Новости Республики Коми | Комиинформ

Ме сьöлöмöн и лолöн поэт

Ме сьöлöмöн и лолöн поэт
Ме сьöлöмöн и лолöн поэт
logo

Комияс шуöны: "Ар — гöтрасян кад", а миян тай артмö "Ар — небöг нимöдан кад". Со неважöн юркарса коми культура шöринын кыпыда нимöдiм Иван Белыхлысь "Кöмтöм кока челядьдыр" выль петассö. Та пöрйö бара жö тайö шоныд коми керкаас чукöртлiм рöдвужсö, ёртъяссö, томуловöс да бур йöзö "петкöдiм" Эдуард Тимушевлысь "Помасьлытöм муслун" выль ичöтик небöгсö.

Олiс-вылiс Поэт, олiс-вылiс,

Йöзлысь шудсö и шоглунсö кылiс.

Гижис, радейтiс, палявлiс, юлiс,

Эз и тöдлыны, кыдзи-мый кулiс.

Мича гижöдъяс, гашкö, на сиис,

Öткалуныс тай йирис да виис.

Зэв тай этшаник му вылас олiс,

Кöть и бур кылыс йöзыслы колiс.

Эгö кужöй ми видзны Поэтöс.

Йывмысь войтырысь выль гижысь петас,

Сöмын сы кодьыс сэсся оз чукты.

Ветла, гу вылас дзоридзьяс пукта,

Кöнi куйлö Поэт, кодi сьылiс...…

Олiс-вылiс Поэт, олiс-вылiс...…

Выль небöгын миянöс медводз паныдалö буретш тайö кывбурыс, кодöс Эдик Тимушев гижлiс бать йывсьыс. А лыддян да, быттьö ас йывсьыс гижöма…

Чужлiс Эдуард Тимушев 1962 воын Кулöмдiн районса Керчомъя сиктын. Август 21 лунö сылы эськö тырис сöмын на ветымын арöс, а сiйö матö квайт во нин абу миянкöд.

Висьтавны кö Эдуард йылысь, сылöн творчество да олан туйвизь йывсьыс, дерт, медводз ковмас казьтыштны батьсö, Алексей Степановичöс.

Алексей Тимушев тшöтш вöлi кывбур гижысьöн, но, чайта да, этшаöн та йылысь тöдöны, öд ловъядырйиыс эз петав ни öти небöг. Сöмын дас во сайын, 2002 воö, Эдуард пиыслöн лöсьöдöмöн лэдзисны Алексей Степановичлысь "Помавтöм сьыланкыв" небöгсö, кытчö пырисны гижысьлöн олöм йывсьыс пасйöдъяс, кывбуръяс, басняяс.

Ас кадö Алексей Тимушевлысь гижöдъяссö зэв вылö донъявлiсны Серафим Попов да Геннадий Юшков. Но коми литератураын ыджыд олöмыс Алексей Степановичлöн эз артмы. Мортыд восьса сьöлöма вöлöма, ставсö повтöг веськыда синмас шулывлöма, ачыс радейтлöма гажöдчывны и мукöдыслы зумыша пукавны абу лэдзлöма. А татшöм морттö, асьныд тöданныд, эз ёна радейтлыны, торйöн нин ыджыд чинаыд. Со и потшлöмаöсь литератураö туйсö.

Со мый казьтылö бать йывсьыс "Парма гор" газет лист бокын ачыс Эдик Василий Лодыгинлы сетöм интервьюын:

"Батьсянь вуджис гижан "висьöмыс". Батьлысь, а эг Крыловлысь, велöдчи гижны и басня. Сылöн, ме серти, бурджыкöсь. Ме батьöс зэв ёна радейтлi и радейта да сы йылысь кывбуръ-ясыс медся донаöсь. И нэм помöдз сы йылысь гижны кута".

