Новости Республики Коми | Комиинформ

Алексей Колегов: Кад нин бергöдны изсö

Алексей Колегов: Кад нин бергöдны изсö
Алексей Колегов: Кад нин бергöдны изсö
logo

Республикаса патриотъясöн юрнуöдысь да бизнесмен Алексей Колегов неважöн вöлі Кулöмдін районын да гижис сэтчö ветлöм йылысь. Сійö лыддьö, мый районыс пыр жö виччысьö патриотъяссянь отсöг.

Кык во сайын вöлі нин Кулöмдін районын да öні выльысь веськавлі Эжва йылö, кодöс "Василей" праздник вöснаыс нин позьö шуны республикалöн сьöлöмöн. Звöнитліс ёртöй, кодкöд коркö велöдчылім видз-му овмöс техникумын, корис ветлыны пармаö. Сійö, мый аддзылі, ёна вöрзьöдіс менсьым сьöлöмöс. Но эз вöрыс. Сэні ставыс бур. Пармаыс кутас на сулавны уна сюрс во. Шог мöдторйысь. Районыс кулö. И зэв öдйö. Веськыда син водзын. Кулöны войтырыс.

Тані олысьыс пыр этшаджык и этшаджык. Öткымын сикт-грездын оз нин кывны челядь гöлöсъяс. Мужичöйяс юöны, торйöн нин том йöз. Нывбабаяс кыскöны ас выланыс гортса овмöснысö. Воис сэтчöдз, кор верöсыс кутшöмкö зелльö юöм бöрын пукалö гортас, а гöтырыс мунö удж вылö да весиг вöралö. Кытчöдз воим! Регыд некодлы лоö уджавны. Ставнысö чинталасны. Сиктас уджыс абу. Районса промышленносьт да видз-му овмöс сулалöны пидзöс выланыс! Колö мыйкö вöчны!

Колö кыпöдны сиктсö! Тайöс и кöсйöны патриотъяс. Огö кö босьтчöй öні, кулам ставным, став войтырыс, кыдзи коркö мамонтъяс. Миянöс дзикöдз личкисны, да водзö туйыс оз тыдав. Сиктса мортлы тайö капкансьыс сьöкыд петны. Со öд кытчöдз вайöдісны миянöс калым перйысьяс, гусясьысьяс да жуликъяс. Сöмын патриотъяс вермасны пуктыны талы пом. Гусясьöмкöд позьö тышкасьны сöмын Сталин моз — зэв чорыда мыждыны быд калым босьтöмысь, быд гусясьöмысь. Тайö миян уджтаслöн медводдза туйвизьыс — колö лёк гöликöн чышкыштны шышъясöс, калым босьтысьясöс, казна гусявлысьясöс да лöсьöдны медбöрын пöрадок. Чорыд киястöг миян странаын пöрадоктö он вермы лöсьöдны.

Кад нин тшöктыны чиновникъясöс уджавны. Власьтъяс сьöлыштісны да дзикöдз вунöдісны сиктса олысьяс йылысь. Налы öд воö сьöлöм вылас сöмын карса олöм, сэні, кöні бергалö уна сьöм да эм, кытчö сійöс видзны, а калымтö позьö перйыны яндысьтöг нин. Сиктса чиновникъяс оз жö кольччыны — гусясьöны, зырйöн аслыныс зыртöны сьöмсö. Менам корöмъяс серти прокуратура öні тöдмасьö Кулöмдін районса администрацияысь некымын чиновниклöн делööн. Найöс вермасны кыскыны уголовнöй кывкутöмö. Со öд кыдзи кöзяитöны!

А мыйла и колöны тайö районса бюрократъясыс, оз кö найö кöсйыны дорйыны сиктса олысьöс? Некодлы нин абу гусятор, мый ЛПК-ысь (öні "Монди") öнія суйöрсайса кöзяинъяс кутісны чинтыны уджалысьяссö. Регыд лоö пöдлалöма "Финлеском" пöдса акционер котырлысь Тымсерса участок. Но сы пыдди некутшöм удж оз вöзйыны. Со и пукав, верстьö мужичöй, юсьы да вайöд семьятö корысьöдз. Сöмын асланым правояс вöсна тыш вермас мездыны дзикöдз киссьöмысь районса вöр лэдзан промышленносьтöс. А мöд ног став вöр лэдзысьясыс колясны уджтöг, налöн семьяясыс сёян-юантöг, дзикöдз бырасны быдса сиктъяс да посёлокъяс, тыртöммас Коми муным!

