Новости Республики Коми | Комиинформ

Кутшöм кыв вылын сёрнитö бизнес

Кутшöм кыв вылын сёрнитö бизнес
Кутшöм кыв вылын сёрнитö бизнес
logo
Кутшöм кыв вылын сёрнитö бизнес
Снимокыс Сергей СУХОРУКОВЛÖН

Сыктывкарса да карбердса олысьяслы пыр ёнджыка воöны сьöлöм выланыс шойччан лунъясö сёян-юанöн вузасян ярмангаяс, кодъяс уджалöны 2008 вося январсянь. Видз-му овмöс предприятиеяс да торъя фермеръяс вöзйöны йöзлы экология боксянь сöстöм йöв-яй, град выв пуктас. Уна фермерлöн лоисны асланыс ньöбасьысьяс. Сідзжö окотапырысь ньöбöны йöзыс Княжпогост районысь "Сьöська-ёль" фермер овмöслысь вузöссö.

Тайö овмöссьыс кöзяиныс Шамшаддин Идрыс оглы Алиев некор эз чайтлы, мый коркö овмöдчас ылі войвылö да лоас фермерöн. Шондіа Азербайджанын чужлöм- быдмылöм морт кöсйис лоны музыкантöн. Но олöмыс ставсö бергöдіс ас ногыс. 1989 воын воліс Комиö вок ордас гöститны, тöдмасис татчöс мича коми анькöд. Сійö и сывдіс зонлысь сьöлöмсö. Во мысти том морт локтіс Емваö да татчö и кольччис. Тадзи чужис Алиевъяслöн семья.

Коркö сылöн ёртъяс пиысь öти висьталіс, мый вузалö мöскöс. Шамшаддин ёна радейтіс йöв да шуис ньöбны пемöссö аслас семьялы. Сыкöд тшöтш вöзйисны и öшкöс. И со 2002 воын Алиевъяс семьялöн лоис асланыс овмöс. А во-мöд мысти гозъя шуисны содтыны скöтлысь юр лыдсö. Та могысь ньöбисны керка да овмöдчисны Сьöська сиктö. Медводз стрöитісны 18 мöс вылö карта. Ньöбисны кöрым заптан да картупель вöдитан техника. Уджыс овмöсын пуис. Сэк жö вöліны и налы завидьтысьяс.

—Медводдза воясас торйöн нин вöлі сьöкыд, — висьталö Шамшаддин Идрыс оглы. — Вывті унатор колö вöлі бергöдны. Да и сьöмыд эз век тырмы. Сэк жö вö-ліны и суседъяслöн норасьöмъяс. И миян дінö тшöкыда волывлісны чиновникъяс видзöдлыны, ставсö-ö вöчам сідзи, кыдзи колö. Дерт, бокысь воöм морттö оз быдлаын пыдди пуктыны. Но бур, миянлысь бизнеснымöс ошкисны районса веськöдлысьяс да торйöн нин видз-му овмöс управление.

"Вымскöй" совхозлöн киссьöм бöрын колисны сылöн фермаясыс. Княжпогост районысь администрацияса юралысь В.А.Попов да видз-му овмöс управлениеöн веськöдлысь П.А.Грязных вöзйисны меным овмöдны пемöсъясöс тайö фермаас да кöсйысисны отсавны. Ошкис менсьым мöвпъясöс и республикаысь видз-му овмöс да сёян-юан кузя министрöс первой вежысь А.А.Мокиев. Ме эски налы да босьтчи уджö.

Медводз дзоньталі важ фермасö. А орччöн 180 юр вылö стрöиті выльöс. Кы-пöдім сёйысь да сутугаысь. Тадзи коркö вöчліс менам бать. Фермаыс артмис шоныд. Луннас выль стрöйбаас нокси, а войнас турун запті. Менсьым войся уджсö некод эз аддзыв да эз и куж донъявны зільöмöс. Суседъяс сöмын шöпкöдчисны, нинöм пö оз артмы.

Öтчыд войнас ме вайи ферма дорö заптöм турунöс да тэчи кык ыджыд зорöдö. Асывнас суседканым кöзасö лысьтігмоз петіс ывлаö да шемöсмис менсьым зорöдъясöс аддзöм бöрын. Тадзи ми и уджалім. Медводдза кадсö аслыным нинöм эг ньöблöй, став сьöмсö видзим овмöс вылö. Гöтырöй пыр вöлі ме дор. Эским, мый вочасöн миян ставыс лоас.

—Мыйсянь заводитінныд?

—Медводз босьтчи видзны ыжъясöс. Ставыс вöлі бур пöрöдаа 600 сайö ыж. Но регыд гöгöрвои, мый войвылын найöс видзöмысь выгöдаыс абу. Зöр да ид — дона кöрым. А государствосянь ыжъяс видзöм могысь отсöгыс эз вöв.

Со и шуи лöсьöдны мöсъясöс. Ачым бöрйи уна йöла сюрукъясöс. Ачым от-сала вайсьыны налы, тöждыся куканьясöс быдтöм вöсна, ачым бурдöда вöвъясöс. Талун миян овмöсын 160 мöс да кукань, 200 ыж, 100 гöгöр гортса пöтка, öти öш да 4 вöв. Асьным заптам кöрым. Гожöмнас волывлö отсасьны Азербайджанысь воча пи. Миян овмöсын уджалöны 12 морт, зіль да бур сьöлöма войтыр. Ме найöс пыдди пукта. А найö менö ыдждöдлöны "батьöн".

—Мыйджык вузаланныд йöзлы?