Кор шуöны, муыс пö гöгрöс да ичöт, ме талы эска. 1970 вояс заводитчигöн Алексей Степанович да Нина Дмитриевна гоз-мöд во уджалыштöмаöсь менам чужан Маджа сиктын. Алексей Степанович велöдöма школаын роч кыв, а Нина Дмитриевна мыйлакö пырöма детсадйö. И тайö детсадъяс менö, кык арöса нывкаöс, буретш и видзöма Эдик Тимушевлöн мамыс. И сiйö весиг эм менам ичöтдырся снимок вылын. Гортö кайлiгöн ковмас выльысь сюся видзöдлыны тайö фотосö. Да юасьыштны сиктсалысь, гашкö, кодлöнкö велöдчан кадся снимок вылас и Алексей Степанович эм, Эдик Тимушевлöн батьыс.

Батьö

Батьöлöн кöн лэбö лолыс,

Коркö сэтчö жö ме воа,

Зэв нин этша сiйö олiс,

И ми öтлаын кöть лоам.

Лоам збодерöсь да томöсь

Енэжыслöн мöдлапöлас,

Важ моз варовöсь да збойöсь

Кымöръяслöн еджыд йöлас.

—Тэнö, — шуа, — пукта пыдди.

…Кутам гажöдчыны-сьывны…

Сэсся кывбуръясöс лыддя,

Кодъяс йылысь эн и кывлы.

Колö шуны, Алексей Степанович нöшта на и Коми йöзкостса радиоысь шöр редактор Алина Тимушевалöн бать. Со мый казьтылö бать йывсьыс Алина:

"Буретш Маджаысь воöм бöрти Алексей Степанович да Нина Дмитриевна торъялöмаöсь. Батьöй воöма Нёбдiнö да паныдасьöма менам мамкöд. Чужи ме.

Эдиккöд ми збыльысь вöлiм чоя-вокаöн. Паныдасьлынысö, гашкö, эз сэтшöм тшöкыда мойвилы, но телефон пыр вöлi ёна звöнитчылам öта-мöдлы да бура дыр быдтор йывсьыс варовитам.

Эдик вöлi и мыгöрнас, и пытш-кöснас дзик батьыс кодь. Сы моз жö гижис, велöдчис гудöкасьны, вöдитчыны фотоаппаратöн. Олöм помланьыс и Эдик, и батьö босьтчылісны гижны повесьт, и некоднанныс сійöс эз помавны.

Налы со кыкнанныслы Енмыс сетлöма дженьыд нэм. Но öт-тшöтш и яръюгыд ыпнитлöм. Меным нимкодь, мый Эдиклöн Татьяна нылыс велöдчис журналистö, весиг пö мыйкö тшöтш гижышталö. Сiдзкö, гижысь рöдыс Тимушевъяслöн оз на йывмы".

Алексей Степанович нелямын арöсöн мунiс таладор олöмсьыс, кор пиыслы вöлi сöмын дас куим арöс. А дас кык арöсöн нин Эдик гижö ассьыс медводдза кывбур, кодöс нимтö "Вуграсигöн".

Дас квайт арöсöн том гижысьлысь кывбуръяссö йöзöдöны "Ленин туйöд" (öнія "Парма гор") газетын, а во мысти нин "Войвыв кодзув" журналын.

Комын арöсöн Эдуард лэдзис ассьыс медводдза кывбур чукöр "Ёрта сёрни". Комын сизимöн ас тшöт весьтас йöзöдіс "Крест" нима небöг, кытчö пыртіс татшöм нима жö висьт да выль кывбуръяссö. Нелямын öти арöсöн Коми небöг лэдзанiнын Эдуардлöн петö "Видзöдлас" кывбур чукöр.

И со öнi, ветымынын, рöдвуж отсöгöн сылöн петiс "Народная библиотека" серияын "Помасьлытöм муслун" ичöтик небöг.

Кыдзи казьтывлiм нин, батьсяньыс жö Эдик велöдчöма гижны и басня.

Больгысь котыр

Ош чукöртiс став зверсö вöрысь

Да тшöктiс пуксявны зэв скöрысь:

"Ме кöсъя тöдмавнысö öнi,

Тi уджаланныд кыдз да кöнi.

Мед сöмын пöръясьöм эг кыв!"

Да сетiс ручлы медводз кыв.