Миян уджтаслöн мöд туйвизьыс — шедöдны Австрияысь воöм ЛПК-са веськöдлысьяссянь, банкъяссянь вöрса проектъяс вылö сьöм да збыльмöдны тайö проектъяссö. Кыдзи вöлі Сöвет кадö — лöсьöдны государственнöй леспромхозъяс, кöні водзті вöлі бур пöрадок да зумыд экономика. Ме бизнесмен да тöда, кыдзи котыртны производство, ылі районын вермас бура уджавны сöмын государственнöй бизнес. Сідзкö, колö тшöктыны чиновникъяслы ёнджыка пессьыны да котыртны татшöм бизнессö. Тайö миян медводдза мог.

Некод оз тышкась сиктын вина юöмкöд. А тадзтö регыд ни öти садь морт оз коль торъя сикт-грездъясын. Юöны нин и нывбабаяс. Зэв чорыда. Бырöдöны и асьнысö, и семьянысö. Войтырыс юсьöны. А власьтъяс та вылö видзöдöны чунь пырыс. Кодкö кöть чиновникъяс пиысь мыйкö вöчис-ö тайö грексьыс мынтöдчöм могысь? /д позьö жö вынсьöдны уколасьöм кузя районса уджтас. Пуктыны вина юöмыслы пом. Колö бöр бергöдчыны садь оласноглань да петкöдны веськыд туй вылö дзикöдз ылалöм мужичöйясöс!

Коймöд туйвизьыс миян — мездыны сиктöс зэв сьöкыд висьöмысь — вина юöмысь. Сöмын став войтырлöн отсöгöн позьö мездысьны тайö ускöттьöсьыс. А та могысь колö районса уджтас.

Водзтіджык миян пöль-пöчьяс торъя сикт-грездъясö воöдчывлісны юяс кузя. Бöрынджык кутісны стрöитны туйяс. Найö колöны промышленносьт сöвмöдöм, сёян-юан да лекарствояс вайöм могысь. Но талун районын туйясыс некытчö шогмытöмöсь. Натöг ни öти производство оз вермы уджавны. И вöртö, и сёян-юантö нуöм-вайöм могысь колö туй. Регыд Кулöмдін районса олысьяслы бара ковмас бергöдчыны юяслань! Мыйла районса власьтъяс оз панны бур туйяс нюжöдöм йылысь сёрни республика водзын? Вочакывйыс та вылö абу.

Торъя сёрни "ЦентрВудКом" кыпöдöм йылысь. Сэні помтöг гусясьöмаöсь, мыйысь мукöд странаясын пук-сьöдöны дзескыдінö. Шуöны, мый тайö проект вылас кодсюрö татчöс чиновникъяс пиысь нажöвитіс эз öти миллион зэв донтöг вöрсö кöртымалöмысь. Колö, медым право видзан органъяс тöдмасисны эз сöмын Ку-лöмдінса власьтъяслöн коммунальнöй овмöсöн веськöдлöмöн, но и вöрса овмöсын муклюйтöмöн. Власьт кö веськодьпырысь видзöдö йöз вылö да мöвпалö сöмын ас йывсьыс, кад нин войтырыслы вежны татшöм власьтсö. А войтырыс миян парма кодьöсь жö ёнöсь да оз терпитны ылöдчöмсö!

Ёрткöд вöрті ветлöдлігöн паныдалім туй вылö петысь нывбабаöс. Шыасим сы дінö. Прöстöй коми ань. Сылöн пöль-пöчьясыс тайö вöрас пуктавлöмаöсь капканъяс. И сійö на моз жö вöчö. Воим сёрниö. Уджалö школаын пöварöн. Верöсыс пагалöма вина юöмысь. Сійö öтнас быдтö кык нылöс. Дерт, абу кокни. Но удитö и ассьыс уджсö вöчны, и вöравны. Шуа сылы, мися, нывбабаыдлы оз туй вöравны. Быдсямаыс вермас лоны.

Сöмын серöктіс меным воча. А мый пö миянкöд лоас, ми пö öд пармаын чужлöм-быдмылöм войтыр...