Новости Республики Коми | Комиинформ

Светлана Горчакова: "Буретш комилы усис шуд"

Светлана Горчакова: "Буретш комилы усис шуд"
Светлана Горчакова: "Буретш комилы усис шуд"
logo

"Коми му" сюся лыддьысьяс, дерт, казявлісны газетысь Коми Республикаса культура министерстволысь да вужвойтырлöн шылада-драмаа театрлысь театрса да киноса артистö велöдчыны окотитысьясöс бöрйöм йылысь йöзöдöм юöр. Сэні сöмын пасйöма Москваса Б.Щукин нима театральнöй институтö пырны кöсйысьяслы öткымын шöр корöм. Ми корим вужвойтырлöн шылада-драмаа театрысь художественнöй веськöдлысь Светлана Горчаковаöс паськыдджыка висьтавны та йылысь.

—Светлана Гениевна, газетса юöрын пасйöма, мый институтö пырöм могысь колö мичаа лыд-дьыны кывбур, сьывны-йöктыны, ворсны, тöдны драма, театр да кино сöвман туй, а сідзжö... бура сёрнитны комиöн. Тайö збыль?

—Збыльысь, дзик татшöм корöмъяс урчитöма артистö велöдчыны окотитысьлы. И кöть мед сэсся мыйтаöн звöнитчасны да элясясны, енбиа роч томуловсö пö кедзовтанныд, ме лоа паныд. Миян театрлы колöны коми кыв бура тöдысь да сійöн сёрнитысь ворсысьяс. Пыскыльтысь артистсьыд дзик нинöм.

—А мыйла буретш коми ныв-зонлы усис шуд тадзи пырны велöдчыны нималана институтö?

—Ме некымын во сайын нин Коми Республикаса культураын сэкся министр Владимир Юрковский дырйи на кыпöдлі коми артистъясöс дасьтыны коланлун йылысь сёрнисö. Сёрöнджык сэсся и Валерий Коробовкöд видлім тайöс вöчнысö, но нинöм эз артмы.

Сьöкыдлуныс сыын, мый Россияын сöмын 8 театральнöй вылыс тшупöда велöдчанін: нёль Москваын, öтиöн Санкт-Петербургын, Екатеринбургын, Новосибирскын да Ярославльын. Бюджет весьтö велöдчыны вонас быдлаын босьтöны сöмын 30 мортöн. Ставнас страна пасьта! И веськавны сэтчö, дерт, вывті сьöкыд: öти местаас нырччö 147-150 морт. А миян театрлы колöны выль том ворсысьяс да нöшта и коми кыв бура тöдысьяс. Сикт-грездысь петöм раминик ныв-зон öмöй писькöдчасны сэтчö? Оз! Со и шуи корсьны позянлун велöдны кутшöмкö театральнöй вузын быдса коми котыр, медым институт помалöм бöрын миянö локтісны тöлка, енбиа, том войтыр.

Шуöма — вöчöма. Заводитім министръяскöд öтвылысь сёрнитчыны вузъяскöд. Но асьныд гöгöрвоанныд, институтад кодöс веськалö оз босьтны. Кодöс сэні сьöлöмсяньджык вочааласны: ылі коми грездысь зонкаöс али, шуам, актёр Михаил Ефремовлысь писö? Дерт, бöръясö. Со и öткажитісны миянлы некымынысь. Век жö кольöм во доддьыс быттьö вöрзьыліс, Санкт-Петербургса вузын местаясыс "югнитлісны". Ми весиг велöдчыны окотитысьяссö аддзим, дасьтім найöс пыригкежлö, но... Бöръя здукас бара на ылöдлісны.

Та бöрын ме нин öтуввез пыр йитчи аслам ёртъяскöд да кори отсöг. Найö и корсисны позянлун тöдмасьны да водзвыв сёрнитчыны Москваса Б.Щукин нима театральнöй институтöн веськöдлыськöд. Вузын эскöдісны, местаыд пö лоö. Сёрöнджык юöртісны, колана кабаласö пö сетім Россияса культура министерствоö, кöні и вöчасны кывкöртöдсö, уна-ö томуловöс велöдны.

