Новости Республики Коми | Комиинформ

Пшемыслав Маевски: "Важся бур оласногсö колö видзны"

Пшемыслав Маевски: "Важся бур оласногсö колö видзны"
Пшемыслав Маевски: "Важся бур оласногсö колö видзны"
logo

Коми регионса "Эзысь парма" некоммерческöй фондлöн зільöм-водзмöстчöм йылысь бура тöдöны миян республикаын олысьяс.

Кольöм во помын вöлі кык аслыспöлöс тшупöда пас – тырис фондсö котыртöмсянь 10 да "Луздор" Модельнöй вöр" проект панöмсянь 15 во.

Жаль, но "Эзысь пармаöн" веськöдлысь Пшемыслав Маевски, коді збыльысь зэв уна вын сетіс фондыслы, мунö Комиысь. Сылöн олöм-удж йылысь "Коми му" йöзöдліс нин некымын гижöд.

Республикаысь мунöм водзвылын сыкöд бара на аддзысьлім.

–Кыдзи эськö асьныд донъяланныд фондлысь уджсö?

–Кыдзкö абу и лöсьыд аслым донъявны, мый сяммим збыльмöдны, мый эз на артмы. Чайта да, позьö шуны, мый вöрзьöдлытöм вöр видзан-сöвмöдан уджтасыс пöртсьö олöмö, Комиын вöрсö сертифицируйтöны, государственнöй ведомствояс, вöр заптан предприятиеяс да сикт-грездын олысьяс босьтчисны öти кывйö воöдчыны, кöні да кор керасьны.

Таысь öтдор "Эзысь парма" босьтчис збыльмöдны выль нырвизьяс: "Мозын" модельнöй ю", республикаса ылі сикт-грездын уна нэмчöжся вöралан да чери кыян традицияяс видзöм-сöвмöдöм, парма-ягöн да ю-тыöн колана ногöн да лючки вöдитчöм да с.в. Эска, став тайö уджсö водзö лоö нуöдöма.

–Пшемыслав, республикаса кутшöм районъясö вевъялінныд волыны?

–Комиö локті 1995 воын. И тайö каднас войвыв муыс лоис меным збыльысь зэв матысса да муса. Волі Луздор, Койгорт, Сыктыв, Сыктывдін, Кöрткерöс, Кулöмдін, Княжпогост, Мылдін, Удора районъясö, а сідзжö Войвыв Изйö. И кöсъя шуны, коми йöз ёна воисны сьöлöм вылö. Накöд позьö воöдчыны öти кывйö, кор ассьыд мöвптö бура подулалан, лыдпасъяс вайöдан да гöгöрвоöдан. Сэсся комиыд збыльысь радейтö да пыдди пуктö парма, ю-ты, ас ногыс тöждысьö зверь-пöтка да чери вöсна.

Ыджыд аттьö Енмыслы, мый мойвиис тöдмасьны Луздорысь Наталья Михеевакöд да Александр Киндфатеркöд, Койгортысь Артур Богенецкöд, Удораысь Альберт Логиновкöд да Алексей Вурдовкöд. Верма казьтыштны нöшта зэв на унаöс.

–Ті вöлінныд уна странаын. А ёна-ö торъялö Коми, шуам, Польшаысь либö Швецияысь?

–Польшаын бура сöвмö видз-му овмöс. Му-виддзыд оз тыртöмав. Сэсся сэні зэв уна олысьыс. Скандинавияса странаясын туйясыс бурöсь, экономикаыс сöвмöма... Комиын да Швеция-Финляндияын поводдяыс оз ёна торъяв. И вужвойтырыс мыйöнкö öткодьöсь: вежöраöсь да сюсьöсь, ассьыныс уджсö вöчöны гöгöрбок ставсö думыштöмöн, на йылысь уна бурсö позьö висьтавны. Но коми йöз оз вермыны збыльмöдны Енмöн козьналöм ассьыныс став позянлунсö, та могысь Россияын абу торъя тэчасыс да.

