Новости Республики Коми | Комиинформ

КОР КОМИ МУЫН ГЫАЛIС САРИДЗ...

КОР КОМИ МУЫН ГЫАЛIС САРИДЗ...
КОР КОМИ МУЫН ГЫАЛIС САРИДЗ...
logo

Бöръя кадас мирса учёнöй-палеонтологъясöс шызьöдісны Коми наука шöринысь Геология институтса палеонтолог Павел Безносовлöн аддзöмторъясыс.

Бöръя куим гожöмсö сійö ёртъясыскöд корсьысис Ухта бердса вöвлöм сари-дзысь торъялöм Тиман ты дорын, коді вöлöма тані уна дас миллион во сайын. Удайтчис аддзыны "холоптихиуслысь" — ки лапаа черилысь, кык измöм дзонь лы-сьöм да налöн лы-сьöмлысь торъя юкöнъяс. Кыдзи висьталö том учёнöй, тайö чериясыс овлöмаöсь миян войвылын девон кадö 370 миллион во сайын, кор Коми муын гыаліс саридз. Сэсся наысь вочасöн артмисны му вылын олысь сюрса лыа пемöсъяс. Тайö аддзöмторйыс отсалас восьтны Му вылын зэв важся олöмысь тöдтöм лист бокъяс.

Ачыс Павел Безносов чужöма-быдмöма Сыктывкарын. Помалöма Сыктывкарса университетын химико-биологическöй факультет. 1999 восянь уджалö Коми наука шöринса Геология институтын. Юрнуöдö палеоихтиология кузя лабораторияöн, кöні туялöны зэв важся чериясöс. Сылöн туялöмъясыс отсалöны тöдмавны, кыдзи вочасöн ваын уялысьясысь лоисны му вылын олысь пемöсъяс.

Учёнöй-палеонтологъяс шуöны, мый му вылын олысьясыс артмисны ваын уялысьясысь девон кадö на, 370 миллион во сайын. Со и экспедицияясö ветлігъясöн найö корсьöны важся черияслысь измöм колясъяссö да на серти зільöны тöдмавны, кыдзи ставыс тайö вöлі.

Налöн аддзöмторъясöн талун позьö тöдмасьны Санкт-Петербургса университетысь палеонтология кафедраса, Коми наука шöринысь Геология институтса, Россияса наукаяс академиялöн Палеонтология институтса, Москваса государственнöй университетлöн му туялан музейса, Латвияысь вöр-валöн музейса, Ухтаса государственнöй техническöй университетлöн геология музейса коллекцияясын.

Гашкö, буретш важся черияслöн колясъясöн музей-ясын тöдмасигöн и ышöдісны Сыктывкарса университетысь студент Павел Безносовöс лоны палеонтологöн.

—Менам дедöй, Павел Александрович Безносов, уна во веськöдліс Коми Республикаса Министръяслöн Сöветöн, — висьталö Павел Безносов. — Батьöй, Александр Павлович, нэмсö зілис Сыктывкарса авиапредприятиеын. Сійö кöсйис, медым ме лои экономистöн либö юристöн. Но эг кöсйы восьлавны ни дедлöн, ни батьлöн туйöд. Менö кыскис наукаö. Со и босьтчи туявны коркö уна миллион во сайын олысь чериясöс.

Том палеонтологлöн корсьысьöмъясыс эз вöвны весьшöрö. Коркö Ухта бердын гыалöма зэв ыджыд саридз, коді вешйылöма бокö да сэсся бöр волöма. Но сэсся мулöн вöрöм вöсна артмöмаöсь ваувса гöраяс (рифъяс), кодъяс торйöдöмаöсь саридзлысь ыджыд юкöн, кодöс палеонтологъяс нимтöмаöсь Тиманса тыöн. Вочасöн солыс пуксьöма да тыас ваыс дубалöма. Сэні олöмаöсь ки лапаа черияс, кодъясöс öні аддзисны Геология институтса палеонтологъяс.

—Оз ков чайтны, мый ме öтнам аддзи тайö измöм черияссö, — водзö висьталіс Павел Безносов. — Öд талун став мирын палеонтологъяс корсьысьöны öтвылысь, сідзжö öтвылысь юксьöны аддзöмторъяс йылысь асланыс мöвпъясöн.

Со и Ухта бердса важся Тиман ты местаын Павел Безносов уджаліс Швецияса профессор-палеонтолог Пэр Эрик Альбергкöд, а сідзжö Латвияысь да Великобританияысь учёнöйяскöд. Öні Ухта бердын аддзöм важся измöм черияслöн нёль автор. Ставöн воисны öти кывйö, мый буретш тайö нёль ки лапаа черияссьыс вочасöн артмöмаöсь му вылын олысь пемöсъяс. Тайö кык метр кузьта "тетраподъяссö", учёнöйлöн кывъяс серти, оз нин позь шуны тырвыйö чериясöн. Öд налöн вöліны нин ки лапаяс.

Öні Павел Безносов ёртъясыскöд бурджыка туялö найöс. Сылöн мöвпъяс серти, колö сетны аддзöмторъясыслы кутшöмкö коми национальнöй ним, мед петкöдлыны, мый важся чериясыс коркö овлісны Комиын, кöні вöлі ыджыд саридз. Том учёнöйлöн висьталöм серти, аддзöмторъясыс лоасны подулöн и кандидат да доктор ним вылö диссертацияяс дорйигöн. На йылысь сэсся, дерт жö, лоö паськыдджыка юöртöма палеонтологъяслöн гырысь чукöртчылöмъяс дырйи.