—Миян овмöсысь йöлыс да яйыс зэв чöскыд. Ме вöча быдтор сідзи, кыдзи велöдісны гортын. Менам бать, коді оліс 117 арöсöдз, видзис уна скöт, ставсö кужис вöчны ачыс. Ме сысянь и велöдчи. Тайö бур опытыс буретш лöсяліс миян бизнесын. Овмöсын эм сепаратор, вый вöчанін. Йöзлы вузалöм вылö вöчам рысь, нöк, ыж йöлысь рысь, вый. Ставыс зэв бур да чöскыд. Со и пыр унджыкöн ньöбöны миян фермаын вöчöмторъяссö.

Сизим во ковмис став сьöкыдлунсö венöм могысь. Шедöдöма абу этша. Талун Алиевъяслöн овмöсыс республикаын медбуръяс лыдын. Мöсъясысь да ыжъясысь öтдор эм асланыс автопарк. Уджалö пилорама. 2007 воын "Россияса медбур подсобнöй овмöс" конкурсын, кодöс нуöдöны РФ-са видз-му овмöс да сёян-юан министерство странаса аграрнöй öтмунöмкöд да "Единая Россия" партиякöд öтвылысь, "Сьöська-ёль" фермер овмöсöн веськöдлысь Алиев босьтіс Россияса Рытыв-Войвыв кытшын первой места.

—Дерт, и водзö вылö унатор кöсъянныд вöчны?

—Аскиа лун йылысь мöвпъясöн быть лоö овны, — водзö висьталö Шамшаддин Идрыс оглы. — Кöсъя водзö паськöдны овмöсöс, содтыны мöсъяслысь юр лыдсö, ньöбны йöлысь сёян-юан вöчан мини-завод. Та могысь миян эм став позянаыс. Локтö ва, эм би, тырмымöн видз-му. И йöв-яйтö ог жö нин этша вöчöй. Сэк жö дона мини-завод ньöбöм могысь колö государствосянь отсöг, асланым сьöмыс оз тырмы да.

Водзтіджык видзлі и сё сайö индюкöс. Быд пöтка сетö öкмыс килограмм гöгöр зэв чöскыд да бур яй. Но войвылын найöс бура быдтöм могысь оз тырмы шондіыс. И век жö чöжи та кузя кутшöмсюрö опыт да гожöмнас бара кöсъя босьтчыны видзны индюкъясöс, но сöмын водз тулыссянь сёр арöдз.

Кöсъя восьтыны и ассьым вузасянінъяс Сыктывкарын да Эжваын. Йöз лавкаясö вузöсöс сетны абу выгöдаыс. Сэк жö Коми Республикаса сёян-юан да видз-му овмöс министерство шуис сетны сьöма отсöг и ыж видзысьяслы. Сідзкö, позяс содтыны налысь юр лыдсö. Ыж яйтö йöзыс окотапырысь ньöбöны.

— Йöзкöд чолöмасигöн комияс шуöны "видза олан", а азербайджан кыв вылын тайö лоö "салам". Кыкнан кывйыс йитчöма бурсиöмкöд. И ті öд тшöтш бурсианныд орччöн олысьяслы?

—Колö пыдди пуктыны войтырсö, кодъяслöн му вылын олан. Ме аддзи татысь ассьым пöлöс — коми ань Татьяна Алексеевнаöс. Тані чужисны менам челядь. Медыджыд Тимур пиöй — ми-лицияса старшöй лейтенант, öні помалö Ижкарын МВД-лысь академия. Сійö медся ёна отсасьö миян овмöсын, быдтор кужö вöчны. Идрис да Гюльнара школаын на велöдчöны, но пырöдчöны нин семьялöн бизнесö, отса-сьöны вузасьны. Челядьным велöдöны коми кыв. Ачым коми морткöд паныдасигöн пыр чолöмася комиöн.

Ме радейта Сьöська сиктнымöс. Сылöн ним кузя и шуи ассьым овмöсöс. Аслам позянлунъяс серти пыр зіля отсавны сиктсаяслы. Скöт начкигöн сета свежöй яй гöльджыка олысьяслы. Кор аддза ярманга вылын, мый пöрысь мортлöн оз тырмы сьöмыс сійö либö мöдтор ньöбöм вылö, пыр жö лэдза донсö. Лыддя, ставсö, мый ме шедöді талун кежлö, меным отсаліс вöчны Ен. Сідзкö, меным колö аттьöавны сійöс да та могысь отсавны йöзлы. Талун менö сиктын бур боксянь нин донъялöны. Нöшта казялі, мый Комиын зэв зіль да вына нывбабаяс олöны. Налы колö эськö мужичöйяссянь ыджыдджык отсöг. Но оз век тадзи овлы.

Сыктывкарын шойччан лунъясö котыртöм медводдза ярмангасянь ми волывлам сэтчö вузасьны поводдя вылö видзöдтöг. Со и кöсъя став фермер нимсянь вöзйыны лöсьöдны республикалöн юркарын пыр уджалысь вузасян павильон. Мед позис ас вöчöмторъясöн вузасьны во гöгöр чöж. Чайта, Сыктывкарса олысьяс ошкасны тайö мöвпсö.

—А эм-ö бизнесыдлöн национальносьт?

—Му вылын уна во зілигöн аддза, мый миянлысь оланпасъяс веськöдöма сы вылö, медым регионъясöс могмöдісны сёян-юанöн китаечьяс, кореечьяс, американечьяс, но эз ас войтыр. Майшöдлö менö и, мый öткымын чиновниклы оз во сьöлöм вылас менам овöй. Со и мукöддырйи на дорö шыöдчылігöн паныдасьлöны кутшöмсюрö мытшöдъяс. А ме лыддя, мый республикаса фермеръяс, кöть кутшöм кыв вылын найö эз сёрнитны, вöчöны öти зэв колана удж — могмöдöны ас войтырöс ас вöчöм сёян-юанöн. Сідзкö, бизнесыдлы веськодь нацио-нальносьтыд.