Новости Республики Коми | Комиинформ

Киров нима колхозын

Киров нима колхозын
Киров нима колхозын
logo

 

Öнія Сыктывкарса уличаясті мунігöн сьöкыд нин эскыны, мый некымын дас во сайын на кирпичысь тэчöм талунъя уна судтаа керкаяс пыдди тані сулалісны öти да кык судтаа пу стрöйбаяс. Ачыс карыс медсясö вöлі жмитчöма Сыктыв ю бердö. А öнія Коми пединститутсянь рытыввылын сулаліс тшем сьöд вöр.

Гырысь предприятиеяс тані эз на вöвны, вöр пилитан заводысь öтдор. А карса кызвын олысьыс сэки уджаліс Киров нима колхозын, кодöс лöсьöдісны "Коммуна югöр" му вöдитан öтувъя котыр пыдди. Тайö колхоз йывсьыс и висьталö миян газетлöн корреспондентлы "Сыктывкар" историко-мемориальнöй да культурно-просветительскöй общественнöй котырöн веськöдлысь, коми гижысь да журналист Леонид Лыткин.

—Леонид Александрович, корджык котыртчис Сыктывкарын Киров нима колхозыс?

—Вöлі тайö кольöм нэмлöн комынöд вояс заводитчигöн. Сэкся "Коммуна югöр" му вöдитан öтувъя котыр пыдди лоис колхоз. Буретш 1934 воын Ленинградын виисны Кировöс. Сылысь нимсö и сетісны выль колхозыслы. Правлениеыс меститчис Ленин нима улича вылын олысь Фроловъяслöн крестьянскöй керкаын. Öти джынъяс олісны асьныс Фроловъясыс. А мöдас лоис правление.

—Ыджыд-ö вöлі ачыс колхозыс?

—Сэні котыртчис куим бригада. Öти бригадаас öтувтчисны скöт видзысьяс. Веськöдліс сійöн А.В. Кузькокова. Кык ыджыд ферма меститчисны Колхознöй улича помын. Сэні вöлі 400 гöгöр лысьтан мöс. Öнöдз син водзынöсь медся нималана дояркаяс. Тайö — Кырулысь Екатерина Базова, кодöс ми шулім Катя тьöтöн, да Анна Петровна Оплеснина. Кыкнаннысö уна йöв лысьтöмысь быд во пасйывлісны премияясöн.

Кырулын да Кöдзвылын вöліны му вöдитысьяслöн бригадаяс. Колхоз котырт-чигöн сэтчö пырысьяс вайöдісны öтувъя овмöсö гортсьыныс мöсъясöс да вöвъясöс. Мöсъясöс ви-дзисны, кыдзи казьтышті нин, Колхознöй уличапом-са кык ыджыд фермаын. А вöвъяслы быд бригадаын вöлі аслас конюшня.

—Кодъясджык вöлі-ны уджалысьясыс?

—Öнöдз помнита Кöдзвывса бригадаöн веськöдлысь Василий Андреевич Малыгинöс. Сылöн вöлі ыджыд семья. Гöтырыс-кöд, Анна тьöткöд, быдтісны сизим челядьöс. Кыдзи уна челядя мамлы, отсöг пыдди сылы сетісны сюрс шайт сьöм. Тайö вöлі сэки зэв уна. И суседкаясыс весиг завидьтылісны Малыгин гозъялы. Василий Андреевич вöлі кучик песысьяслöн пи да ачыс сідзжö песліс кучиксö. Зэв уджач да тöлка мортöн нимавліс. Бригадир быд асыв пыравліс грездса быд керкаö да стöча урчитліс, кодлы кытчö мунны уджавны. А колö кö вöлі, бригадаыс векджык чукöртчывліс сёрнитыштны Мишö Илля керка дорö.

Тöлка да зіль уджалысь-ясöн вöліны Константин Андреевич Лыткин (Митрей Öне Кöсьта), Илья Алексеевич Цивилев (Öврам Öле Илля), Иван Степанович Лыткин (Якö Степö Иван), звеньевöй Иван Семёнович Михайлов (Микул Семö Иван). Медся пыдди пуктана лыдын вöлі Пантелеймон Васильевич Кудинов.

