Новости Республики Коми | Комиинформ

Челядь — верстьöлöн чача?

Челядь — верстьöлöн чача?
Челядь — верстьöлöн чача?
logo
Быд кагалы медся донаöн да медся радейтанаöн лоöны бать-мам.
Жаль, мый унаöн оз тöдны татшöм шудсö, бать-мамтöг кольöмаöсь да.
Кодсюрöлы олöмыс "козьналö" выль семья. А сэсся, овлö и, бöр мырддьö.
Коньöр зонпосни кольöны сирöтаöн кыкысь, а то и куимысь.

Кывзысьтöмысь приютö

Кыдзи висьталіс Комиысь социальнöя сöвмöм кузя агентствоысь Сыктывкарын опека да попечительство управлениеöн весь-кöдлысь Наталья Владимировна Мастракова, кольöм во юркарын 16 семья бöр вайöдісны интер-натö дöзьöр улö босьтлöм челядьöс. Таво шыöдчылісны нин кык семья.

Медсясö опекун семьяын мытшöдъясыс лоöны, кор кагаыслы тырö ар дас кык-дас нёль. Зонпосни оз кывзысьны гортсаясыслысь, сетчöны лёклань, мунöны гортсьыс. Ныв-зон элясьöны, мый налы оз сетны колана мында сьöм, видöны вой шöрöдз гуляйтöмысь. Бать-мам кö асланыс челядьыслöн татшöм кывзысьтöм-ыждалöмсö терпитöны, зільöны бурас велöдны, а опекунъяслöн этшыс озджык тырмы да корöны вельмöм зонпосниöс бöр инавны интернат-приютö.

—Миянöс тайö ёна майшöдлö, —шуö Наталья Владимировна. —Вермытöм либö висьлöс челядьöс кö бöр бергöдöны, гöгöрвоана. Но öд овлö, верстьö ыстысьöны, мый налы челядьыс мыйöнкö эз кажитчыны.

Кольöм воö опека да попечительство управлениеö кызвыныс шыöдчöмаöсь олöма йöз. Унджыкыс — пöль-пöч, кодъяс быдтісны ассьыныс внук-внучкасö челя-дьыслöн юсьöм бöрын. Дерт, налы жаль сетны внукъяссö приютъясö, но пикö кö воан... Зонпосни верстяммöны да дугдöны кывзысьны пöч-пöльыслысь. Отсасьöм пыдди найö пинясьöны, дыр шöйтöны ывлаын да пакöститчöны. Со олöма йöз и шыöдчöны социальнöй службаясö.

 

Верöслы оз ков, и меным тшöтш

Ичöт кага оз на гöгöрво, мыйла сылöн овыс бать-мамыскöд абу öткодь. А мыйöн верстяммыштас, кутас юасьны. И кор рöдвужыс висьталасны, мый коркö сійöс дзоляöн босьтісны приютысь, зонпосни дугдöны кывзысьны. Тайöн, гашкö, найö кöсйöны петкöдлыны, мый абу кö тэ сылöн збыль бать-мам, пыдди пуктыны оз ков.

Роговъяслöн семьяын Света быдмис дас куим во. Гозъя нывкаöс босьтісны ас ордас кык арö-саöн. Татьяна Афанасьевна Светаöс кöсйис ныв пыдди босьтны, аслас кагаыс эз вöв да. Но сідз колана кабалаяссö и эз вöч. Ань гöгöрвоöдіс, мый опекаысь сьöм воö. А ныв пыдди кö гижис, государствосянь эз мынтыны, сэки эськö нывкаöс сьöкыдджык вöлі вердны-пасьтöдны.

Татьяна Афанасьевналы ковмöма ёна уджавны, а Света кызвын кадсö коллялöма бабыс ордын. 2007 воын олöма ань кувсьöма да Татьяна Афана- сьевна Светаöс босьтöма ас ордас. Но мама-нылалöн öтув олöмыс абу ладмöма. Во мысти мамыс кувсьöм бöрын ань тöдмасьöма мужичöйкöд. Нывка жö кутöма вежöгтыны мамсö мужичöй дорас. Света мамсö "велöдöм могысь" гортсьыс мунöма, школаас лёка кутöма велöдчыны и.

Кольöм во Роговъяслöн семья Ухтаысь вуджöма овны Сыктывкарö. Тані Света тöдмасьöма выль ёртъяскöд да бара на заводитöма войбыдъясöн шöйтны карöд.

—Гозъя дзикöдз дöзмöмаöсь Света вылö да шыöдчисны миян дорö, мед нывкаöс интернатö мöдöдім, — висьталö Наталья Владимировна. — Нöшта ань шуис, мый ёнджыкасö верöс вöснаыс кöсйö эновтны нывкаöс. Сылы пö Света оз ков, и меным тшöтш. Бурджык пö радейтана морткöд овны. Да и, кыдзи висьталö ань, верöсыслöн эм ныв воддза гöтырсяньыс. Бурджык пö сійöс быдтам-велöдам.

Дерт, тадзи вöчны оз позь. Колö нин лоны дзик кын сьöлöмаöн. Öд Татьяна Афанасьевна Светаöс быдтіс кык арöссянь дас витöдз. Сідзкö, ань первойсяньыс эз радейт нывкаöс.

Сыктывкарса опека да попечительство управлениеын уджалысьяс эськö öлöдöмаöсь Роговъясöс нывкаöс эновтöмысь, но сідз абу и вермöмаöсь сёрнитчыны. Майын Татьяна Роговаöс киритöмаöсь опекаысь. Öні Света олö Вылыс Човса социально-реабилитационнöй шöринын, а водзö сійöс виччысьö интернат.

