Новости Республики Коми | Комиинформ

Война кадся челядь

Война кадся челядь
Война кадся челядь
logo

Кулöмдін районса Пожöг сельсöветувса Вомынбöж грездын детдомсö вöлі восьтöма 1930-öд воясö. Сэні челядьлöн лыдыс ёна содöма 1941 восянь.

Медводдза воясас унджык зонпосни вöліны немечьяс, латышъяс, украинечьяс. Война заводитчöмсянь уна лоис и комиыс. Ми Васьö воккöд тайö детдомас веськалім батьлöн война вылын усьöм да мамлöн кулöм бöрын 1947 вося март 14 лунö. Детдомын сэки оліс 100 сайö челядь. Вöліны и ёна ичöтъяс. Найöс видзисны торъя керкаын. Унджыкыс бать-мамтöмöсь. Кодсюрöлöн, гашкö, и вöліны найö, но бать-мамныс эз тöдны, кöнöсь кагаясыс да ловъяöсь абу. Батьныс, дерт нин, некодлöн эз вöв. А мамъясныс, гашкö, сідзи жö. Волывліс öти нывбаба Анна да Пантьö Шомысовъяс чоя-вока дорö. Сійö вöлі синтöм. А сэсся нывсö да писö регыдöн и босьтіс гортас.

Кор паныдасьлам детдомын тшöтш быдмысьяскöд, пыр казьтывлам-сёрнитам сійö кад йылысь. Некор ог вунöд медся бур пöдругаясöс. Тайö Анна да Саня Холоповаяс―кыкнанныс зэв шань да сибыд нывкаяс. Агния Шабсова, олö Ухтаын, дыр велöдіс школаын музыка. Ачыс мичаа сьылö, ворсö баянöн. Сійö ― культураын заслуженнöй уджалысь. Сылöн эм Афанасий вок. Олö Кулöмдінын.

Парчысь Маша Попова, ок и збой вöлі. И зэв мичаник. Сійö некодысь эз пов, быдöнлы веськыда синмас шуас вöлі збыльторсö. Парчысь Маша Попова, ок и збой вöлі. И зэв мичаник. Сійö некодысь эз пов, быдöнлы веськыда синмас шуас вöлі збыльторсö. Öтчыд гырысь классын нин велöдчысь нывка сійöс нöйтіс. Чужъялö да шуалö: "Всё равно бöрддзöда". А Машö ёкмыльтчис муас, юрсö сойяснас вевттис, терпитö... Ыджыд нылыдлы дышöдіc чужъявнысö да муніс. Машö чеччис да шуис: "Менö он бöрддзöд". Мамыс сылöн сэки вöлі дзескыдінын, но нинöм абусьыс пö пуксьöдісны. Сэсся регыд лэдзöмаöсь. Шуда Машук муніс гортас. Миян чукöрысь коймöдöн вöлі Маша Мишарина. Ачыс дзоляник, вöсньыдик, акань кодь мича. И сэтшöм мичаа вöчлывліс "мостик-шпагатъяс". Кынöм вылас водас, юрсö да коксö öтлаалас — гöгыль кодь лоас. Ми сэсся гöгльöдлам зал джодж шöрын. Ми унаöн ёна жö куснясьлім, но Машалöн медбура вöлі артмö. Нёльöдöн вöлі Реция Мингалёва. Кызіник ки-кокъяса, зэв жö шань да мусаник нывка. Тайö витыс пыр вöлім öтлаын и зэв ёна радейтім сьывны да йöктыны. Прöст здук кö сюрö, пыр и котöртам асланым Вера Ивановна дорö гортас. Сійö и велöдіс йöктынытö, некор эз дöзмывлы. А медся лöсьыда-мичаа артмис Настя Ермолиналöн да Авма Холоповалöн. Сэсся ми ёна концертасим. Клубын быд праздник дырйи петкöдчим, весиг Ярашъюö ветлім. Сэні видзöдысьыс вöлі зэв уна—пукалісны тшöтш джоджас да пач вылас. Тайö висьталіс Реция Мингалёва, менам вунöма нин. Ветлывлім вöр лэдзысьяс дорö—Ырымö. Нулісны сэтчö воспитатель Пётр Федотович да завхозным—Фёдор Егорович. Вöла додь эськö вöлі босьтласны, но дасысь унджыкöн öти доддяд он сöв. Кыз туйсö подöн и мунлім. Пöттöдз сьылöм-йöктöм бöрын миянöс тшайöн юктöдлісны. А сэсся и карöдз волім. Сэні миянöс тшöтш жö зэв бура примитісны, ошкисны на. Сыктывкарысь Кулöмдінöдз локтім пароходöн, а детдомöдз подöн кык лун. Вайим козин—додь тыр книга да Ленинлысь бюст. Мыйлакö детинкаяс эз концертасьлыны. Пöв-мöдöн гудöкöн ворслісны. Медся мичаа—Вася Мишарин (Маша Мишариналöн вок). Сизим класс помалöм бöрын сійö пырис педучилищеö—физкультура велöдысьö.