"Ме, муса войтыр, лун-вой мырся,

Мем уджыс любö ичöтдырсянь.

Ог лэччысь сыысь, кытчöдз кокöй

Оз личав". Сэсся пуксис бокö.

Кыв босьтiс Кöин, ачыс скöр,

Да шуис: "Тöда ме став вöр.

Кöть ыджыд чинöдз ме эг во,

Но лёка уджалысь ог ло".

Сэк больгис, кодi кыдзи кужис,

Мед налöн некодлöн эз вун.

Моральыс ачыс танi чужис:

Мый пукалiгöн вошö лун,

Кор гöгöр уна вöчтöм уджыс.

Батьсяньыс кö пиыслы вуджöма гижан "висьöмыс", Сергей Есенинсянь сiйö босьтö, кыдзи ачыс шуö, поэзиялысь кöрсö да этшсö. Да тшöтш и гудöкасьны окотитöмсö. Со мый казьтылö ачыс Эдуард:

"Сергей Александрович, вöлöмкö, йöзтö усьмöныс йöктöдö, а ме аслым ворса, ачымöс сöмын ышöда. Отсалö сьöкыд здукад, зэв на лöсьыда и отсалö. Ме весиг аслам кывбуръяс вылö кык сьыланкыв лöсьöдi".

Гудöкасьысь

Синва петмöн гудöкасьны велöдча,

Но оз артмы, мый кöть сэсся вöч.

Сьылан пытшкас ловнам пыра-келöдча,

Корсьыся, мед ставыс вöлi стöч.

Гудöк кизьыс — муса нывлöн нёнь йылыс,

Маласигтыр öкта ворсан лад.

Гудöк горыс менö шогысь дорйылiс,

Та вöсна и корсьысьнысö рад.

Медым кодкö сцена вывсянь нязöдчö,

Тадзи перйö аслыс кынöмпöт.

А мем öткöн гудöкасьны кажитчö,

Ворсанногсö бурöн кöть ог тöд.

Сьылан пытшкас ловнам пыра-келöдча,

Велöдысь ни кывзысьысь оз ков.

Синва петмöн гудöкасьны велöдча,

Ыркöдыштны медым шузьöм лов.

Школа помалöм бöрас Эдиклы сюрлiс уджавны Немдінса совхозын механизаторöн, татчöс клубын директорöн, танi жö — сплавын.

1980 воын Эдик пырö велöдчыны Сыктывкарса канму университетö. Со мый казьтылöны Эдиклöн велöдчан ёртъясыс, искусствояс гимназияын коми кыв велöдысьяс Лидия Яковлевна Зварич да Нина Григорьевна Сироткина:

"Ми, дерт, сэк эг гöгöрвоöй, кодкöд миянлы усис шуд велöдчыны. Да Эдик и ачыс некор вылö эз пуксьыв, яндысьысь вöлi, эз, бара-й, горзыв быд пельöссянь, ме пö поэт, кöть эськö тöдiм жö, мый гижö, и бура гижö.

Томöсь вöлiм, ставсö зiлим вöчны, кыдзи колö. Лекция вылысь пышъялöм йылысь и сёрни эз вöв. А Эдик Саша Лужиков ёртыскöд велöдчöм пыдди тшöкыда бовъявлiсны. И ми зiльлiм сылысь туйсö "веськöдны". Пыр вöлi индам, мый тадзи оз позь, янöдам лёка велöдчöмысь. А мортыдлы колiс вöля, мый йылысь ми весигтö мöвпыштлынысö эг кужöй".

Во мысти Эдик Тимушев эновтчис велöдчöмысь да мунiс дорйыны Аймунымöс. Служитöм бöрас бöр воис чужанiнас да мый вынсьыс босьтчис уджавны-гижны.

1987 воын том зонмöс босьтöны "Парма гор" газетö. Кöнi сiйöс йöзыскöд пандасьлöмыс велöдö гижны, тшöтш и ачыс томъясöс босьтчö велöдны.

"Талун вöтаси ме, быттьö кулi" кывбур дас вит минутöн гижи пö, казьтылö. А "Чиган ныв" кывбуртö сизим во пö тэчи. Вöлисти пö сьöлöмöй бурасис.