Сэк жö тані абу на кусöма-бырöма важся оласногыс. Мойвиліс волыны ылі сикт-грездö. Сэні уна на важ ногöн тшупöм керкаыс, йöзыс сёрнитöны комиöн, важся традицияыс, культураыс ловъя на. Талун тайö збыльысь ыджыд озырлун. Но сідз шусяна глобализация нырö-талялö став важсö… Содтöд на, коми сикт-грезд рочмö.

Чайта да, вужвойтырлысь важся бур оласногсö быть колö видзны. И государстволы та могысь колö зільны-водзмöстчыны.

–А вöр-ва видзöмыс?

–Россияын вöр-ва видзан-доръян законъясыс вывті стрöгöсь. Видзöдлан да, ставсö урчитöма-индöма, но сэк жö тайö оланпасъяссö тшöкыда торкалöны. Сідз, мир туй пöлöн уна пас-гижöд чуксалö-вöзйö, видзöй пö вöр. Но мый та могысь колö вöчны?

Мирса мукöд странаын татшöмыс абу. И вöр-ва видзан оланпасъясыс абу Россияын кодь стрöгöсь, а век жö найöс оз торкавны. Гашкö, талань жö колö сынны?.. Медым законсö пыдди пуктіс, кыдзи торъя морт, сідз и ыджыд предприятие.

И бара на казьтышта сиктын олысьöс. Парма да ю дорö сылöн дзик мöд видзöдлас. Öд гöгнас йитчöма парма-юкöд. Пöль-батьлöн велöдöмыс абу на вунöма, сэсся и ыджыдалö на сöвесьт, сиктсаыд ас угоддьöаныс некор оз пакöститчыны.

Рынок вужйöдöм бöрын республикаса ылі сикт-грездын быри удж. Туйясыс омöльöсь. Карöдз воöдчыны зэв сьöкыд. Тайö да мукöд помка вöсна сикт-грездын оз сöвмы бизнес. Войвылын видз-му овмöс сöвмöдны абу жö кокни, öтувъя овмöсыд ыджыд барыштö öдвакö вермас нажöвитны...

Вужвойтыр пиысь унаöн сэсся олан туй визьсö воштісны. Томуловöс пöль-пöчлöн нэмöвöйся оласногыс воддза моз оз нин ышöд. Ассьыныс пай таö пуктісны öтуввез, телевидение, суйöр сайö ветлöм да сэтчöс олöмöн тöдмасьöм. Том йöз аддзöны, мый чужан сиктаныс тупкыссьö школа, бурдöдчанін, туйясыс лёксьыс-лёкöсь. А мир пасьталаын олöмыс зэв öдйö сöвмö...

Тадзи и кусö вужвойтырлöн важся оласногыс, чусмö культураыс, чужан кывйыс, а такöд тшöтш и вöр-васö пыдди пуктöмыс.

И век жö чайта, комиыд – вына войтыр, сяммасны ладмöдчыны выль оласног да рынок дорö. Тайö аслыспöлöс тшупöд, кодöс йöзыс вуджасны. Дерт, унаöн мунасны сикт-грездысь, но кызвыныс кольччасны. Эска таö. Талун тай сиктсаяс вöралöны, чери кыйöны, ас овмöсын зільöны, челядьöс быдтöны-велöдöны.

–Пшемыслав, мый нöшта кольö паметяныд?

–Войвывса вöр-валöн мичлуныс, Печора, Эжва, Лöкчим, Сыктыв, Емва юяс, кöні мойвиис вуграсьны. Пасъя, Комиын юяссö абу дорöмаöсь Европаын моз кöрт-бетонö. И сэті кывтігöн помся позьö нимкодясьны яг-раснас.

Жаль, но республикаса юясын чериыс этша. Зэв ёна кыйсьöны да. И вужвойтыр кыдзкö та дорö велалöмаöсь. И кодсюрö 500 грамма сирписö да 200 грамма ёкышписö лыддьö нин ыджыд чериöн. Кытысь гырысьыс, кор гöгöр быдсикас ботансö восьсöн вузалöны. Сэсся республика пасьта коз-пожöмсö ёна кералісны, да та вöсна юяс косьмисны-ляпкалісны. А мöд боксянь кö, сиктсалы колö кыдзкö овны, кынöмпöт перйыны. Та вöсна и водзті кыйсьылісны, и талун вуграсьöны, и аски кутасны вадорад лэччывны.