Тайöс тöдмалöм бöрын ми дзик пыр петім туйö. Волім Изьва, Луздор да Кулöмдін районъясö, сёрнитім сэтчöс том войтыркöд, ышöдім лоны артистöн. Жаль, унджыклаö эг вермöй ветлынысö. Но и тайö лои тырмымöн. Ныв-зон окотапырысь кывзісны миянлысь висьтасьöмнымöс, юасисны ставсö, кыдзи-мый водзö вöчны да с.в. Морт 50 öкмис велöдчыны окотитысьыс.

Культура министерствоысь вочакывсö виччысим апрельöдз. Воис да, босьтчим звöнитчыны ныв-зонлы. Зэв жаль, унаöн öткажитчисны. Выннысö öд позис видлыны...

—Мыйла пыксисны?

—Кодлöнкö аслас думыс вежсьöма, кодöскö бать-мамыс öлöдöмаöсь. Мыйсяма нö пö тайö удж сцена вылын вежнясьны да и кутшöм тэысь артист... А сиктса коми томуловыд öд зэв рамöсь да полысьöсь. Мукöддырйиыс видзöдлан кутшöмкö зонка вылö, кылан гöлöссö да шензян, кутшöм артист сыысь вермас лоны. Но... Мырдöн öд сцена вылö он петкöд ни велöдчыны он тшöкты. А колö эськö асьтö петкöдлыны, нимöдны коми войтырсö, чужан мунымöс. Асланым театрын ворсысьяслы ме век шуа, мися, ті — коми элита, комиöс нимöдысьяс, сідзкö, колö петкöдлыны асьнытö сöмын бур боксянь. Медым тіянöс аддзысь-видзöдысь тöдіс, мый комияс — зэв енбиа, восьса, бур сьöлöма йöз.

—Светлана Гениевна, висьталöй паськыдджыка, мый колö том мортлы Б.Щукин нима театральнöй институтö пырöм могысь?

—Медводз, дерт, кöсйöм да ас вынö эскöмыс. Тшöтш мед и енбиа вöлі, кужис комиöн мичаа лыддьыны кывбур, ворсны, петкöдчыны йöз водзын. Таысь кындзи быть колö роч кывйысь да литератураысь ЕГЭ сертификат.

Öні ми топыда уджалам велöдчыны окотитысьяскöд, нимкодя вочаалам коми ныв-зонмöс, ышöдам найöс да велöдам кутчысьны сцена вылын, пуктам гöлöссö. Шыöдча коми ныв-зон дорö: эн полöй видлыны выннытö! Татшöм позянлуныс сэсся кор на лоас. Висьталі нин тай, институтас 1 местаö вöзйысьö 150 гöгöр морт, а ті верманныд пырны кокниджыка, 10 места Комилы вичмöдісны да. Сэсся öд оз кö артмы, майбыр, öні витлаö öтпырйö позьö документтö сетны, кытчöкö быть веськаланныд, велöдчытöг он кольöй.

Сійö ме коддьöмыслы вöлі сьöкыд. Школа помалöм бöрын мекöд öтлаын велöдчысьяс ставöн мунісны коді педагогическöйö, коді кытчö. А ме, ылі сиктысь некытчö петавлытöм морт, веськöдчи Москваö. Некымын лун вöлі туйын, вои юркарад да дзик пыр муні институтö. Дерт, паськöмöй нин вöлі чукырöсь, юрсиöй лöсьöдтöм. Ичöтик чоботанын куйліс сöмын вöччан платтьööй да туплиöй, мыйöн кöсйи петны сцена вылö экзамен дырйи. Приёмнöй комиссияас ме вылö зэв тшапа видзöдлісны юр вывсянь кок улöдз да шуисны, тэныд пö татысь корсьны нинöм. А ме асныра вöлі да пыкси, мися, медводз видзöдлöй, мый кужа, да вöлисти тадзи шуöй. Аньыд сыысь на тшапа менö нуöдіс... веськыда экзамен вылö. Сцена вылад петі, Крыловлöн басняысь гоз-мöд строка лыдди и менö ланьтöдісны, тырмас пö, кöть эськö мукöдыс быдса поэмаяс лыддисны. Регыд мысти и öшöдісны списоксö, коді веськаліс, коді эз. Ме эг веськав. Забеднö вöлі, а мый вöчан? Век жö бöрыннас ме помалі Ярославльса театральнöй училище да Москваын режиссёръяслысь вылыс курс.

