, кы-дзи эм. А быдмасны да, гашкö, паспортнысö босьтігас, мед асьныс помшуасны, кольны ассьыныс овъяссö либö лоны Триппельöн. Карын олысьяс зільöны босьтны пузчужöм кагаöс да асланыс ов вылас гижны, мед некод оз тöд, мый кагаыс абу налöн. А сиктад татшöмтортö он дзеб.

Дерт, сьöкыдлуныс уна. Триппель гозъя вöліны дасьöсь та кежлö. Мыйкö, гаш-кö, и лои виччысьтöмторйöн.

—Зэв забеднö вöлі кывзыны, кор кодсюрö шуасис, мый босьтім челядьсö нажöвитчöм могысь. Но тадзи шуысьясыс нö мыйла, сідзкö, асьныс некодöс оз босьтны?

Опекунъяслы öти кагаöс видзöм вылö мынтöны тöлысьнас 5.100 шайт. Татысь 3.100-сö быть колö видзны сёян вылö. Артмö, 100 шайтöн лун. Абу и уна. Сэсся бать-мам сад-яслиын öти кагаöс видзöмысь мынтöны тöлысьнас 1.300 шайт, а Триппельяслöн кыкнанныс на котралöны детсадйö. Да и школаын велöдчысьлы сьöмыд колö жö, сійö жö тетрадь-ручка ньöбöм вылö. А колö на öд и пасьтöдны, чача ньöбавны, уна мукöдтор. И быд видзöм урысь бать-мамлы колö кывкутны. Нажöвитчыны оз артмы.

А Триппель гозъя мöпа-лöны нин коймöд кага йылысь.

—И тайö лоö ныв, — шуöны найö.

Гриваын нöшта öти гозъя, Инна да Руслан Ушаковъяс, босьтісны асланыс семьяö челядьöс, куим чоя-вокаöс. На йылысь ми гижам мöдысь. А öні тöдмöдам нывкаяскöд да зонкаяскöд, кодъяс тшöтш кöсйöны овны семьяын. Кöсйöны, медым налöн вöлі ас керка, а сійöс кутас видзны пон, и понйыс лоас налы ёртöн. Кöсйöны, мед налöн вöліны асланыс чачаяс, и мыйкö кö тöдлытöг пазалас, некод оз пиняв; мед вöліны бать да мам, а мойвиас кö, и пöль да пöч, кодъяс кутасны лелькуйтны, малавны юрöд, рытъяснас водöм водзвылын мойдны, а асывнас чöсмöдлыны юмов рокöн. И медым Енмыс бласлöвитас да видзас татшöм семьяяссö.