Абу миян ныв

Сыктывкарса опека да попечительство управлениеын зільысьяс уджалöны нöшта öти семьякöд, кодъяс кöсйöны жö эновтны быдтассö.

Январын Сыктывкарысь Смирнов гозъя шыöдчöмаöсь управлениеö. Найö шуöмаöсь, мый абу на пöрысьöсь да кöсйöны отсавны эновтöм кагалы. Асланыс челя-дьыс быдмöмаöсь нин. Гозъя ас ордас босьтöмаöсь сизим арöса нывкаöс.

—Кор ми налы бöрйим нывкаöс, — водзö висьталö опека да попечительство управлениеöн весь-кöдлысь, — ань заводитліс падъявны, колö-ö быть сійöс босьтны, зэв нин пö Ирочка визув да. Но сылöн верöсыс шуис: "Ми босьтам Ираöс".

Управлениеысь специалистъяс вöзйöмаöсь медводз бурджыка тöдмасьны нывкакöд, вайöдлыны сійöс рöдвужыс ордö гöститны, öд эм весиг сідз шусяна "гöститан кад", кор приютысь челядьöс позьö ордад босьтлыны гоз-мöд лун либö вежон кежлö. Но Смирнов гозъя шуöмаöсь, мый Ираöс босьтасны быдтыны.

—Ёна и шемöсмим, кор куим тöлысь мысти, апрельын, локтісны Смирновъяс да шуисны, мый Ира абу налöн ныв да оз вермыны водзö быдтыны сійöс, — висьталö Наталья Владимировна. — Кыдз тадзи позьö? Ог гöгöрво. Ира öд абу чача, кодöн ворсыш-тін, а сэсся, дышöдіс да, эновтін. И абу кутшöмкö кычи либö каньпи, кодöс позьö суседыдлы сетны.

А Смирнов гозъя буретш суседыслы и кöсйöны сетны Ираöс. Ань шуöма, мый нывкаыс жаль да, бöр приютö мед оз веськав, öти тöдса семьяö кöсйö инавны. Налöн пö посни челядьыс уна да, Иралы накöд гажаджык лоö ворснысö.

* * *

Öні Сыктывкарса опека да попечительство управлениеö шыöдчöмаöсь 17 гозъя, кодъяс кöсйöны босьны челядьöс. Кутшöм налöн лоö водзö олöмыс, ог тöд. Гашкö, Светаöн да Ираöн моз ворсыштасны да бöр вöзъясны интернатö? А, гашкö и, збыльысь сьöлöмсяньыс кутасны радейтны.

Екатерина МАКАРОВА.

Снимокыс авторлöн.

"Коми му" газет.

 

* * * Война кадö серти öні Россияын батьтöм-мамтöм челядьыс унджык. 1940-1945 воясö кö артавсис 678 сюрс сирöта, öні пöшти 700 сюрс. Кык-коймöд юкöныс на пöвстысь социальнöй сирöтаяс – бать-мамыс ловъяöсь, но эновтöмаöсь быдтасъяссö.

Коми Республикаса социальнöя сöвмöм кузя агентстволöн юöр серти, миян республикаын батьтöм-мамтöм 5.334 ныв-зон. На пöвстысь:

—3.051 челядьöс босьтöмаöсь дöзьöр улö;

—1.507 зонпосни быдмöны интернат-приютын;

—490 кагаöс видзöны ныв-пи пыдди (приёмнöй семьяын).

* * * Кытчö нуöны Россияысь бать-мамтöм челядьöс?

—Америкаын быдмöны 1.773 ныв-зон, на пöвстысь 97-ыс вермытöм;

—Испанияын – 904 ныв-зон, на пöвстысь 37-ыс вермытöм;

—Италияын – 496 ныв-зон, на пöвстысь 35-ыс вермытöм;

—Францияын – 325 ныв-зон, на пöвстысь дасыс вермытöм;

—Германияын – 188 ныв-зон, на пöвстысь 21-ыс вермытöм;

—Великобританияын – 24 ныв-зон;

—СНГ-ö пырысь государствоясын – 6 ныв-зон.

* * * Кык во сайын депутатъяс вынсьö-дісны "Опека да попечительство йылысь" 48-öд номера федеральнöй оланпас, мый серти опекун дöзьöр улö босьтöм кагалöн тшöт вылысь сьöмсö оз вермы видзны аслас кöсйöм серти. Верстьöлы колö быд во висьтавны опека да попечительство управлениеын уджалысьяслы, мый вылö сійö видзöма кагаыслысь сьöмсö. Та кындзи быд тöлысь гижавны мыйта сьöм мунöма сёян-юан вылö, а мыйта — кöм-паськöм вылö.

Тайö выль оланпас сертиыс дас нёль арöса зонпосни вермасны асьныс вöдитчыны сьöмöн, кодöс налы вичмöдö государство. Опекунъясöс тайö дöзмöдö. Найö чайтöны, мый тыр арлыдтöмаяс сьöмсö вермасны лотны нем думайттöг. Бур, ньöбасны кö паськöм либö сёян. А вермасны öд и куритчан либö сур вылö ышмыны.

—Миянлы гöгöрвоана опекунъяслöн майшасьöмыс, — шуö Комиысь социальнöя сöвмöм кузя агентствоысь Сыктывкарын опека да попечительство управлениеöн веськöдлысь Наталья Владимировна Мастракова. — Но быть колö овны оланпас серти.