Детдомысь став челядьыс и видзысьясыс радейтісны Рая Тимушеваöс. Тайö пелькиник тушаа, нöк кодь еджыд кудриа юрсиа нывкаыс детдом библиотекаысь, буракö, став книгасö лыддис. Сійö велöдчис зэв бура, кужис ворсны балалайкаöн и гитараöн. Менö ёна кöсйис велöдны, но ме сöмын балалайкаöн "шондібан" велалышті. Тайö шань, тöлка нывкаыс помаліс медучилище. Дыркодь уджаліс старшöй сестраöн республикаса больничаын. Сэсся заочнöя помаліс Ленинградса лесотехническöй институт. Помалöм бöрас мöдöдісны уджавны Таджикистанö. Бöрыннас лоис горкомса партсекретарöн. Но, тыдалö, уналы эз кажитчы быдтор тöдысь, унатор кужысь, веськыда шуысьыд. Веськалöма машина улö. Ми, детдомын сыкöд тшöтш олысьяс, велöдчысьяс, кувтöдз кутам казьтывлыны Раяöс медся бур кывъясöн.

Вывті шаньöсь Анна Липина да Машö, Маша Макарова, Эмилия да Амплия Паршуковаяс. Мичаöсь, кузь да кыз кöсааöсь Анна Катаева, Аня Весёлова, Настя Опарина. Бура на помнита Дияöс, Маша Муравьёваöс, Августа Мингалёваöс, Анна да Лида Третьяковаясöс, Эмма Шмидтöс. Зэв шаньöсь вöліны гырысьджык детинкаяс: Александр Тимушев (Раялöн вок), Степан Ермолин, Александр Паршуков, Альберт Болотов, Анатолий, овыс, буракö, Мамонтов. Нёльöн: Валерьян Тимаков, Васьö Попов, Геня Костерин, Васьö Липин―лым сылöм бöрын дзик пыр жö вöчöм шатинъясöн мöдöдчöны вöлі мельнича дорö вуграсьны. А сикт весьтын Эжва юным озыр жö вöлі черинад. Унджыкöн кö вуграсясны, пусьысьяс ыджыд пöрт тыр юква пуасны―челядь и верстьö чöсмасясны. Геня Костерин пöгибнитіс Венгрияын армияын служи-тігас. А Валерьян Тимаков пыр вöлі сералö. Сійö унаысь чышъянöс юрысь мырддьыліс, тадзисö пö мичаджык, да бура дыр меным эз сетлы. А сэсся детдомад менö Темакöн кутісны нимтыны. Тайö Валерьяныс воккöд тшöтшъя, куим арöсöн меысь ыджыдджык. И вöлі сэтшöм мича, да гырысь нывъяслы, кöнкö, ёна кажитчис. Колöкö, кöсйисны, мед налысь чышъяннысö мырддяс. Коркö öти ыджыд ныв тшöктіс, тэ пö "кулакöн" сійöс шу, а ме, йöйыд, и кывзыси. Шуи да ачым котöрті, пызан улö дзебси. Но Валерьян эз вöтчы. Бöрын-джык, весиг эз дöзмöмпырысь, шуис: "Мöдысь сэсся некор "кулакнад" эн шу. Но?"

Сизим класс помалöм бöрын детдомысь мунлісны. Унджыкыс ремесленнöйö. Тöда, Нина Матюшева помаліс медучилище. А Тимаковтö öтчыд аэропортысь аддзылі. Быдмöма да нöшта на мичаджык лоöма. Ме, дерт, шыасьны эг лысьт.

1954 воын миян детдом пöдласис. А сизимдасöд воясас и стрöйбасö косялісны-чашйисны. Мыйсюрö пилитісны, мыйсюрö гусялісны. Миянöс ыстывлісны пилитöм чуркаяссö тэчны. Ме юалі, мися, тайö гöрд, пырыс тыдалана керъяссö абу жаль пилитны? Позис на лöсьöдалыштны, дзоньтавны. Коді нö пö кутас тайöн ноксьыны? А меным збыльысь вöлі жаль, джодж плакаясыс весьт джын кызтаöсь да.

Öтчыд Машö Липина воліс. Луннас ме дорö пыравлöма, кöсйöма детдомö нуöдлыны, но ме эг вöв гортын. Сійö ветлöма öтнасöн. Рытнас локтіс да бöрдö. Ветлі пö детдом видзöдлыны, а сійö абу. Местаыс куш, и сэтшöм гажтöм. Юасьö, мыйла нö пö да коді косяліс? Мися, коммунистъяс косявны-жугöднытö пыр кужлісны. Со тай вичконым кымынöд сё во нин сулалö, оз бара вежнясь. Эз кö чашйыны, öні позис нимкодясьны сыöн.

Но Машö дивитöмöнмоз шуис, мыйла пö лэдзинныд косявнысö?

—Да öд веськöдлысь юръясыд миян коддьöмыдлысь некор нинöм эз юавлыны.

Ме ордын кык вой узис да öтарö бöрдіс. Мунігас шуис: "Ме сэсся татчö некор ог лок". Ме öні на думайта, мый Машö менö мыжаліс жö.