—Зільöсь кö вöліны йöзыс, сідзкö, и колхозыс зумыда кутчысис?

—Збыльысь, войнаöдз колхозыс зумыда сулаліс кок йылас. Мöд ногöн эз и вермы лоны татшöм уджач йöзнад. Помнита, 1940 воын медводдза вартöм няньсö государстволы нуисны дас кымын телегаа вöлöн Сыктыв ю бердын меститчöм "Заготзернолöн" складö. Медводдза телега вылас дöлаліс гöрд флаг да ворсіс гудöк. Тайö луныс колхозлы сэки вöлі праздникöн.

—Но, дерт, кыдзи и быдлаын, колхозлысь бур олöмсö торкис война.

—Сідзи и лои. Гымыштіс война. Молотовлысь радио пыр сёрнисö кывзöм бöрын и Кырулысь, и Кöдзвылысь верстьö мужичöйяс асланыс кöсйöм серти мунісны фронт вылö. Сійö жö лунъясас сеталісны пöвесткаяс мукöд мужичöйлы. Киров нима колхозöн сэки веськöдліс ыджыд вежöра, авъя ань Надежда Александровна Заболоцкая. Сылöн корöм серти öти лунö правление дорö чукöртчисны олöма нин мужичöйяс, нывбабаяс да челядь котыр. Надежда Александровна шыöд-чис на дінö татшöм кывъясöн:

"Мусаясöй, донаясöй! Миян аньяс да пöльяс! Ми колим öтнаным. И став уджсö öні-сянь ковмас бергöдны асланым киясöн".

Куимнан бригадаысь ко-льöм войтыр öтсöгласöн шуисны: "Бергöдам!" Тайö войтыр пöвстас вöлім и ме да мекöд тшöтшъяяс.

—Кыдзи сэки сійö сьö-кыд воясас уджалісны Сык-тывкарса колхозникъяс?

—Война чöжыс Киров нима колхоз вöлі республикаын медся водзын мунысьяс лыдын. Тані став гöра-кöдза, кöрым заптан да урожай идралан уджсö вöчлісны бура да ас кадö, агротехническöй наука вылö мыджсьöмöн. Торйöн нималіс тайö кадас град выв пуктас вöдитысьяслöн бригада, кодöн юрнуöдіс Людмила Зотиевна Малыгина. Град выв пуктысь-яс быдтісны капуста, галанка, öгурцы да помидор. А сэсся во помас öтувъя собрание дырйи кузь пызан сайын ставöн чöсмасьлісны ас помидорöн да öгурцыöн. Помидорсö сэки быдтылісны восьса градъяс вылын. Сійö воясас вöліны шоныд гожöмъяс да тайö культураыс эз кынмывлы. Помидорсö пыр унджык быдтысьнас сэки вöлі буретш Киров нима колхоз да сэтчöс бригадир Малыгина. Колхоз вöдитліс и уна лук, быдтыліс öмидз. Вöлі и мазі пасека, кöні зілис ыджыд тушаа ён мужичöй Николай Чуистов. Öмидзсö да масö юклісны весиг трудоденьяс вылö.

—Мый нöшта колис тіянлы паметьö война кадся вояс йылысь?

—Некор оз вун Сöветскöй Союзса Герой Василий Павлович Кисляковкöд аддзысьлöм. Сылы Коми муысь медводдзаöн сетісны тайö ыджыд нимсö. Öтчыд кывсис, мый Киров нима колхозса уджалысьяскöд аддзысьлыны волас Кисляков. Паныдасим Геройкöд первой бригадаын. Сійö вöлі флотса офицерлöн формаа, фуражкаа. Аддзысьлыны локтісны и мукöд-лаысь гöсьтъяс. Герой висьтасис ас йывсьыс, а сэсся тöд-масис колхозникъяслöн уджöн. Торйöн шензис капусталöн бур урожай вылö. Татшöмсö пö ме эг на аддзывлы.