Дерт, чериа юясыс Комиын эмöсь. Но татшöмыс абу уна. Вайöда пример. Вуграсьлі и Россияса мукöд регионын. Сідз, тырмымöн вуджны Из мöдарö. Обь да сыö усьысь юясын быдсикас чериыс, на лыдын и зэв гырысьыс, вывті уна. Коркö та мында жö вöвлöма и Комиын. И сэні кыснанöн либö сідз шусяна "гутйöн" позьö вель кокниа кыйны дас килоа сир.

Менам видзöдлас серти, чери кыян оланпассö колö вежыштны. Медым эськö асьныс йöзыс дöзьöритісны ю-тысö. Но тайö öдйö оз артмы, та могысь колö кад. "Эзысь парма" фондын уджалысьяс босьтчисны збыльмöдны "Мозын" модельнöй ю" проект. Чайтам да, зэв бур, кор ю-тылöн эм кöзяин. Но и тані уна "налькйыс". Сідз, öнія закон серти позьö босьтны кöртымö юлысь юкöн либö вад. Но кöртымалысьыс абу тырвыйö кöзяин. Ваысь ботансö вермö лэптыны сöмын чери видзан инспекцияын зільысь. Мöд-кö, тысö кöртымö сетігöн некод оз туяв, кутшöм да уна-ö сэні чериыс. Кольö во вит. И кыдзи сэсся верман шуны, тайö каднас тыас сын-сирыс содіс али чиніс? А, гашкö, бокысь воöм мортлы дорысь тысö кöртымö бурджык сетны сиктсалы? Котыртны артель, медым вужвойтыр вермисны сёйöм вылö кыйны черисö.

Чайта да, босьтöма эськö бур нырвизь, но тайö уджсö колö водзö нуöдны. Водзті сиктса мортлöн вöлöма аслас кыйсян угоддьö, коді вуджлöма батьсяньыс пиыслы. И сэки пармаын да юын вöлöма пöрадокыс. Жаль, Сöвет власьт воясö ставыс тайö кусöма-бырöма.

–А важöн ті вуграсянныд?

–Комиö вотöдз ёна радейтлі вöравны. Но 12 во сайын сэкся оланпас вöсна суйöр сайысь воöм вöралысьлы кыйсьыны вöлі сьöкыд. Зэв кокниа позьö вöлі аслыспöлöс налькйö шедны. А ме законтö ёна пыдди пукта. И пиöй, коді олö Швецияын, вöзйис видлыны кыснанасьны, кöть таöдзсö спиннингтö киö эг босьтлы. Пиöй и велöдіс-ыззьöдіс вуграсьны. Майбыр, чери кыян туризмыс мир пасьталаын ёна сöвмöма. Быд пöрйö отпускö петалігöн зіли ветлыны кытчöкö выльлаö. Сідз, вуграсьны радейтысь талун, дерт, эм кö сьöмыс, бура вермас шойччыны и Голландияын, Африкаын, Испанияын, Скандинавияса странаясын. Стокгольм кар шöрын кыснанасигöн шедö зэв гырысь кумжа, чими.

Россияын позьö жö черитö кыйны, но тадзи шойччынытö сувтö зэв дона. Ичöт вертолёт абу. Лоö медавны Ми-8, а сыысь колö мынтыны зэв уна сьöм. А нöшта на öд колö вештыны вуграсьöмсö котыртысь фирмалы. Ёна донтöмджык кыснанасьны суйöр сайын, кöні и оласног-шойччöмыс бурджык.

Жаль, но Комикöд лоö янсöдчыны. Сідз нин артмис. И век жö кадысь кадö кута волывлыны татчö, кöні зільöны менам ёртъяс.