Сэки, дерт, война дырйи да бöрас ошйысянаыс этша вöлі. Челядьыдлы бать-мам колöны, кöть нин рöдвуж. Сэсся стрöка кö сюрö, и пышйывлöмаöсь гортаныс. Егор Пашнин тай Скöрöдумöдз подöн мунöма, а Реция Мингалёва шуö вöлі, ме пö Кекурöдз кузяла котöрта.

Сэсся челядьдырйиыд кынöмыд век сюмалö. Лым сылöм бöрын асьным сёянтö корсям вöлі. Медводз муяс вылысь сісьмöм картупель пражитам да чöскыдпырысь сёям. Сэсся кöккуз мыччысяс―зэв жö чöскыд, сэсся коляоз, а сэсся шомакор. Унаöн Баддяöдз лэччывлам, пöв-мöд мешöк ваям шомакортö да Пантьö лавкаын моз и сеталö вöлі миянлы. Нывъяслы лышкыдджыка сетас (оз жö быдöнлы öткодя). А детинкаяслы ёна бöрйысьö, шуас: "На тэд, Попи Васьлы, уна да мичасö сета, тэ зэв шань. А тэныд, Шейдуллалы, ог сет". (Тадзи мыйлакö Володя Шедьюсовöс вöлі шуöны). Но сійö и збыльысь аслыспöлöс вöлі: мудер да зэв на и вежöра-сюсь. Петшöр мыччысьöм бöрын пöваръяс пуöны вöлі сыысь шыд. Сюсьджык детинкаяс быть кайласны вöрö, пожöм ли сутугаöн кулясны. Ог тöд, мыйкö сыысь чöскыдыс свет вылас эм абу. Öні этшаöн линад вердлöны челядьсö, а жаль. Сэсся вотöс-тшак вотан кад воас. Öткöн вöлі ветлывлам и артельöн. Тшаксö косьтісны и солалісны. Пувсö да чöдсö тшöтш вотам.

Водзын поводдяыд ёна кöдзыдджык вöлі да, ёна жö и кынмим. Мыськасигад джоджас ваыд йизьö. Джоджъясыд öд краситтöмöсь вöліны, да коліс кöтöдöм бöрас лыа коявны да роскöн ёна зыртны, сэсся пöв-мöдысь пожъявны да дзик косöдз косöдны. Йизяс кö джоджыд ― вот и косöд. Но медся ёна кынмим узьланінын. Нёльöд жырйын 10 кымын крöвать вöлі. Вöсни шебрас кежсьыд этша тіралан, сэсся воспитательыд мунас да, ми öдйö кыкöн крöватьтö öтлаалам; вольпасьтö кыкпöвсталам, а мукöд вольпасьнас вевттьысям. Няняяс пиысь кодсюрö миянöс, буракö, жалитіс да сідзи лэдзис узьны. Öти—век бöр торйöдліс. Ачыс эськö детдомас жö овлöма да шонавлытöм войяссö, буракö, абу тöдлöма.

Вит класс помалöм бöрын быдöнöс катöдлісны войколöн видз вылö. Сэні велöдісны ытшкыны, куртны. Ва дорын ыджыдкодь ласта вылын пуктывлісны град выв пуктас. Асланым вöлі вöв, кыскасян öш, видзлісны порсьясöс.

Гожöмын ёна уджöдлісны колхозын: картупель му вылысь весалім йöн, нетшким анькытш. Сэки кöть пöттöдз сюрліс сёйны анькытштö. Бура уджалöмысь öтчыд колхоз правленньöсянь кулёк кампет сетлісны. Арнас му вылысь нянь меститöм бöрын öктім-чукöртім гылалöм шепъяс, нетшким мöс сёркни да помся кынмим. Сюсьджыкъяс, дерт, пышйывлісны. Ёнасö некодысь повтöмъяс ― Егор Пашнин, Иван Савчук, Бронислав Жангуров, Борис Липин. Налöн вильышлуныс жваркйöн пуис да.

Унаöс нин ог помнит. Эм эськö карточка, но чужöмъясныс омöля тöдчöны. Кодöс тöда, быть колö казьтыштны: серам петкöдлыны кужысь Дина Третьякова, Лия да Евлогий Мартюшевъяс, мисьтöминик частушкаяс сьылысь Володя Дёмин. Регыдик олöма детдомас Саня Мартюшева. Аддзысьлігöн висьтавліс, войнаыд пö заводитчис да, ёна лёка кутісны вердны, кодсюрö тойöссисны да пачын кутісны узьлыны, сэсся пö мамö менö бöр гортö босьтіс...

 

* * *

Прöститöй, унаöс на эг казьтышт. Кодкö кö ловъя, шыöдчывлöй.

Дерт, детдомсаыд детдомса и эм, оз ёна радейтны найöс. Неважöн телевизор пыр кутшöмкö передачаын шуисны: "Детдом―это сборище неполноценных людей, они никому не нужны и всегда-всегда в чём-то, пусть и ни в чём, но всё равно виноваты".

Миян детдомсаяс эз вöвны татшöмöсь. И тайö збыль...