—Июнь 30 лунсянь пансьö мöд тур, июль 14-17 лунъясö — коймöд. Мый сэні ковмас вöчны?

—Мöд турсö ми нуöдам бара жö асьным: нöшта öтчыд донъялам ставныслысь сям-кужöмлунсö да водзö велöдыштам. А июль 14 лунö Сыктывкарö воас Москваса театральнöй институтысь быдса комиссия: институтса проректор, актёр дасьтан факультетса декан Мария Петровна Оссовская, профессор Елизавета Ильинишна Исаева, доцент Владимир Анатольевич Сажин да велöдысь Валерий Михайлович Маркин. Бöръя кыкыс и кутасны дасьтыны вузын миянлысь ныв-зонмöс актёр уджас.

Июль 14 лунö москваса видлаласны велöдчыны окотитысьлысь документсö, мöд лунас донъяласны кывбур-басня да проза лыддьыны кужöмсö. Июль 16 лунö абитуриентлы ковмас петкöдлыны этюд да сьылан-йöктан сямсö, а июль 17 лунö быдöнкöд сёрнитöм бöрын комиссия стöча нин бöръяс актёрö велöдчысьясöс.

—Сёрнитнысö мый йылысь кутасны?

—Юасясны, кутшöм пьеса-драма тöдö том мортыс, кутшöмджык герой воö сьöлöм вылас да с.в. Таысь повны оз жö ков. Тырмымöн висьтавны, шуам, школаын велöдöм "Горе от ума" либö "Гроза". Некод оз кут юасьны "Король лир" либö "Гамлет" йылысь. Тайöс велöдасны институтын нин.

—Светлана Гениевна, öні коминад сёрнитöны кызвыннас сикт-грездын. А сэтчöс войтырлы сьöмнад ок дзескыда овсьö. Кыдзи нö Москваас ныв-пиныс бергöдчасны отсöгтöгыс? Бать-мам повзясны тшыг олöмсьыс да оз лэдзны быдтаснысö...

—Таысь майшасьны оз жö ков. Öти-кö, институтын тöдöмлун босьтысьлы вештöны стипендия. Бура велöдчысьлы — ыджыдджыкöс. Сэсся миян эм культура министерствокöд республикасянь сьöма отсöг кузя сёрнитчöм. Быд тöлысь коми ныв-зонлы кутам вичмöдны мыйтакö сьöм, мыйкö премия сяма.

Мöд да коймöд курс помалöм бöрын кöсъям котыртны институтын велöдчысьяслы республикаса кар-сиктъясö аслыссикас гастроль. Тадзи томулов вермасны петкöдлыны сямнысö да öтпырйö и нажöвитчыштны.

—Помаласны вузсö да, ставнысö босьтанныд удж вылö?

—Ме кöть талун кызь мортöс босьта театрö! Мед сöмын локтасны. А збыльысь кö, том вирыд колö нин. Шылада-драмаа театрын ворсысьяслы талун кызвыныслы 30 да унджык арöс нин. Во вит мысти 18 арöса том йöзöс ворснысö лоö некодлы. Та вöсна и öнісянь колö дасьтыны актёръясöс, кодъяс водзö нимöдасны коми кывнымöс, чужан мунымöс Россияын да тшöтш и суйöр сайын, кытчö 21 воöн ми ветлім кызьысь нин.