Нöшта казьтышта война кадся öти лоöмтор. Колхозникъяс босьтчисны чукöртны "Коми колхозник" танкъяс вöчöм вылö сьöм. Медводз вöлі Фроловъяс керкаын колхозникъяслöн öтувъя собрание. Сэсся татшöм жö чу-кöртчылöмъяс мунісны торъя бригадаясын. Öнöдз йиджтысис вежöрö сійö кадся серпас, кыдзи олöма нывбабаяс матыстчылісны пызан дорö, перйылісны питшöг- сьыныс да пуктылісны пызан вылö сьöм тубрас, мед пö сійö отсалас Гитлерöс вины. Тайö аньясыс ассьыныс сідз нин этшаник сьöмсö вичмöдлісны танкъяс вöчöм вылö. "Ставсö — фронтлы, ставсö—вермöм вылö", — шулісны найö.

Аръявылыс видз вылысь уна турун сідзжö мöдöдлісны фронтлы. Сыктыв ю вылын сулалісны баржаяс. А ми, челядь котыр, лунтыръясöн кыскалім турунсö да пыртлім баржаяс вылö.

—Но öд тшыг кынöм вылад оз ёна уджавсьы. Вердлісны-ö сэки тіянöс?

—Киров нима колхозын и муяс да видзьяс вылын уджалігöн, и урожай идралігöн пыр вöлі пусьöны. Видз вылын узьлігöн вöлі вердöны куимысь, а муяс вылын — öтчыдысь. Сёяныс вöлі зэв пöтöс. Асывнас да рытнас вердлісны ас шыдöсысь пуöм нöкъя рокöн. Быдöнлы куимысь сетлывлісны литр джын йöв. Луннас номсöдлісны яя, картупеля да капустаа шыдöн. Видзьяс вылын, дерт, узьлывлім ми, челядь чукöр. А нывбабаяс ветлывлісны гортаныс. Налы öд и ас овмöсаныс на тырмыліс нокыс. А арнас трудодень вылö юклісны нянь.

Кырувса бригадаын асланыс зільöмöн нимавлісны Вежовъяс. Найö быдторйын вöліны медво-дзынöсь. Миян Кöдзвывса бригадаын пыдди пуктылісны вöвлöм фронтöвик Василий Константинович Лыткинöс, коді фронт вылын воштіс öти коксö. Та вылö видзöдтöг сійö гожöмбыд ытшкыв- ліс машинаöн, а тöвнас кер кыскаліс.

Медся гажа да кыпыд вöлі сэк, кор трудодень вылö сетлывлісны нянь. Найö, кодъяс уджавлісны колхозын став семьяöн, гортас няньсö вöлі нуöны вöла додь тыр.

—Кодъясöс ті помнитанныд сійö кадся асланыд ёртъяс пиысь?

—Ме сійö воясас курті да ытшки машинаöн. Бöрынджык театральнöй студияын велöдчигöн нин понді чöвтны. Окотапырысь казьтышта ассьым сэкся ёртъясöс: Шурик да Борис Кудинов вокъясöс, Николай да Пантелеймон Сидоровъясöс, Володя Лыткинöс, Елизар Коданёвöс. Война бöрас дыркодь бригадираліс Людмила Васильевна Малыгина, код йылысь менам колисны сідзжö бур казьты-лöмъяс. И кыдзи нö вунöдан во помын колхозса чомöръяс йылысь. Öтувъя пызан сайö пуксьылісны ставöн, кодъяс во чöж зіля уджалісны. Вичмыв-ліс козин и челядьлы.

Ёна нин бöрын сійö кадся зонкаяс пиысь кыклы, меным да Алексей Малыгинлы, сетісны "За доблестный труд в Великой Отечественнöй войне 1941-1945 гг." медаль. Тайö медальнас пасйисны сійö кадö колхозын уджалысь кызвын верстьö йöзсö. А меным лоис война кадся медыджыд наградаöн да сійö вояс йылысь медъюгыд казьтылöмöн.