Новости Республики Коми | Комиинформ

Олан гажныс — театр

Олан гажныс — театр
Олан гажныс — театр
logo

Кöкъямысдас во сайын Нёбдінса Виттор вермис аддзыны да öтувтны ас мозыс жö коми театрöн олысь енбиа войтырöс. Сылысь туйвизьсö водзö нуöдісны Пантелеймон Мысов, Николай Дьяконов, Степан Ермолин, Иван Аврамов, Глафира Сидорова, Юлия Трошева да нöшта уна мукöд артист, режиссёр. Буретш на йылысь висьтавсьö драма театрлöн юбилей кежлö йöзöдöм "Призвание — театр" небöгын.

– 2004 воын Виктор Градовкöд дасьтысим Степан Ермолинлы сиöм рыт кежлö да зілим пыдісянь туявны театрлысь медводдза комын вося олöмсö, – висьталö Владимир Ермолин, Степан Ивановичлöн пиыс, "КонсультантПлюсКоми" компанияöн веськöдлысь. – Сёрöнджык республикаса театръясын уджалысьяслöн котырöн юрнуöдысь Галина Миковакöд шуим нуöдны "Зарни кодзув" конкурс. 2007 воö конкурс кежлас Александра Шергинакöд лöсьöдім Сыктывкарса куим да Воркутаса кык театр йылысь буклет. И тайö квайт вося уджыс, тöдöмысь, и лоис выль небöгыслы подулöн.

"Призвание – театр" книгасö дасьтыны босьтчöмаöсь Н.Дьяконов нима музейын уджалысьяс Мария Удоратина, Надежда Костина да культура колледжын велöдысь, республикаын нималана критик Вера Морозова. Мария Алексеевналöн кывъяс серти, кадыс вöлöма этша, и век жö асланыс гижöдъясын кöс-йöмаöсь петкöдлыны артистъяслысь олöмсö. Найö пö миян кодь жö йöз, а сцена вылö пе-тасны да дзикöдз вежсьöны.

– Босьті небöгсö киö да сьöлöм тіпкöмöс лöньöдны ог вермы, – содтö Вера Семёновна. – Актёрыдлöн уджыс сцена вывсянь зэв мичаа тыдовтчö, но спектакльтö видзöдан, и кутшöмкö кад мысти аддзылöмторйыс вушйö ве-жöрсьыд. Но небöгъясын и тайö уджыс кольö историяö ассьыс пай.

Збыльысь öд, коми театр йылысь небöгыс зэв этша. Ворсысьяс йылысь петавлöма квайт книга, а театрлöн историялы сиöма сöмын кыкöс – 1951 да 1965 воясö найöс лэ-дзлісны, раритетъясöн лоисны. Бöръясö Серафима Попова лöсьöдöма. Нелямын во драма театр йылысь петасъяс эз вöвны, и ми зэв этша тöдам на йылысь, коді уджавліс да и öні уджалö театрын.

Книгасö дасьтысьяс сувтö-дöмаöсь ас водзас мог тöд-мöдны заслуженнöй да народнöй артист, культураын да искусствоын заслуженнöй уджалысь нимöн пасйöм режиссёръяскöд, артистъяскöд, художникъяскöд, кодъяслöн олöмыс йитчöма Виктор Савин нима театркöд. Небöгын лыддьöдлöма 83 мортöс, на пиысь комын сизимыслысь туялöмаöсь олöмсö да творчествосö. Но, кыдзи шуöны асьныс книгасö дасьтысьяс, унаöн абу нин ловъяöсь и рöдвужыс абу, кодкö муніс мöд карö, мöд театрö, та вöсна быдтор юасьны-стöчмöдны позянлуныс эз вöв, и небöгö кутшöмкö сорсьöмъяс вермисны веськавны. Но эскöны, мый лоас на мöд петас, сорсьöмъястöгыс нин, кытчö содтасны и налысь нимъяссö, кодъясöс абу пасйöма тайö книгаас.

Небöгнас тöдмöдігöн КР-са культура кузя министрöс первой вежысь Олег Азаров аттьöаліс книгасö лэдзны отсалöмысь "КонсультантПлюсКомиын" уджалысьясöс. Владимир Степанович Ермолин пö петкöдлö, кутшöмöн колö лоны предпринимательяслы.

– Менам челядьдырöй колис Карл Маркс уличавывса керкаын, кöні овлісны Глафира Сидорова, Александр Зин, Николай Дьяконовлöн рöдвужыс, – висьталіс сійö. – Ме найöс ичöтсянь тöдлі, и зэв нимкодь вöлі аддзыны суседъясöс книга лист бокъясысь.

А тайö гижöдсö окота помавны Вера Морозовалöн кывъясöн: "Артистъяс! Ворсöй, гажöдöй йöзсö, тшöктöй найöс мöвпавны, и ті колянныд историяö!"