Эдик Тимушевлöн казьтылöмъясысь:

"Менам мöд "висьöм" — чери кыйöм. Торйöн нин радейта Кадам ты вылö ветлыны. Чериыс эськö мед шедö жö, но медыджыд радлун вайö гажа местаясö волöмыс. Сiйö медся ёна ловтö кыпöдö, кывбур чужтö. Ме вöр-васö весиг гöтырысь ёнджыка радейта".

Меным тшöтш жö усис шуд аддзывны ас синмöн Кадам тысö, тайö коми саридзсö. Збыльысь, танi став олöм котöртöмыс вунö и ловтырыд ылькнитö шоныдöн да лöсьыдöн.

Ме чужан муöс пыдди пукта ёна,

Ме бать моз танi лэдзи ассьым вуж.

Мем ставыс танi сьöлöм бердöдз дона,

И мöд му йылысь мöвпыштны ог куж.

Тан Кадам тыöй шонтö менсьым сьöлöм,

Тан Эжва юöй ичöтдырсянь ас.

Öд чужан муад медся лöсьыд вöлöм,

И пыр кежлö тан коля ассьым пас.

Эдик шулiс:

"Шудтö быдöн ас ногыс гöгöрвоö, но гöгöрвоны кö та улын öта-мöдöс радейтöм, пыдди пуктöм да öта-мöдлы воча мунöм, то ми шудаöсь. Мöд олöм, дерт, некод оз сет, но мойдын моз кö сiйö бергöдчылiс да бöр заводитчис челядьдырсянь, ме эськö сiйöс ставнас коли важ кодьыс, гашкö, сöмын томдырсяысь чинтыштi кад весьшöрö лотöмсö".

Со Татьяна нылыслы сиöма кывбур, кодi сiдзи и шусьö "Шуд".

Ворсöм бöрын нылöй узьö.

Гашкö, тайö-й шуднас шусьö?

Садьмас мыйöн, босьта киö,

Он и тöдлы –— быдмас сiйö.

Мыйöн петас верöс саяс,

Гашкö, внукöс меным ваяс.

Пöльыслань жö кодi мунас,

Шогöй сэки дзикöдз вунас.

…Мöвпала ме нимкодьпырысь

Ичöт мортлöн олöм йылысь.

Öнi шоныд йöлысь сiйö

Вöйис мича вöтъяс пиö.

Со тай нёнясис да узьö,

Гашкö, тайö-й шуднас шусьö?

И бара "Парма гор" газетлöн ёрта сёрниысь:

"А сiдзсö и овны, и гижны водзö зэв на дыр окота. Окота гижны сэтшöм висьтъяс да кывбуръяс, кодъяс эськö йöзлы паметяс колисны, кодъяс йылысь эськö сёрнитiсны.

И томджыкъяссö велöдны, кыдзи менö коркö велöдлiсны.

Ме медвылö пукта лыддьысьысьлысь донъялöмсö. Сiйö, дерт, менам творчестволы анализ оз вöч, но сьöлöм вылö воана либö, сылöн видзöдлас серти, слаб кывбур йылысь синмад веськыда висьталö.

Менам öружиеöй сьöлöм пыдзыртöдысь строкаяс, и найöс ме жар кузнечаын моз кута дорны лунысь-лун".

Тайö кывбурыс Эдик батьлöн, Алексей Тимушевлöн, но сiйö бара жö быттьö йöлöгаöн инмö и пиыслы.

Выль мöвпъяс юрö помтöг локтöны,

Быд вежöр кузьсьыс-кузь,

И менсьым сьöлöм найö öктöны

Да шöпкöны: "Эн узь".

Ме гижа... Асъя кыа петтöдзыс,

Кöть некод оз и тöд.

И гижöмыс оз лолы пöттöдзым,

Да некор ог и пöт.

Мый вöчан, тадзи нин кö шуöма,

Ме пыксьыны ог кут.

Но аслам нэмын кувтöдз нуа на

Поэзия да шуд.